Номер провадження: 22-ц/813/1572/19
Номер справи місцевого суду: 520/2367/17
Головуючий у першій інстанції Калініченко Л.В.
Доповідач Сегеда С. М.
21.03.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Гірняк Л.А.,
Цюри Т.В.,
за участю:
секретаря Ющак А.Ю.,
представника Першого Київського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області -
Дмитренко О.Ю.,
представника ОСОБА_4 - адвоката Гудкова С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4, Державного підприємства «Сетам» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 січня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до Державного підприємства «Сетам», Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції Одеської області, Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_8, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», ОСОБА_9, про визнання електронних торгів недійсними,
встановив:
24 лютого 2017 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом, який в подальшому був уточнений та 03 травня 2017 року у судовому засіданні позивачка ОСОБА_7 подала доповнення до позовної заяви, які просила вважати уточненням позовних вимог, в яких просила визнати електронні торги, проведені 05 грудня 2016 року ДП «Сетам», оформлені протоколом № 217457 електронних торгів, недійсним правочином.
ОСОБА_7 обґрунтовувала свої позовні вимоги тим, що вона є співвласницею автомобіля марки Volkswagen Touareg, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. 05 грудня 2016 року Київським відділом державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції (далі - ВДВС м. Одеси ГТУЮ) в Одеській області в рахунок погашення заборгованості її чоловіка ОСОБА_9 за зведеним виконавчим провадженням № 47024795 було реалізовано належний їм на праві спільної сумісної власності автомобіль марки Volkswagen Touareg, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, за ціною 356 666 грн. з електронних торгів в системі «СЕТАМ».
Відповідно до протоколу № 217457 проведення електронних торгів від 5 грудня 2016 р. переможцем став ОСОБА_8. 23 грудня 2016 на підставі зазначеного протоколу, старшим державним виконавцем Київського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, складений акт про проведення електронних торгів, відповідно до якого переможцем визнано ОСОБА_8
Позивач посилалась на те, що відповідачі незаконно реалізувавши з публічних електронних торгів вищевказаний автомобіль, частина якого належить їй, порушили її права та законні інтереси, у тому числі позбавили її власності, без її відома та згоди, без виділу частки боржника у виконавчому провадженні. Про те, що автомобіль реалізований з прилюдних торгів їй стало відомо від її чоловіка ОСОБА_9 на початку лютого 2017 року. Грошові кошти за 1/2 частину автомобіля після його продажу з торгів їй, як співвласнику реалізованого автомобіля, ніхто не сплачував
Також позивачка зазначала, що під час продажу автомобіля, було грубо порушено саму процедуру проведення прилюдних торгів, у відповідачів не було підстав для продажу з публічних торгів всього автомобіля, оскільки не було виділено частку ОСОБА_9, яка підлягає реалізації з прилюдних торгів, а саме 1\2 частина спірного автомобіля. Отже, державний виконавець на підставі ч.6 ст.52 весь автомобіль, який є об'єктом права спільної сумісної власності, повинен був звернутися до суду з поданням для визначення частки боржника.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 січня 2018 року позов ОСОБА_7 було задоволено. Визнано недійсними результати електронних торгів, оформлених протоколом №217457 проведення електронних торгів від 05 грудня 2016 року з реалізації автомобіля марки «Volkswagen», модель «Touareg», 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4.
В апеляційних скаргах Перший Київський ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, а також ОСОБА_4 та ДП «Сетам» ставлять питання про скасування рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 січня 2018 року, та постановлення нового, про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
До суду апеляційної інстанції боржник ОСОБА_9 не з'явився та подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність (т.2, а.с.196).
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, заперечень проти них, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні Київського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області перебуває зведене виконавче провадження АСВП № 47024795 від 12.02.2015 року до складу якого входять:
- АСВП № 45992631 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Одеської від 19.12.2014 року по справі № 916/3818/14 про стягнення з ОСОБА_9 ФОП на користь ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» грошової суми у розмірі 28 299,01 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження винесена від 14 січня 2015 року);
- АСВП № 46370968 по примусовому виконанню виконавчого листа Київського районного суду м. Одеси від 30.01.2015 року по справі № 2-6800/11 про стягнення з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 грошової суми у розмірі 1 415,76 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 5 лютого 2015 року);
- АСВП № 46371088 по примусовому виконанню виконавчого листа Київського районного суду м. Одеси від 30.01.2015 року по справі № 2-6800/11 про стягнення з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 грошової суми у розмірі 1 258 897,50 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 5 лютого 2015 року);
- АСВП № 49174250 по примусовому виконанню виконавчого листа Київського районного суду м. Одеси від 21.10.2015 року по справі № 520/15407/14-ц про стягнення ОСОБА_9 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошової суми у розмірі 243,60 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 23 жовтня 2015 року);
- АСВП № 49174300 по примусовому виконанню виконавчого листа Київського районного суду м. Одеси від 21.10.2015 року по справі № 520/15407/14-ц про стягнення з ОСОБА_9 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошової суми у розмірі 19 059,53 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 23 жовтня 2015 року);
-АСВП № 51260878 по примусовому виконанню виконавчого листа Київського районного суду м. Одеси від 21.07.2015 року по справі № 2-6800/11 про стягнення з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 грошової суми у розмірі 747 020,12 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 23 жовтня 2015 року;
- АСВП № 52105077 по примусовому виконанню виконавчого листа Київського районного суду м. Одеси від 16.08.2016 року по справі № 520/1119/15-ц про стягнення з ОСОБА_9 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошової суми у розмірі 1 378,00 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 1 вересня 2016 року);
- АСВП № 52105099 по примусовому виконанню виконавчого листа Київського районного суду м. Одеси від 16.08.2016 року по справі № 520/1119/15-ц про стягнення з ОСОБА_9 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошової суми у розмірі 15 250,80 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 1 вересня 2016 року).
Боржнику - ОСОБА_9 було запропоновано самостійно виконати вимоги виконавчих документів в строк до семи днів з моменту винесення постанови та попереджено, що у разі виконання рішення у наданий строк, буде розпочате примусове виконання цього рішення.
Оскільки боржником рішення в самостійному порядку не виконані, державним виконавцем проведено дії щодо примусового виконання вимог виконавчих документів.
Як було передбачено ч 1, ч. 2, ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження, в редакції Закону від 21.04.1999 року з наступними змінами, яка діяла до 05.10. 2016 року (далі - Закон України про ВП), звернення стягнення на майно боржника полягало в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами зверталось в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.
Однак такого майна у боржника ОСОБА_9 виявлено не було.
У зв'язку з цим та у відповідно до ч. 5, ст. 52 вищевказаного Закону України про ВП у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно зверталось також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 11 вищевказаного Закону України про ВП державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження мав право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
За змістом ст. 57 Закону України про ВП арешт на майно боржника накладався державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
З огляду на викладене, та на підставі ст. 57 Закону України про ВП за заявою стягувача, 13.03.2015 року державним виконавцем Київського ВДВС в м. Одесі ГТУЮ в Одеській області було винесено постанови про арешт майна боржника ОСОБА_9 та оголошення заборони на його відчуження, якими було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно вказаного боржника.
Так, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29.10.2013 року по справі № 520/14210/13-ц, про забезпечення позову, було накладено арешт на вказаний автомобіль марки VOLKSWAGEN TOUAREG. д/н НОМЕР_1. 2005 року випуску, який зареєстрований за боржником ОСОБА_9
Також постановою державного виконавця від 10.04.2015 року було оголошено у розшук зареєстрований за боржником автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
14.08.2015 року під час проведення виконавчих дій державним виконавцем за адресою: м. Одеса, вул. Урожайна, 25 було виявлено автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, д/н НОМЕР_1.
При цьому, дружина боржника - ОСОБА_7 передала ключі від автомобіля державному виконавцю та звільнила автомобіль від інших речей, автомобіль було вилучено державним виконавцем для транспортування на стоянку ДП «Інформ центр» Міністерства юстиції України, про що державним виконавцем було складено відповідний акт.
Зазначені обставини підтверджені позивачем ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції.
В той же день, 14.08.2015 року державним виконавцем було складено акт опису й арешту автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, д/н НОМЕР_1, автомобіль було передано на відповідальне зберігання представнику ДП «Інформ центр» Міністерства юстиції України.
Згідно ч. 3 ст. 62 Закону України по ВП майно передавалось на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 вказаного Закону України про ВП, згідно якої визначення вартості майна боржника проводилось державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучав суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У відповідності до вимог, передбачених ст.ст. 11, 13, 58 Закону України про ВП 25.08.2015 року заступником начальника Київського ВДВС в м. Одесі ГТУЮ в Одеській області було винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. В якості суб'єкта оціночної діяльності було залучено ТОВ «РОСЛА», яке має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 14342/13 від 13.02.2013 року, виданий Фондом державного майна України. Відводи суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання ТОВ «РОСЛА», до відділу в порядку ст. 16 Закону України про ВП не надходили.
23.12.2015 року до відділу надійшов звіт про оцінку майна, а саме автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, д/н НОМЕР_1, що належав на праві власності ОСОБА_9, ринкова вартість майна встановлена на рівні 367 306,00 грн.
У відповідності до ч. 3 ст. 58 Закону України про ВП державний виконавець повідомив про результати визначення вартості майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мали право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення.
05.02.2016 року боржником ОСОБА_9 надана заява, в якій він не погоджувався з результатами проведеної оцінки та просив провести рецензування звіту про оцінку майна.
У зв'язку з цим та у відповідності до ч. 4 ст. 58 Закону України про ВП, 10.02.2016 року державним виконавцем відділу винесено постанову про призначення рецензування звіту про оцінку автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, д/н НОМЕР_1.
15.03.2016 року до відділу надійшла рецензія на звіт про оцінку автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, д/н НОМЕР_1, що належав на праві власності ОСОБА_9
Листом від 16.03.2016 року сторони виконавчого провадження були ознайомлені з результатами рецензування.
06.05.2016 року до відділу надійшла заява від ОСОБА_7, яка діяла в якості представника за довіреністю боржника ОСОБА_9, в якій вона повідомила відділ про подання позовної заяви про скасування оцінки майна.
Разом з тим, відповідно до ст. 13, 58 Закону України про ВП, у зв'язку зі спливом дії оцінки майна, 11.07.2016 року заступником начальника відділу винесено нову постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. В якості суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання залучено ТОВ «РОСЛА», яке має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 14342/13 від 13.02.2013 року, виданий Фондом державного майна України. Відводи суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання ТОВ «РОСЛА» до відділу також не надходили.
05.10.2016 року набрав чинності новий Закон України «Про виконавче провадження» (далі - чинний Закон України про ВП). Згідно ч. 7 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення - виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону
11.10.2016 року до відділу надійшов новий звіт про оцінку автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, д/н НОМЕР_1, що належав на праві власності ОСОБА_9, та ринкова вартість якого становила 343 255,00 грн.
Сторони виконавчого провадження листом від 12.10.2016 року були повідомлені про результати оцінки майна.
У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 61 чинного Закону України про ВП реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною, порядок яких визначається Міністерством юстиції України. Порядок реалізації арештованого майна затверджено наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 року № 2831/5.
11.11.2016 року державним виконавцем Київського ВДВС в м. Одесі ГТУЮ в Одеській області до Одеської філії ДП «СЕТАМ» подана заявка на реалізацію арештованого майна, а саме автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, д/н НОМЕР_1, що належав на праві власності ОСОБА_9.
05.12.2016 року відбулись електронні торги з примусової реалізації вказаного автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, д/н НОМЕР_1, що було оформлено протоколом № 217457 проведення електронних торгів від 05.12.2016 року. Переможцем торгів за протоколом визначено учасника 29 - ОСОБА_8.
