19 березня 2019 р.Справа № 520/8328/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., м. Харків, повний текст складено 30.11.18 року по справі № 520/8328/18
за позовом ОСОБА_1
до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту її призначення з 16 березня 2011 року з урахуванням відомостей персоніфікованого обліку по заробітній платі за час вимушеного прогулу з травня 2008 року по травень 2009 року включно;
- зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати з дня призначення пенсії 16.03.2011 р. по день подання позову в сумі 22419,67 грн.;
- зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова виплатити ОСОБА_1 індексацію частки пенсії, яка не доплачувалась, в сумі 12245,47грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Шевченківське ОУПФУ м . Харкова під час проведення перерахунку пенсії позивача на виконання постанови Дзержинського районного суду м. Харкова по справі № 638/17904/16-а від 03.03.2017 року враховано лише страховий стаж за час вимушеного прогулу з травня 2008 року по травень 2009 року. При цьому, на звернення позивача від 30.05.2017 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1, враховуючи заробітну плату з травня 2008 року по травень 2009 року, Управлінням надано відповідь інформаційного характеру з посиланням на те, що про необхідність врахування заробітку заявника за вказаний період в рішенні суду вказано не було. Позивач вказав, що відомості про заробітну плату та страховий стаж відносяться до персоніфікованих даних, як мають бути в повній мірі враховані під час перерахунку пенсії, а тому просив суд задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту її призначення з 16 березня 2011 року з урахуванням відомостей персоніфікованого обліку по заробітній платі за час вимушеного прогулу з травня 2008 року по травень 2009 року включно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що в частині незадоволених вимог суд дійшов висновку, що вимоги щодо виплати компенсації втрати частини доходів та індексації недоплачуваної пенсії є передчасними і не підлягають задоволенню. Позивач не згодний з таким рішенням. Вказує, що компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення. Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. Також позивач заявляє своє право на індексацію частки пенсії, яка йому не доплачувалась з березня 2011р. Враховуючи вищенаведене просить зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати з дня призначення пенсії 16.03.2011 р. по день подання позову в сумі 22419,67 гри. Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова виплатити ОСОБА_1 індексацію частки пенсії, яка не доплачувалась, в сумі 12245,47грн. Розгляд апеляційної скарги просить провести за його відсутності.
Від Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що з апеляційною скаргою позивача не погоджується, вважає її необґрунтованою. Також від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси зазначені в апеляційній скарзі та позовній заяві про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи .
Позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений заздалегідь та належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою Дзержинського районного суду м. Харкова по справі № 638/17904/16-а від 03.03.2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Харкова здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з моменту її призначення з 16 березня 2011 року з урахуваням страхового стажу за час вимушеного прогулу з травня 2008 року по травень 2009 року.
В подальшому, Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснило перерахунок пенсії з моменту її призначення з 16 березня 2011 року, врахувавши тільки страховий стаж та не врахувало заробітну плату позивача за час вимушеного прогулу з травня 2008 року по травень 2009 року.
30.05.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою №ВЕБ-20495-Ф-С-17-002766 про перерахунок пенсії, зокрема з початку її призначення з 16 березня 2011 року за відкоригованими індивідуальними відомостями по заробітній платі і по стажу за 2008-2009 року.
Листом від 09.06.2017 року № 91/Ш-11 позивача проінформавано про те, що до управління надійшла постанова Дзержинського районного суду м. Харкова по справі № 638/17904/16-а від 03.03.2017 року про зобов'язання управління здійснити перерахунок пенсії з моменту її призначення з 16 березня 2011 року з урахуванням страхового стажу за час вимушеного прогулу з травня 2008 року по травень 2009 року. Врахувати заробіток з травня 2008 року по травень 2009 року при перерахунку пенсії немає підстав, оскільки це не вказано в постанові.
Не погоджуючись з такими рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова по справі № 638/17904/16-а від 03.03.2017 року встановлені преюдиційні обставини, які не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішення суду встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії, перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду та отримує пенсію за віком відповідно до п.1 ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 16.03.2011 року.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, не оскаржене.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, стосовно виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати з дня призначення пенсії 16.03.2011 р. по день подання позову в сумі 22419,67 грн., а також індексації частки пенсії, яка не доплачувалась, суд першої інстанції виходив з того, що дані вимоги є передчасними, через що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевою самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - ОСОБА_2 №2050-III) та «Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі - Порядок №159).
Відповідно до положень статей 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші
Згідно зі статтею 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 цього ж Закону визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Відповідно до пункту 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Пунктом 4 Порядку №159 передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
З системного аналізу вищезазначених норм права, встановлено, що компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у пункті 3 Порядку №159, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців. Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.
Згідно статті 3 Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За змістом статті 4 Закону, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З аналізу норм Закону та Порядку № 159, слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Колегія суддів зазначає, що згідно матеріалів справи, та пояснень позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, позивач просить провести виплату компенсації втрати частини доходів та індексацію частки пенсії у зв'язку проведення перерахунку пенсії з урахуванням відомостей персоніфікованого обліку по заробітній платі за час вимушеного прогулу з травня 2008 року по травень 2009 року включно, тобто на суми, які мають бути нараховані згідно, переглянутим судом апеляційної інстанції, рішенням.
Проте перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту її призначення з 16 березня 2011 року з урахуванням відомостей персоніфікованого обліку по заробітній платі за час вимушеного прогулу з травня 2008 року по травень 2009 року включно, відповідачем не проведено.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач просить позивач просить нарахувати компенсацію на ще не перераховані суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом №2050-ІІІ, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
Компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 16 березня 2011 може бути виплачена позивачу у тому ж місяці, у якому буде проведено перерахунок та нарахування заборгованості за відповідний період.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у цій справі є дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту її призначення з 16 березня 2011 року з урахуванням відомостей персоніфікованого обліку по заробітній платі за час вимушеного прогулу з травня 2008 року по травень 2009 року включно, а не розмір її виплати чи відмова відповідача виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів та індексації, оскільки відповідач не здійснював позивачу нарахування пенсії, а отже встановити чи буде порушено право позивача на виплату розміру пенсії у встановленому законом порядку є неможливим, як наслідок такі вимоги позивача є передчасними як і вимоги позивача щодо виплати компенсації втрати частини доходів та індексації.
Звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога позивача про стягнення суми компенсації втрати частини доходів є передчасною та не підлягає задоволенню, а право позивача щодо її отримання може буде порушеним після виплати заборгованості за відповідний період, та лише за умови не виплати компенсації у тому ж місяці.
Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при перерахунку пенсії буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Отже, вимоги про зобов'язання здійснювати виплату пенсії з компенсацією втрати частини доходів є передчасними.
Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.07.2018р. по справі № 404/6317/16-а.
Також колегія суддів зазначає, що згідно із ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.
Враховуючи, що позивачу пенсія не перерахована та він її не отримав, а індексації підлягають тільки одержані доходи, тому колегія суддів вважає, що ця вимога також не обґрунтована, та не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін .
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року по справі № 520/8328/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_2
Повний текст постанови складено 25.03.2019 року