Справа № 592/9434/17
Провадження № 1-кп/591/112/19
26 березня 2019 року Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 42017200000000328 відносно
ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України,
ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 27 - ч. 3 ст. 212 КК України,
В провадженні суду перебуває наведене кримінальне провадження, по якому від обвинуваченого ОСОБА_5 надійшло клопотання про зменшення розміру застави, мотивоване тим, що визначений розмір застави для заставодавця є непомірним, з огляду на наявність боргових зобов'язань, а крім того заявлені на цей час ризики зменшились.
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник клопотання підтримали.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, в зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю вимог, крім того, вважаючи, що заявлені ризики не зменшились та не відпали.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши надані матеріали, приходить наступних висновків.
По-перше, слід зазначити про те, що ст. 182 КПК України фактично застережено наявність в процесі статусу заставодавця, права якого в контексті вимог процесуального законодавства повинні бути також захищені та дотримані, тому на думку суду клопотання ОСОБА_5 як директора та засновника підприємства, що є заставодавцем, належить розглянути з прийняттям відповідного рішення суду по суті, в тому числі враховуючи, що питання зменшення розміру застави на переконання суду може бути вирішено в порядку ч. 1 ст. 201 КПК України.
По-друге, наданими суду обвинуваченим матеріалами підтверджено, що дійсно підприємство, яким внесені кошти на заставу обвинуваченого ОСОБА_5 , перебуває в скрутному становищі, у нього наявні перед державою боргові зобов'язання.
Крім того, суд в цей час враховує і ті обставини, що зі спливом часу, та в зв'язку з тривалістю розгляду справи з об'єктивних причин, які не залежать від суду, заявлені раніше прокурором ризики неминуче втрачають своє значення, а отже суттєво зменшились.
Також слід зауважити, що фактично в цей момент застава забезпечує лише один обов'язок, визначений КПК України, стосовно явки обвинуваченого до суду, який до цього моменту впродовж тривалого часу не порушувався ОСОБА_5 (інші обов'язки не забезпечуються, з огляду на те, що строк їх дії продовжений не був).
Отже, згадані обставини в своїй сукупності, та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, дають підстави стверджувати, що розмір застави підлягає зменшенню, оскільки в застосуванні запобіжного заходу в первісному вигляді на цей час відпала потреба і в цьому розмірі застава в більшій мірі створює негативні наслідки для учасників процесу та підприємства-заставодавця ніж сприяє меті застосування такого заходу, тому клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню в цій частині.
Що стосується розміру застави, то клопотання обвинуваченого в цій частині належить задовольнити частково, зменшивши розмір застави до 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що сприятиме в достатній мірі забезпеченню покладеного законом на обвинуваченого вказаного обов'язку.
Відтак клопотання належить задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 201, 331 КПК України, суд
Клопотання ОСОБА_5 задовольнити частково.
Зменшити розмір застави, застосований до ОСОБА_5 ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 березня 2017 року до 153680 гривень, а решту застави в сумі 446320 гривень повернути заставодавцю - ТОВ «ПВП «Стандарт».
Ухвала не оскаржується.
Суддя ОСОБА_1