Таким чином, відповідачами у справі були дотримані всі вимоги чинного законодавства України щодо арешту, оцінки і реалізації майна боржника ОСОБА_9
При цьому, доводи заявників апеляційних скарг про те, що дружині ОСОБА_9 - позивачу ОСОБА_7, було достовірно відомо про складання 14 серпня 2015 року акту опису і арешту спірного автомобілю, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи.
У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з доводами апелянтів про те, що оскільки з часу складання акту опису та арешту майна позивачка не заявляла вимог щодо своїх прав на вказаний автомобіль, не повідомила державного виконавця про те, що автомобіль є спільним майном подружжя, та не вимагала виключення з-під арешту відповідної частки рухомого майна, вказаний автомобіль неможливо вважати спільним майном та ініціювати виділ його певних часток.
Однак, зазначених обставин судом не було враховано, у зв'язку з чим суд дійшов помилкового висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_7
Так, ухвалюючи судове рішення про те, що позивачу ОСОБА_7 належить право власності на 1/2 частку вказаного автомобіля, не було враховано, що вказана частка не виділена в натурі і боржник ОСОБА_9 є єдиним титульним власником цього автомобіля.
При цьому, позивач ОСОБА_7 не здійснила жодних дій задля того, щоб за нею у встановленому законом порядку було визнано право власності на 1\2 частку вказаного автомобіля і виділення цієї частки в натурі, якщо це є можливим.
Не з'ясував вказаного питання і державний виконавець, оскільки він достовірно пересвідчився в тому, що автомобіль зареєстрований на ім'я боржника ОСОБА_10, належить йому на праві приватної власності і при цьому позивач ОСОБА_7 не посилалась на те, що частина спірного автомобіля належить їй на праві власності у відповідності до ч.ч.1,2 ст. 60 СК України.
Таким чином, судом не було враховано, що починаючи з 14.08.2015 року, коли під час проведення виконавчих дій державним виконавцем було виявлено автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, д/н НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 і позивач ОСОБА_7 передала державному виконавцю ключі від автомобіля і до пред'явлення нею позову, тобто до 24.02.2017 року (тобто протягом півтора року), позивач ОСОБА_7 не заявляла своїх прав на 1/2 частину вказаного автомобіля, а тому у державного виконавця були відсутні правові підстави для звернення до суду з поданням при виділення її частки із арештованого майна.
З огляду на викладене, та враховуючи, що відповідачамиу справі були дотримані всі вимоги чинного законодавства України щодо арешту, оцінки і реалізації майна боржника ОСОБА_9, а саме автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, д/н НОМЕР_1 на користь відповідача ОСОБА_4, позовні вимоги ОСОБА_7 не підлягають задоволенню.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що у разі, якщо у відповідному судовому порядку вищевказаний автомобіль буде визнаний спільним майном подружжя ОСОБА_7 на підставі ч.ч.1,2 ст. 60 СК України, то ОСОБА_7 має право звернення до ОСОБА_9 з позовом про компенсацію їй вартості 1/2 частки цього автомобіля.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що заявники апеляційних скарг надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог, оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційних скарг його повністю спростовують, оскільки рішення ухвалено не у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати і прийняти постанову, якою рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 січня 2018 року скасувати і прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 про визнання електронних торгів недійсними, відмовити у повному обсязі.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, колегія судів також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_7 на користь кожного із заявників апеляційний скарг судовий збір у сумі по 960 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційні скарги Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 та Державного підприємства «Сетам»задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 січня 2018 року скасувати і прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 про визнання електронних торгів недійсними, відмовити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір у сумі 960 грн. (дев'ятсот шістдесят гривень).
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір у сумі 960 грн. (дев'ятсот шістдесят гривень).
Стягнути з ОСОБА_7 на користь Державного підприємства «Сетам» сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір у сумі 960 грн. (дев'ятсот шістдесят гривень).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25.03.2019 року.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
Л.А. Гірняк
Т.В. Цюра