Справа № 576/129/19
В И Р О К 1-кп/576/133/19
26.03.19 Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3
потерпілої: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухові кримінальне провадження № 12018200070000900 про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Глухів Сумської області, українця, громадянина України, освіта базова середня, непрацюючого, не одруженого, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 25.12.2013 Глухівським міськрайонним судом Сумської області за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень;
- 19.01.2016 Путивльським районним судом Сумської області за ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 186, ст.ст. 70, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі та штрафу в розмірі 850 грн.,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України
10 грудня 2018 року близько 21 години, підсудний ОСОБА_5 , діючи повторно, проник на територію домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2 , де шляхом демонтажу даху проник в середину сараю, звідки таємно викрав належні ОСОБА_4 бензопилу Oleo-MacCE, модель 937-16 вартістю 3338 грн. 33 коп., дрель марки «CRAFT-TEC», модель РХlD-242 вартістю 245 грн., шурупи з прес шайбою по дереву в кількості 255 штук вартістю 61 коп. за 1 шт., круг відрізний «Сталь А30 S BF», ISO 9001, 80 m/s (м/с) вартістю 10 грн. 04 коп., подовжувач «Borsan BR-1553-5» вартістю 117 грн. 84 коп., болгарку марки «FERMFAG-125/950» вартістю 383 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 4250 грн. 09 коп.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав, що 10 грудня 2018 року близько 21 год, з метою вчинення крадіжки, він переліз через забор до домогосподарства розташованого по АДРЕСА_2 . Після цього, зняв одну щиферину із даху сараю цього домогосподарства, через виниклий отвір проник всередину сараю та викрав звідти бензопилу, дрель, шурупи з прес-шайбою по дереву, круг відрізний, подовжувач та болгарку.
Враховуючи, що підсудний ОСОБА_5 повністю визнав свою вину і не оспорює фактичні обставини справи, то відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежив їх дослідження лише допитом підсудного.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України як крадіжка чужого майна вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище.
Призначаючи підсудному ОСОБА_5 міру покарання, суд враховує як обставини, що пом'якшують покарання, що підсудний повністю визнав свою вину, в скоєному щиро кається, спричинену шкоду повністю відшкодував та потерпіла не має до нього претензій.
Враховуючи обставини справи, характеристику особи підсудного ОСОБА_5 , що він раніше неодноразово засуджувався за вчинення корисливих злочинів і знову вчинив крадіжку чужого майна, суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі. Але зважаючи на щире каяття підсудного ОСОБА_5 , його позитивні характеристики за місцем проживання та попередньої роботи, повне визнання своєї вини та відшкодування спричиненої шкоди, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_5 можливе без відбування покарання і його необхідно звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.
При цьому із матеріалів справи вбачається, що останнього разу ОСОБА_5 був засуджений 19 січня 2016 року Путивльським райсудом Сумської області за ч.1 ст.122, ч.2 ст.186, ст.70, ст.71КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців та штрафу в розмірі 850 грн. Відповідно до положень ч.3 ст.72 КК України призначені покарання ухвалено виконувати самостійно.
Також судом встановлено, що призначене за вказаним вище вироком покарання у виді 850 грн. штрафу на користь держави засудженим ОСОБА_5 до теперішнього часу не відбуте. В той же час, відповідно до положень п.1 ч.1 ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Оскільки за вироком Путивльського районного Сумської області суду від 19 січня 2016 року ОСОБА_5 був засуджений до покарання у виді штрафу і з дня набрання вироком законної сили це покарання не було виконано протягом більше ніж двох років, то в силу вказаних вище положень ст.80 КК України, ОСОБА_5 має бути звільнений від відбування призначеного покарання у виді штрафу.
Відтак, при призначенні ОСОБА_5 покарання за новим вироком, не може бути застосоване положення ч.1ст.71 КК України щодо приєднання до цього покарання невідбутого покарання за попереднім вироком.
Запобіжний захід у відношенні підсудного ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирати.
У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України із підсудного ОСОБА_5 на користь держави необхідно стягнути 1859 грн. процесуальних витрат за проведення експертиз по справі.
Речові докази по справі необхідно повернути власникам для використання за призначенням.
Керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, протягом іспитового строку два роки.
У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Стягнути із ОСОБА_5 1859 грн. судових витрат на користь держави.
Речові докази по справі - повернути власникам для використання за призначенням.
На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.