Справа№522/2676/19
Провадження по справі № 1-кс/522/2883/19
20 лютого 2019 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160500000736 від 15.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч . 3 ст. 186 КК України, про арешт майна, -
15.02.2019 СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160500000736 від 15.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
15.02.2019 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений слідством час вступив у попередню змову з невстановленими слідством особами направлену на відкрите викрадення чужого майна та перебували на вулиці Дерибасівській в м. Одесі, підшукували осіб, майном яких можливо заволодіти.
Побачивши на вказаній вулиці раніше незнайомого їм ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився біля «Ірландського пабу» разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 разом з невстановленими слідством особами помітили на шиї у ОСОБА_5 золотий ланцюжок з хрестиком та у них виник злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна.
Переслідуючи корисливий мотив, визначивши предметом свого злочинного посягання, вищезазначений золотий ланцюжок, з хрестиком, а як спосіб досягнення своєї злочинної мети вирішили заволодіти майном потерпілого шляхом ривка, з метою уникнення опору від останньої та присікання спробам чинити будь-яку протидію.
Діючи з вказаною метою за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 та невстановлені слідством особи, усвідомлюючи характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, дочекалися найбільш зручного моменту для реалізації свого злочинного умислу, розподіливши попередньо між собою злочинні ролі.
Після чого невстановлена слідством особа під приводом привітати зі святом наблизилась до потерпілого ОСОБА_5 , щоб обійняти його, при цьому ОСОБА_4 та невстановлена особа відштовхували від потерпілого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які намагалися перешкодити невстановленій особі, яка реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, обійняла потерпілого, після чого, зненацька для нього, під час обіймів, вважаючи що такий спосіб надасть йому можливість ефективно та безперешкодно заволодіти предметом свого злочинного посягання, схопила рукою золотий ланцюжок, та відкрито для потерпілого та інших осіб зірвала його з шиї потерпілого разом з хрестиком.
ОСОБА_4 утримуючи при собі викрадене майно, яке йому передав спільник разом із невстановленими особами покинули місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 та невстановлені слідством особи спричинили матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_5 на суму 3850 доларів США, що на момент вчинення правопорушення за курсом НБУ складає 104 566 гривень.
Підозрюваного ОСОБА_4 затримано 15.02.2019 в порядку ст. 208 КПК України.
18.02.2019 батько підозрюваного ОСОБА_8 добровільно видав речі, належні потерпілому ОСОБА_5 , які в нього було відкрито викрадено ОСОБА_4 та двома невстановленими особами при вчиненні кримінального правопорушення 15.02.2019 о 02:17 годині за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 13:
- золотий ланцюжок плетіння «Барака» 63, 5 см
- золотий хрестик з камінням чорного кольору.
Виявлене в присутності понятих було вилучено та опечатано належним чином.
У судове засідання слідчий не з'явився, надавши суду заяву про розгляд матеріалів клопотання без його участі.
Від власника майна ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності та про відсутність заперечень щодо накладення арешту на зазначене майно.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вилучені предмети, відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження. Слідчий, чи прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладене арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що є достатньо підстав вважати, що на майно, може містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та є предметом злочину, передбаченого ч. 3 ст.186 КК України, а тому має значення речових доказів у кримінальному провадженні.
Метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні та забезпечення проведення експертизи вилучених речей.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про можливість задоволення клопотання та накладення арешту на зазначене в клопотанні слідчого майно.
Керуючись ст. ст. 167-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 -задовольнити.
Накласти на наступне видане батьком підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_8 майно, належне потерпілому ОСОБА_5 :
- золотий ланцюжок плетіння «Барака» 63, 5 см
- золотий хрестик з камінням чорного кольору.
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , або інших слідчих з групи у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
20.02.2019