Номер провадження: 33/813/434/19
Номер справи місцевого суду: 502/82/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Журавльов О. Г.
25.03.2019 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Журавльов О.Г., за участю секретаря Павлючук Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Кілійського районного суду Одеської області від 04 лютого 2019 року,
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення №024821/1849 від 02.11.2018 року вбачається, що 02 листопада 2018 року о 08:00 годині на озері Китай в районі с. Василівка Кілійського району Одеської області, рибалка ОСОБА_2, відповідальний за промисел ТОВ «Союзюгпром», здійснював промисел однією сіткою довжиною 186 метрів, рибу не впіймав.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив ст. 12 «Режиму рибогосподарської експлуатації озера Китай» від 24.09.2013 року, п. 16.8.3 «Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря», та скоїв адміністративне порушення, передбачене ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» та ч. 5 ст. 85 КУпАП, а саме порушення правил здійснення інших видів спеціального використання об'єктів тваринного світу.
Постановою судді Кілійського районного суду Одеської області від 04 лютого 2019 року визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 85 КУпАП. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 85 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову змінити в частині визнання вини апелянта у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 85 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що: 1) ОСОБА_2 не був сповіщеним належним чином про час та місце розгляду справи; 2) строк накладення адміністративного стягнення сплив, тому провадження у справі не повинно було розпочинатись; 3) закриваючи провадження у справі за спливом строку, суд першої інстанції не повинен був встановлювати вину ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення.
Крім того, в апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки в судовому засіданні участі не приймав, копію постанови йому направлено не було.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлялися належним чином.
Дослідивши зміст та строки подачі поданої апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку про наступне.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративні правопорушення регламентується ч. 2 ст. 294 КУпАП, відповідно до якої постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову було ухвалено судом першої інстанції 04 лютого 2019 року за відсутністю ОСОБА_2 та його представника.
Доказів направлення судом оскаржуваної постанови суду на адресу апелянта матеріали справи не містять.
Апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку ОСОБА_2 було подано 25.02.2019 року (а.с.24).
Виходячи з наведеного, клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.
Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом правильно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 02 листопада 2018 року о 08:00 годині на озері Китай в районі с. Василівка Кілійського району Одеської області, рибалка ОСОБА_2, відповідальний за промисел ТОВ «Союзюгпром», здійснював промисел однією сіткою довжиною 186 метрів, рибу не впіймав.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив ст. 12 «Режиму рибогосподарської експлуатації озера Китай» від 24.09.2013 року, п. 16.8.3 «Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря», та скоїв адміністративне порушення, передбачене ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» та ч. 5 ст. 85 КУпАП, а саме порушення правил здійснення інших видів спеціального використання об'єктів тваринного світу.
Факт вчинення правопорушення ОСОБА_2 підтверджується протоколом серії 024821/1849 від 02.11.2018 року; описом вилучених знарядь лову від 02.11.2018 року; квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення №024821 від 02.11.2018 року; актом прийому №213 від 05.11.2018 року.
Від підпису та отримання зазначених документів ОСОБА_2 відмовився, про що містяться підписи трьох осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с.3-7).
Одночасно, з матеріалів справи вбачається, що після перевірки документів та складання відповідного акту ОСОБА_2 були повернуті дозвільні документи, під його особистий розпис, що підтверджено актом та розпискою ОСОБА_2 (а.с.7).
За таких обставин, судом першої інстанції зроблено вірні висновки щодо наявності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні. При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.
Водночас, зі змісту ч. 1 ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку.
Тобто для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, виключається можливість закрити провадження у адміністративній справі саме за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 вчинено адміністративне правопорушення 02.11.2018 року, таким чином, на момент розгляду вказаної справи, закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги, що суд не має повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення є безпідставними, оскільки для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, достатньо встановити - вид правопорушення, наявність щодо нього спеціального законодавства; момент вчинення правопорушення; строк, що сплив з моменту вчинення правопорушення до моменту розгляду справи судом, провадження підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Висновки суду першої інстанції, викладені в мотивувальній частині оскаржуваної постанови відповідають вимогам матеріального та процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд,
постановив:
Поновити строк ОСОБА_2 на апеляційне оскарження постанови судді Кілійського районного суду Одеської області від 04 лютого 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Кілійського районного суду Одеської області від 04 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Г.Журавльов