Справа № 466/1440/19
21 березня 2019 року м Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого - судді Невойта П.С.,
секретаря с/з ОСОБА_1,
справа № 466/1440/19
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: сектор громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ УМВСУ у Львівській області, ОСОБА_4, Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,
за участю позивача ОСОБА_2,
третьої особи ОСОБА_4,
представника Шевченківської райадмінітсрації
Львівської міської ради ОСОБА_5,
25.02.2019 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 треті особи: сектор громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ УМВСУ у Львівській області, ОСОБА_4 в якій просить суд визнати ОСОБА_3, 16.02.1984р.н. таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою №60 в будинку №20 на вул. П.Панча у м. Львові.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що співвласниками квартири №60 у буд. №24 що на вул. П.Панча у м.Львові на підставі свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) від 20.08.1997 року. В квартирі зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 На даний час ОСОБА_3 зареєстрований за даною адресою, хоча фактично в ній не проживає, не оплачує комунальні послуги, не здійснює роботи, щодо благоустрою квартири. На даний час відповідач створив свою сім'ю та проживає в Автономній Республіці Крим. У зв'язку з тим, що відповідач не проживає в даній квартирі, виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які не надаються, але нараховуються за них, чим об'єктивно порушуються права позивача, тому вона змушена звернутися до суду.
Відповідач не скористався правом подачі відзиву на позовну заяву.
Треті особи: сектор громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ УМВСУ у Львівській області, ОСОБА_4, Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради письмових пояснень суду не надали.
Ухвалою від 27.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не прибув повторно, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи поміщеним на сайті судової влади оголошенням про виклик в судове засідання, відзиву на позовну заяву ним до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статей 169, 224 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Третя особа ОСОБА_4 щодо задоволення позову не заперечувала.
Представник третьої особи сектору громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ УМВСУ у Львівській області в судове засідання не прибув, причин неприбуття до суду не повідомив, заяв про відкладення не надходило.
Представник третьої особи Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності від 09.01.2019 щодо задоволення позовних вимог заперечила.
Заслухавши пояснення позивача, пояснення третьої особи, представника третьої особи, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
ОСОБА_7 до вимог ст. 16 ч.1, 2 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У судовому засіданні встановлено, що власниками квартири №60 у буд.№24 що на вул. П.Панча у м.Львові на підставі свідоцтва про право власності на квартиру(будинок) від 20.08.1997 № 53466 /а.с.8/ є ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_3.
Як вбачається з довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописки від 13.02.2019 року №565 виданої ЛКП «Під Голоском 410» за адресою: м. Львів, в ул. ОСОБА_9, 24/60 зареєстровані: позивач - ОСОБА_2, дата реєстрації 16.08.1988 та відповідач - ОСОБА_3, дата реєстрації 04.04.2000 /а.с.4/.
ОСОБА_7 від 27.09.2018, 07.11.2018/, 13.02.2019 за підписами майстрів ЛКП «Під Голоском 410» ОСОБА_3 зареєстрований у квартирі 60, що на вул. П.Панча, 24 у м. Львові, однак не проживає за вищевказаною /а.с.5-7/.
Стаття 47 Конституції України закріплює право кожного на житло, яке є однією з головних матеріальних умов існування людини.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Із узагальнення практики розгляду судами окремих категорій спорів, що виникають із договору найму жилого приміщення (статті 61 - 71 Житлового кодексу України) Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вбачається що відповідно до ст. 25 Загальної декларації прав людини «Кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд і необхідне соціальне обслуговування, що є необхідним для підтримки здоров'я й добробуту її самої та її родини». Невід'ємне право кожної людини на житло закріплено і в інших міжнародно-правових документах про права людини, у тому числі в Міжнародному пакті про економічні, соціальні й культурні права від 16 грудня 1966 року (ст. 10). При цьому, як вбачається із п. 1 ст. 12 Міжнародного пакту про цивільні і політичні права від 16 грудня 1966 року, право на житло має реалізовуватися за умови вільного вибору людиною місця проживання. Повага до права людини на житло закріплена також у ст. 8 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод. У разі порушення цих прав передбачено право на судовий захист. Ніхто не може примусово бути позбавлений житла, безпідставно виселений із нього або визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
У відповідності до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
У відповідності до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
У відповідності до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї.
У відповідності до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
ОСОБА_7 із ч. 3 ст. 9 Житлового кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користування ним інакше, як з підстав, передбачених законом.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є співвласником даної квартири, хоча і не проживає в ній та припинення сімейних відносин не позбавляє права власності на дану квартиру, а тому суд не може визнати його таким, що втратив право на користування житлом.
У відповідності до ст141 ЦПК України судові витрати залишити за позивачем.
Керуючись ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268, 280-281 ЦПК України, суд,
ухвалив:
у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: сектор громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ УМВСУ у Львівській області, ОСОБА_4, Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради про визнання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування квартирою №60 в будинку №24 на вул. П.Панча у м. Львові - відмовити.
Позивач: ОСОБА_2, 16.02.1956р.н., зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідач: ОСОБА_3,16.02.1984р.н., зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлений 25.03.2019.
Суддя ОСОБА_10