вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
18 березня 2019 року Справа №370/492/19
Макарівський районний суд Київської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
при розгляді у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Макарів Макарівського району Київської області кримінального провадження №12019110210000038 від 19.01.2019 року, за яким
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Світле Добропільського району Донецької області, зареєстрований АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 ,
обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
Прокурор Макарівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 , у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністрества юстиції України.
Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку із виконанням працівником службових обов'язків, який відповідно до ст. 12 КК України, за ступенем тяжкості є злочином середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, а тому є обґрунтовані ризик передбачений п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Вказані ризики прокурор обґрунтовано тим, що обвинувачений є уродженцем Донецької області селище Світле, Добропільського району. На даний час частина території Донеччини є окупованою територією на якій проводиться антитерористична операція, а оскільки обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків (не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та батьків не має, згідно характеристики зловживає алкогольними напоями) він в будь-який час може залишити селище Макарів, в якому тимчасово проживав, та виїхати на непідконтрольну Україні територію де проводиться АТО. Це в подальшому може суттєво ускладнити розгляд даного кримінального провадження.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на свідків у кримінальному провадженні, обґрунтовується агресивною поведінкою обвинуваченого на місці події по відношенню до працівників поліції, в подальшому до працівників Макарівської ЦРЛ, під час проведення освідування на стан алкогольного сп'яніння. Злочин у якому ОСОБА_4 обвинувачується вчинений із застосуванням насильства. Крім того, згідно характеристики з місць позбавлення волі де обвинувачений відбував покарання - Ізяславської виправної колонії №31, встановлено, що ОСОБА_4 проявляв агресію до представників адміністрації установи, погрожував фізичною розправою, допустив 37 порушень вимог режиму відбування покарання. Вище викладене свідчить про схильність обвинуваченого до застосування насильства до свідків у кримінальному провадженні, з метою примусити їх до зміни показань у суді, або відмови від дачі показань, тощо.
Ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідно зазначити, що ОСОБА_4 раніше судимий, а саме 19.05.2015 року Добропільським міським районним судом Донецької області за ч.2 ст.289 КК України, на підставі ст.ст. 75,76,104 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. Оскільки засуджений порушив вимоги ст.76 КК України, ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 10.06.2016 року іспитовий строк йому було скасовано, а сам ОСОБА_4 був направлений в місця позбавлення волі на 5 років. Таким чином недотримання ОСОБА_4 обмежень встановлених судом у вироку, свідчить про небажання засудженого ставати на шлях виправлення, дотримуватись законослухняної поведінки.
Обвинувачений ОСОБА_4 щодо продовження до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, просив відмовити та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 , заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченому, та підтримав клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, з таких підстав.
Відповідно до ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотаннями учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого; при розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II "Заходи забезпечення кримінального провадження" Кодексу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 слідчим суддею Макарівського районного суду Київської області 21.01.2019 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Дія ухвали слідчого судді про запобіжний захід закінчується 19.03.2019 року.
Суд заслухавши клопотання прокурора, думку захисника, обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 183 КПК України та з врахуванням наявності ризиків передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час розгляду справи судом не відпали.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Суд заслухавши доводи прокурора, захисника і обвинуваченого та вивчивши матеріали кримінального провадження вважає, що обвинуваченому слід продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з врахуванням наявності ризиків передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які наявні на час розгляду справи судом, що підтверджують матеріали кримінального провадження. Оскільки, обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є середньої тяжкості, який карається позбавленням волі на строк до 5 років, є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватись від суду, з метою уникнути покарання, та вчинити інше кримінальне правопорушення оскільки раніше судимий, також перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків.
Крім того, будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, у зв'язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового слідства, виконання процесуальних рішень у справі дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне залишити ОСОБА_4 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд не приймає доводи обвинуваченого та захисника, про можливість заміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, оскільки вони не спростовують доводи прокурора про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи вище викладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Таким чином, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Макарівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про заміну запобіжного заходу - відмовити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістдесят) днів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та є чинною по 17.05.2019 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1