Справа № 509/3235/18
31 січня 2019 року смт Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бочарова А.І.,
при секретарі Бокоч С.С.,
за участю: позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про
стягнення аліментів,-
30 липня 2018 року позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом в якому просила суд, стягнути з ОСОБА_2 на користь малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі Ѕ частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 року, посилаючись на те, що відповідач не утримує дитину від надання матеріальної допомоги ухиляється, тому вона змушена звернутися до суду з вимогою про стягнення аліментів.
25 листопада 2018 року відповідач звернувся до суду з запереченням, в якому просить суд в задоволені позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачка вводить суд в оману, оскільки він щомісячно надає їй на утримання дитини, грошові кошти у розмірі від 3000 грн. до 4000 грн. Також він купляє дитині необхідний одяг. Відповідач стверджує, що усі викладені факти, позивач може підтвердити у содовому засіданні. Та оскільки у нього одна дитина, то позивач має право стягнути з нього ј частку з усіх видів заробітку, а не Ѕ частку.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила суд його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про доцільність часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ст.ст. 150, 157 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, і той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.
У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини першої, другої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та ст. 182 СК України, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають значення.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Судом встановлено, що позивака та відповідач 28.01.2015 року уклали шлюб, який було зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про що складено актовий запис за №115. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З січня 2018 року позивач з відповідачем разом не проживають. Після припинення шлюбних відносин відповідач ніякої допомоги на утримання дитини не надає. Для нормального повноцінного життя дитині потрібне відповідне харчування, одяг та багато інших речей. Позивачці важко забезпечувати дитину усім необхідним, тому вона змушена звернутися до суду.
Враховуючи вимоги ст. 182 СК України щодо обставин, які обов'язково враховуються судом при визначенні розміру аліментів (матеріальне становище платника аліментів, знаходження на його утримання інших дітей) суд, оцінивши та проаналізувавши вищевказані докази в їх сукупності, дійшов висновку про значно завищений позивачем розмір Ѕ частка стягнення аліментів щомісяця, а тому позов підлягає частковому задоволенню з встановленням розміру аліментів ј частини від усіх видів доходів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку встановленого діючим Законом України «Про державний бюджет», щомісячно.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України ст. ст. 180, 81, 182, 183 СК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Одеса, ІПН: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку встановленого діючим Законом України «Про державний бюджет», щомісячно, починаючи з 30.07.2018 року до повноліття ОСОБА_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Повний текст рішення складено 07.02.2019 року.
Суддя А.І. Бочаров.