465/941/19
1-кп/465/676/19
підготовчого судового засідання
11.03.2019 року м. Львів
Франківський районного суду м. Львова в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря- ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали обвинувального акту, долученого до нього реєстру матеріалів досудового розслідування, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018180490000111 від 07 серпня 2018 року відносно
ОСОБА_3 , року ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Заверещиця Городоцького району Львівської області, українця, громадянина України, не одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 . військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, гранатометника 2 відділення 3 взводу 3 аеромобільно-десантної роти 1 аеромобільно-десантного батальйону військової частини польова пошта НОМЕР_1 (на даний час - військова частина НОМЕР_2 ), який перебуває у розпорядженні командира, солдата,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України,
Сторона обвинувачення-
прокурори військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Сторона захисту-
адвокат ОСОБА_6
Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні за №42018180490000111 від 07 серпня 2018 року, досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на посаді гранатометника 2 відділення 3 взводу 3 аеромобільно-десантної роти 1 аеромобільно-десантного батальйону військової частини польова пошта НОМЕР_1 (на даний час - військова частина НОМЕР_2 ) у порушення вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, із метою ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, 18 січня 2016 року близько 08 год. 00 хв. самовільно залишив розташування військової частини польова пошта НОМЕР_1 , яка знаходиться у АДРЕСА_2 , та направився за місцем реєстрації та проживання у АДРЕСА_1 , де перебував, проводячи час на власний розсуд, не виконуючи обов'язків військової служби по
теперішній час, чим вчинив дезертирство, а саме самовільне залишення військової частини, з метою ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто вчинив злочин, передбачений ч. З ст. 408 КК України.
Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018180490000111 від 07 серпня 2018 року , поступив до Франківського районного суду м. Львова 21 лютого 2019 року від військового прокурора Рівненського гарнізону ОСОБА_7 та переданий для розгляду судді, визначеному у порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.
Відповідно до ухвали судді від 27 лютого 2019 року призначено підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акта на предмет вирішення питань, передбачених ст..ст. 314 -316 КПК України.
В ході підготовчого судового засідання встановлено ряд очевидних обставин, що вказують на грубе порушення органами військової прокуратури Рівненського гарнізону, щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018180490000111 від 07 серпня 2018 року, з привласненням функцій не притаманних прокуратурі, в супереч Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» та Закону України «Про Державне бюро розслідувань».
Так, із обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_3 інкримінується кримінальний злочин , а саме ухилення від військової служби в умовах особливого періоду, крім воєнного стану з 18 січня 2016 року, тобто злочин, передбачений ч. 3 ст. 408 КПК України.
З огляду на дану обставину, кримінальне провадження повинно було бути зареєстровано 19 січня 2016 року, проте аж ніяк 07 серпня 2017 року (кримінальне провадження № 42017180490000120) та відповідно до ст. 214 КПК України, повинно розпочатись досудове розслідування. В іншому випадку за наявності кримінального правопорушення, прокурор протягом 1,5 року не вносив відомостей у ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем.
Внесення відомостей у ЄРДР прокурором ОСОБА_4 07 серпня 2018 року (№ кримінального провадження 42018180490000111), винесення постанови про призначення військово - лікарської комісії та затвердження обвинувального акта, звернення до слідчого судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді арешту з 05.02.2019 по 05.04.2019 року, а рівно видача постанови в.о. прокурора Рівненського гарнізону ОСОБА_8 про призначення прокурорів в порядку ст. 37 КПК України та видача доручення про проведення досудового розслідування від 07.08.2018 року, винесення постанов про зміну групи прокурорів прокурорами Рівненського гарнізону ОСОБА_9 від 16 лютого 2018 року, 14.03.2018 року, ОСОБА_10 від 04.02. 2019 року про зміну групи прокурорів та видача доручення слідчим від 04.02.2019 року, прокурором ОСОБА_11 постанови про зупинення провадження від 04.02.2019 року, винесення постанови прокурором Рівненського гарнізону ОСОБА_12 від 04 лютого 2019 року про відновлення досудового розслідування, проведення досудового розслідування слідчими військової прокуратури Рівненського гарнізону ОСОБА_13 ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , здійснені в супереч вимогам ст.. 131 -1 Конституції України, п.4 Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру», абзацу 2 п. 1 Прикінцевих положень та ч. 4 ст. 216 КПК України, п. 4 Перехідних положень Закону України «Про Державне бюро розслідувань».
Крім цього, обвинувальний акт не відповідає прямим вимогам ст. 291 КПК України, а саме щодо викладення в змісті обвинувального акта фактичних обставин справи (п.5 ч. 2 ст. 291 КПКУ), ч. 3 вказаної норми закону (обвинувальний акт не підписаний слідчим, який його склав).
Встановлено також порушення прав обвинуваченого, передбачених ст. 29 Конституції України, щодо обмеження волі та ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», чого в судовому засіданні не зміг спростувати прокурор .
Прокурор також не зміг пояснити суду причини здійснення досудового розслідування
вказаного кримінального провадження військовою прокуратурою Рівненського гарнізону, коли місцем вчинення кримінального правопорушення є м. Львів.
Покликання прокурора на постанову першого заступника військового прокурора Західного регіону України від 17 лютого 2017 року щодо визначення підслідності кримінального провадження № 42017140410000038 від 14 лютого 2017 року, як на підставу підслідності військовій прокуратурі Рівненського гарнізону кримінального провадження №42018180490000111 від 07 серпня 2018 року, що є предметом судового розгляду, судом відхиляється, оскільки хронологічно, станом 14 лютого 2017 року є не реальним передбачити наявність кримінального провадження внесеного до ЄРДР 07 серпня 2018 року, що у свою чергу об'єктивно впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого в частині періоду його відсутності у військовій частині.
Обвинувачений в судовому засіданні підтвердив, що перебуває під домашнім арештом, але знаходиться не дома, а у Рівненському ЗВ ВСП. Щодо можливості призначення обвинувального акта до судового розгляду, поклався на суд. Із вказаною позицією погодився і адвокат.
Заслухавши думку прокурора дослідивши зміст обвинувального акта на його відповідність вимогам процесуального законодавства та інші процесуальні питання, які вирішувалися судом, приходжу до висновку, що обвинувальний акт не може бути предметом судового розгляду.
Як вбачається з обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, вони не відповідають прямим вимогам процесуального закону, а саме: частині першій, ч. 2 п. 5, ч. 3 ст. 291 КПК України, щодо фактичних обставин та відсутності підпису слідчого, які прямо передбачені законом.
Також, обвинувальний акт поданий до суду не прокурором, який здійснював процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадженні, а військовим прокурором Рівненського гарнізону ОСОБА_16 , що суперечить вимогам ст. 40 КПК України, згідно якої: слідчий подає обвинувальний акт на затвердження прокурору, у даному випадку прокурору, прізвище якого у підготовчому судовому засіданні так і не вдалося з'ясувати, із-за відсутності процесуального документа, передбаченого ст.ст. 36 -37, 110 КПК України, а останній відповідно до вимог ст. 36 та ст. 283 КПК України, повинен був скерувати його до суду. Разом з тим, прокурор, який затвердив обвинувальний акт, у даному випадку прокурор ОСОБА_4 , покладені на нього обов'язки звернутися до суду з обвинувальним актом не виконав. До суду звернулася особа, процесуальні права та обов'язки якої, а зрештою й слідчого та прокурора призначеного для процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні, не підтверджені.
Покликання керівника військової прокуратури Рівненського гарнізону А. Величка у супровідному листі на ст. 283 КПК України, стосується прокурора, призначеного у порядку, передбаченому ст. 37 КПК України, який зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну із дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України. Що стосується покликань у супровідному листі на ст. 291 КПК України, то така взагалі не має відношення до процесуальних рішень, оскільки стосується змісту обвинувального акта.
Недотримання прокурором вимог, передбачених ст. 28 КПК України, в черговий раз призвело до порушення прав ОСОБА_3 , передбачених ч. 1 ст. 21, ст.. 42 КПК України на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, а також ст. ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» згідно з якою, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З огляду на викладене, є очевидною невідповідність обвинувального акта прямим вимогам процесуального законодавства, його пряма невідповідність частині першій, ч. 2 п. 5, ч. 3 ст. 291 КПК України, а тому, за даних обставин, обвинувальний акт не може бути предметом судового розгляду та згідно з вимогами ст. 314 КПК України, підлягає поверненню прокурору для приведення його у відповідність вимогам закону.
Відповідно до ст. 113 - 114 КПК України та з метою забезпечення обвинуваченому прав, передбачених ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», для приведення обвинувального акта у відповідність вимогам процесуального Закону, слід встановити строк, який не може перевищувати 3 ( трьох) днів з часу закінчення строку на апеляційне оскарження проголошеної ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 26, 91, 110, 113 -114 214, 284, 291, 314 - 316 КПК України,-
Матеріали обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні за № 42018180490000111 від 07 серпня 2018 року відносно ОСОБА_3 , року ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, повернути прокурору військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України ОСОБА_4 для приведення їх у відповідність вимогам, передбаченим п.13 ст.3, п.п.1, 2,5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Встановити строк на приведення обвинувального акта у відповідність до вимог процесуального законодавства, який не може перевищувати 3 (трьох) днів з часу закінчення строку на апеляційне оскарження даної ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня складання та оголошення повного тексту, через суд, який ухвалив судове рішення.
Суддя ОСОБА_17