Справа № 495/8593/18
№ провадження 1-кс/495/1653/2019
15 березня 2019 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Білгород-Дністровському клопотання старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу, -
15.03.2019 року старший слідчий Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Білгород-дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу.
В клопотанні зазначено, що Указом Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 (затверджений Законом України від 17.03.2014 року №1126-У11 «Про затвердження Указу президента України «Про часткову мобілізацію»), в Україні оголошено про мобілізацію.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це час, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це час період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Таким чином, з 17.03.2014 року по теперішній час в Україні діє особливий період.
19 травня 2016 року між, командиром відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 , сержантом ОСОБА_4 , та Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_5 , укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на 3 (три) роки.
17 червня 2016 року командиром військової частини НОМЕР_2 виданий наказ № 8, відповідно до якого сержанта ОСОБА_4 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , на всі види забезпечення та призначений на посаду командира відділення управління 1 гарматного артилерійського взводу 2 гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_2 .
Сержант ОСОБА_4 , проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_2 зобов'язаний дотримуватися вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Закон України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року №548-ХІV визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Вимоги вищевказаного Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
-свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
-бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
-беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
-постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
-знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
-дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
-поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
-бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
-вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
-виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
-додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Відповідно до Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-XIV військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:
-додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів;
-виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
-поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно розпорядку робочого дня військової частини НОМЕР_2 на 2018 рік- початок робочого дня о 08 год. 00 хв., кінець робочого дня о 17 год. 00 хв.
На порушення вищенаведених вимог, сержант ОСОБА_4 , 18 квітня 2018 року о 08 годині 00 хвилин, не з'явився на службу до військового містечка № НОМЕР_3 , яке дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , без поважних причин та ухиляється від проходження військової служби до теперішнього часу.
Таким чином, сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , 18 квітня 2017 року о 08 годині, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою ухилитися від проходження військової служби, не з'явився на службу до військового містечка № НОМЕР_3 , яке дислокується за адресою:
АДРЕСА_2 , без поважних причин та ухиляється від проходження військової служби до теперішнього часу, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення 22.03.2018 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018161020000021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.408 КК України та розпочато досудове розслідування.
15.09.2018 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю Миколаївської області, Баштанського району с. Шевченко, проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , командиру відділення управління 1 гарматної артилерійського взводу 2 гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_2 старшим слідчим СВ Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області капітаном міліції ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області Кирницьким було повідомлено про підозру у вчинені вищевказаного злочину та копію повідомлення направлено за місцем проживання. Крім того, для подальшого забезпечення явкою до Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області, з метою обрання запобіжного заходу, виклики підозрюваного ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні здійснено з додержанням ст.135 КПК України, а саме спроби вручити повістки ОСОБА_4 , не представляється можливим так як за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_4 , підозрюваний на протязі тривалого часу не знаходиться. Повідомити ОСОБА_4 , в телефонному режимі не представляється можливим, у зв'язку з тим, що у останнього відсутній мобільний телефон.
Враховуючи вищевикладене є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , приховує своє місце перебування з метою уникнення кримінальної відповідальності, в зв'язку з чим обрати відносно нього запобіжний захід слідчим суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області не надається можливим.
На підставі наведеного, слідчий просить задовольнити клопотання.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися, надали заяву у якій просять дане клопотання розглядати за відсутності слідчого та прокурора, зазначили також, що клопотання підтримують.
Вивчивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
Згідно ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
Згідно ч.4 ст.189 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування, або одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у заходу статті 177 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2018 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчинені вищевказаного злочину та направлено копію повідомлення та памятку прав і обов'язків підозрюваного за місцем проживання. Однак підозрюваний ОСОБА_4 до слідчих органів не з'явився. На даний час переховується від органів досудового розслідування.
17.09.2018 року постановою старшого слідчого Білгород-Дністровського ВП ГУНП України в Одеській області ОСОБА_3 про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного в розшук, досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42018161020000021 від 22.03.2018 року було зупинено, а підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено в розшук.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування, а тому клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 184, 187-191 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для приводу до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 191 КПК України затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя