Справа362/4528/18
Провадження 2-а/362/24/19
"25" лютого 2019 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Кравченко Л.М.,
за участі секретаря судового засідання - Яренко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ЮП Васильківського ВП ГУНП у Київській області - лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови ГО № 304191 від 17.07.2018 року у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернулась до суду 17.08.2018 Р. з даним адміністративним позовом до відповідачів про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 17.07.2018 року відповідачем - інспектором з ЮП Васильківського ВП ГУ НП України в Київській області ОСОБА_2 винесено постанову, яку притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн. за те, що 30.06.2018 р. близько 13 год. її син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 вживав алкогольні напої на березі озера в с. Погреби . Однак вказана подія була виявлена не працівниками поліції, а надана її сином в якості свідка по кримінальному провадженні № 12018110140001269 від 01.07.2018 р. Так, позивач сама повідомила Васильківський відділ поліції про те, що групою осіб у складі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 регулярно здійснюються кримінальні правопорушення, які можна кваліфікувати за ст. ст. 304, 307, 309, 316, 317 КК України, вони заохочують неповнолітніх до сумнівної злочинної діяльності, вживання алкоголю, вживання та розповсюдження наркотичних засобів. Однак, вказані відомості не були внесені до ЄРДР, натомість було складено відносно позивача оскаржувану нею постанову.
Зазначену постанову позивач вважає необґрунтованою, безпідставною та такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим звернулась до суду з вказаним позовом, просить вказану постанову скасувати а справу про адміністративне правопорушення - закрити. При цьому просить поновити їй строк оскарження постанови, оскільки вона була отримана нею лише 04.08.2018 р.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву , в якій зазначив, що дійсно, 03.07.2018 р. до відділу поліції надійшла заява від ОСОБА_6 про те, що мешканці с. Погреби ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ведуть антигромадський спосіб життя та разом з неповнолітніми вживають алкогольні напої та наркотичні речовини., що стало передумовою притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 180 КУпАП. Під час допиту ОСОБА_3 як свідка було встановлено в його діях ознаки адмін. правопорушення , передбаченого ст. 178 КУпАП, однак у зв'язку з його неповноліттям до відповідальності притягнута його мати. На дімку відповідача , ОСОБА_1 не вжила достатніх заходів для попередження випадків вживання її сином алкогольних напоїв, та не зверталась до поліції з заявами про проведення з її сином індивідуально-профілактичної роботи. Крім того, ОСОБА_1 отримала копію оскаржуваної постанови, що засвідчила своїм підписом. У зв'язку з зазначеним просить в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до ст. 263 КАС України. Відповідачам надано строк (15 днів) для подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно постанови серії № 304191 від 17.07.2018 року, винесеної відповідачем - інспектором ЮП Васильківського ВП ГУ НП в київській області, позивач притягнута до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП за те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що призвело до того, що останній 30.06.2018 р. близько 13-00 год. вживав алкогольні напої на березі озера в с. Погреби, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафі 51 грн. (а.с.19).
Дана постанова була винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 17.07.2018 року, складеного відповідачем відносно позивача за ч.3 ст.184 КУпАП аналогічного змісту.
Відповідно до наданих відповідачем матеріалів перевірки ЖЕОЗП №10385 від 03.07.2018 р. судом встановлено, що саме ОСОБА_6 зверталась до Васильківського відділу поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення та втягнення в нього неповнолітніх дітей. Надала пояснення, в яких пояснила, що винні особи дають алкогольні напої її сину .
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з"ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція ч.3 ст. 184 КУпАП передбачає - вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу (Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу)
Норма диспозиції ч.3 ст.184 КУпАП є бланкетною, а тому відповідач при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності повинен був встановити, яке ознаки якого правопорушення, передбаченогое ст. 173-4 КУпАП УВкраїни містяться в діях неповнолітнього сина позивача.
Натомість, формування правопорушення, яке інкриміноване позивачу містить зазначення: ухилення від виконання передбачених законом обов'язків щодо виховання неповнолітнього сина.
Норми законодавства визначають обов'язки щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання, які саме необхідні умови (життя та/або/ навчання та/або/ виховання) не створені позивачем щодо її дитини та які при цьому певні норми законодавства, які визначають певні обов'язки по забезпеченню необхідних умов порушені (від виконання яких саме із цих норм позивач ухилилась), в чому виражається ухилення (бездіяльність) позивача від виконання передбачених законодавством обов'язків, і лише потім встановити наявність можливих негативних наслідків та причинний зв'язок між ухиленням позивача від виконання передбачених законодавством обов'язків та наслідками
Проте, відповідачем жодного із вище перелічених заходів, які є необхідними для доведення вчинення позивачем цього правопорушення, зроблено не було.
Факт ухилення позивача від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо належного виховання дитини не знайшов свого підтвердження і в ході судового розгляду справи, а також відсутні будь-які докази, які б підтверджували обставини, викладені в оскаржуваній постанові, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, слід звернути увагу і на те, що відсутні будь-які дані про належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, в зв'язку з чим її було позбавлено можливості надати свої пояснення та докази при розгляді справи
Також, фабула правопорушення, викладена у постанові не відповідає диспозиції ч.3 ст.184 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, оскільки вчинення правопорушення дитиною позивача, яке б давало підстави вважати, що воно було наслідком неналежного виховання дитини позивача, ніяким чином встановлено чи зафіксовано не було. Крім того, постанова не відповідає вимогам КУпАП, а тому не може бути визнана обґрунтованою. Доводи позивача не спростовані будь-якими доказами з боку відповідачів.
На підставі викладеного, суд вважає, що позивач була притягнута до адміністративної відповідальності без належних підстав, а тому постанова про накладення на неї адміністративного стягнення є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати відносяться за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 6-10, 77, 242-246, 286 КАС України, ст.ст.126 ч.1, 245, 251, 268, 280 КУпАП, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову ГО № 304191 від 17.07.2018 року Інспектора ЮП Васильківського ВП ГУНП у Київській області - лейтенанта поліції ОСОБА_2 у справі про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, і накладення не неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.184 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.М. Кравченко