Справа № 362/4223/18
Провадження № 1-кп/362/136/19
25.03.2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василькова Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017110000000938 від 31.12.2017 р. за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Боярка, Київської обл., українця, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого наповнювачем ДП «Укравтогаз», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
31.12.2017 р., близько 07 год. 30 хв., ОСОБА_5 , керуючи власним технічно справним автомобілем «Volkswagen Т-4 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись по вул. Вокзальній селища Глеваха Васильківського району Київської області в напрямку автодороги «Київ-Одеса», із швидкістю близько 40 км/год; порушуючи вимоги пункту 2.3 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. та введених в дію з 01.01.2002 р. (далі - Правила дорожнього руху), згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху-водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», не був уважним під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою, та в порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»маючи об'єктивну можливість виявити на проїзній частині перед своїм автомобілем пішохода ОСОБА_7 , який перебував у вертикальному положенні та був обернений до транспортного засобу задньою частиною тіла, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та скоїв наїзд на останнього.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці події.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 002 від 01.02.2018 р.:
При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 , виявлені: садна на лобі та обличчі, рани на кінчику носа та верхній губі, садна на тильних поверхнях обох кистей, садна лівого гомілково-ступневого суглоба, розрив аорти. Розрив серцевої сорочки, крововилив у праву плевральну порожнину, розрив правої долі печінки, переломи ребер справа та зліва. Смерть ОСОБА_7 настала від вищеописаної закритої тупої травми грудей, у вигляді переломів ребер, розриву серцевої сорочки, розриву аорти з крововиливом у праву плевральну порожнину. Між травмою та смертю прямий причинний зв'язок. Вказана травма відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження могли виникнути в строк та за обставин вказаних в постанові. В момент первинного контакту ОСОБА_7 був звернений задньою поверхнею тіла до травмуючої сили.
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пунктів 2.3 б), та 12.3 Правил дорожнього руху України перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_7 .
Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю та показав, що 31.12.2017 р. близько 07 год. 30 хв. він їхав параллельно трасі Київ-Одеса по вул. Вокзальній в смт. Глеваха Васильківського району Київської області зі швидкістю 40 км/год. Назустріч йому рухався автомобіль по центру, вони розминулись і стався удар в праву частину його автомобіля. Він зупинився зразу, не зрозумів, що відбулось. Вийшов зі свого автомобіля і побачив, що позаду його автомобіля лежить чоловік. Він зразу підійшов до нього і почав телефонувати до швидкої допомоги, яка приїхала і констатувала смерть цього чоловіка. На другому боці дороги були працівники поліції, які оформляли ДТП, він до них підійшов і попросив, щоб поставили знаки про те, що відбулось ДТП. Його повезли в лікарню на медосвідчування на стан сп'яніння. В скоєному щиро розкаявся, він не знає, як це сталося. Просив не позбавляти волі, оскільки він єдиний утримує всю сім'ю, має на утриманні двоє малолітніх дітей, в нього не було умислу порушувати ПДР України. Момент удару загиблого він не бачив, потім з'ясувалось, що загиблий йшов по проїжджій частині дороги в попутньому напрямку. Його водійський стаж з 1998 р. Правил дорожнього руху він не порушував, до адмністративної відповідальності не притягувався. Потім він спілкувався з сином потерпілого, який претензій матеріального і морального характеру до нього не має. Посвідчення водія у нього вилучили працівники поліції і потім повернули. Просив не позбавляти його прав керування транспортними засобами, оскільки треба іноді возити дітей до школи чи до лікаря.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 31.12.2017 р. близько 08-00 год. зранку йому зателефонувала мама і сказала, що відбулось ДТП з участю його батька і вона їде на місце ДТП. Про це матері повідомив зять. Потім йому повідомили по телефону, що батько помер. Він поїхав на місце ДТП і через хвилин 40-50 був там. На місці ДТП він побачив автомобіль білого кольору з розбитими фарами і працівників поліції та труп. Коли він вийшов з автомобіля, до нього підійшов ОСОБА_9 з вибаченнями. Він впізнав батька, якого трохи відтягли з проїжджої частини дороги. ОСОБА_9 забрали в лікарню на медосвідування. Працівники моргу забрали тіло батька. Його ознайомили зі схемою ДТП. Завдана ДТП йому матеріальна та моральна шкода обвинуваченим ОСОБА_5 йому повністю відшкодована і він претензій до нього не має і в майбутньому мати не буде. ОСОБА_9 допомагав слідству, тому з приводу покарання просив не позбавляти його волі та не позбавляти прав керування транспортними засобами.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у кримінальному провадженні щодо тих обставин, які ніким з учасників судового розгляду не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники кримінального провадження зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_5 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 , а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.
Визнаючи винуватим обвинуваченого ОСОБА_5 і обираючи йому міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що відноситься, відповідно до ст. 12 КК України, до тяжких злочинів, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого: відповідно до вимоги ІП Васильківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей: доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судом, відповідно до ст. 66 КК України, обставини, пом'якшуючі відповідальність обвинуваченого ОСОБА_5 є визнання вини та щире каяття.
Обставин, що обтяжує відповідальність обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 положень ст. 69 КК України судом не вбачається.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи позитивну характеристику на обвинуваченого ОСОБА_5 за місцем його проживання та роботи, те, що він раніше не судимий, щире каяття, відшкодування завданої внаслідок ДТП потерпілому шкоди в повному обсязі, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на певний строк, без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки вчинений обвинуваченим ОСОБА_5 злочин відбувся, коли останній не перебував в стані алкогольного сп'яніння, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого ще можливе без ізоляції від суспільства.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому призначене покарання ОСОБА_5 буде відповідати його особі і вчиненому ним кримінальному правопорушенню.
Судові витрати за проведення в КНДЕКЦ судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Транспортно-трасологічне дослідження» (висновок №12-1/107 від 02.02.2018 р.) в розмірі 858,00 грн.; судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження технічного стану транспортного засобу» (висновок №12-1/108 від 12.03.2018 р.) в розмірі 1430,00 грн.; судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди» (висновок №12-1/782 від 14.05.2018 р.) в розмірі 1144,00 грн. необхідно стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.
Цивільний позов потерпілим у даному кримінальному провадженні заявлений не був.
Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався та в судовому засіданні прокурором не було заявлено такого клопотання, а тому суд при постановленні вироку не застосовує до ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Застосувати до призначеного покарання ОСОБА_5 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 2 (два) роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ч. 2 ст. 76 КК України додатково покласти на ОСОБА_5 обов'язок: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк ОСОБА_5 відраховувати з дня постановлення вироку.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення в КНДЕКЦ судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Транспортно-трасологічне дослідження» (висновок №12-1/107 від 02.02.2018 р.) в розмірі 858,00 грн.; судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження технічного стану транспортного засобу» (висновок №12-1/108 від 12.03.2018 р.) в розмірі 1430,00 грн.; судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди» (висновок №12-1/782 від 14.05.2018 р.) в розмірі 1144,00 грн., а всього: 3432,00 грн.
Речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме: автомобіль «Volkswagen Т-4 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходиться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Васильківського ВП, за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Польова, 61 - повернути власнику ОСОБА_5 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Копію вироку після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.
Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1