19 березня 2019 р.Справа № 2040/6361/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., м. Харків, повний текст складено 01.10.18 року по справі № 2040/6361/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення та у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року та зобов"язати ГУПФУ у Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року, здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що підполковник ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України, має право на пенсію, основний розмір пенсії складає 80 % грошового забезпечення (пенсійна справа знаходиться в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області).
У зв'язку зі змінами в законодавстві позивачу було перераховано розмір пенсії з 01.01.2018 року, виходячи з 70 % грошового забезпечення, що виплачується з 1 січня 2018 року в сумі 50 % від нарахованої пенсії .
02.08.2018 року позивач усно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та в усному порядку робив заяву з проханням щоб Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській: області перерахувало та виплачувало мені пенсію у розмірі 80 % грошового забезпечення з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2018 р., здійснило виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р.
Але, позивачу було відмовлено та за його проханням надано довідку від 02.08.2018 року № 5383, де вказано про основний розмір пенсії 80% та довідку від 02.08.2018 року № 5385 де вказано, що згідно постанови КМУ 103 від 21.02.2018 р. підвищення складає 3096,17. З них виплачується: з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. щомісячно 50% від підвищення: 1548,09; з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. щомісячно 75% від підвищення: 2322,13; з 01.01.2020 р. 100% щомісячно 100% від підвищення: 3096,17 грн.
06.08.2018 року позивач знову та письмово звернувся до Головного управління: Пенсійного фонду України в Харківській області з проханням, щоб Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувало та виплачувало пенсію у розмірі 80 % грошового забезпечення з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2018 р., здійснило виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018р.
Також, позивач просив надіслати з відповіддю завірену копію довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, на підставі якої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
В заяві прописано, що вона не потребує додаткового вивчення, тому письмову відповідь просив надіслати невідкладно, протягом одного дня з дня реєстрації цієї заяви за адресою представника за довіреністю: 61135, АДРЕСА_1 .
Станом на 07.08.2018 року відповідь з Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області відсутня. Але відмова Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію у розмірі 80 % грошового забезпечення з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2018 р., здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р. є предметом спору. Про неповне нарахування пенсії та її виплату можна побачити і в довідках від 02.08.2018 року № 5383, де вказано про основний розмір пенсії 80% та довідку від 02.08.2018 року № 5385, що також є предметом спору, який можна вирішити тільки в судовому порядку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що не погоджується з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 року. Вказує, що з позову можна побачити, що позивачем у позовній заяві заявлено фактично одну позовну вимогу немайнового характеру, оскільки вимога про визнання бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (зокрема, зобов'язання винити певні дії) як наслідків протиправної бездіяльності є однією вимогою, а тому за подання даного адміністративного позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 704,80 грн. Зазначає, що йому у зв'язку зі змінами в законодавстві було перераховано розмір пенсії з 01.01.2018 року, виходячи з 70 % грошового забезпечення, а ні з 80 % основного розміру пенсії з грошового забезпечення, що виплачується з 1 січня 2018 року в сумі лише 50 % підвищення від нарахованої пенсії, а ні 100 % підвищення. З огляду на вище викладене, позивач приходить до висновку, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 максимальний її розмір має бути розрахований із зазначеного у довідці уповноваженого органу грошового забезпечення станом на 01.03.2018, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію. При цьому, розмір пенсії у відсотках не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві. Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.04.2018 № 175/1665/17 та від 24.04.2018 № 686/12623/17. З урахуванням наведеного, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 року повністю або частково та ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення та задовольнити позов в повному обсязі.
Від представника позивача до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи судової практики.
Від Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції не мав підстав задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.
Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси зазначені в апеляційній скарзі та позовній заяві про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи .
Представник позивача та позивач в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений заздалегідь та належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної з 01.09.2014 на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з Військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XI] від 09.04.1992 року по лінії Міністерства оборони України в розмірі 80% грошового забезпечення (вислуга 30 років).
З 01.01.2018 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ2001013711 від 30.03.2018.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що нормативний підхід до розуміння норм права, що регулюють відносини перерахунку і виплати пенсій на умовах норм Закону № 2262-ХІІ, дає можливість зробити висновок, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, З статті 116 Конституції України. Постановою № 103 було змінено механізм реалізації прав військовослужбовців на перерахунок пенсії, зокрема, здійснено поетапне підвищення пенсій протягом трьох років через неможливість повного фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Разом із тим, зміна механізму реалізації прав таких осіб не призвела до зменшення рівня соціального забезпечення та до зменшення розміру пенсійних виплат.
Колегія суддів з рішенням суду першої інстанції частково не погоджується, виходячи з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року N 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції, діючій на час призначення позивачу пенсії, було передбачено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було внесено зміни, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VII від 27 березня 2014 року, який набрав чинності 1 квітня 2014 року, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому, застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 8 липня 2015 року у справі №732/48/15 та Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року у справі № 523/4930/15-а та від 27 лютого 2018 року у справі №642/3284/17, від 19.06.2018 року у справі №583/2264/17.
Приписами частини першої статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Позивачу було призначено пенсію в розмірі 80% від відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується копією перерахунку пенсії за вислугу років.
Тобто , зміна позивачу максимального розміру пенсії з 80% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення, є незаконною, оскільки при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 24.04.2018 року № 686/12623/17, від 03.04.2018 року № 175/1665/17.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату пенсії у розмірі 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року з урахуванням раніше виплачених сум, тому вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення та приходить до висновку щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 80% грошового забезпечення з 01.01.2018р.
Враховуючи вищенаведене, доводи суду першої інстанції та відповідача щодо правомірності зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення є помилковими.
Стосовно виплати пенсійним фондом лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої (четвертої) статті 63 Закону № 2262-ХІІ (в редакції на момент призначення пенсії) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.
Як вбачається з наведеної норми права, вказана норма не вказує на рішення суб'єкта владних повноважень про зміну видів грошового забезпечення військовослужбовців як на підставу для перерахунку пенсії, а пов'язує її перерахунок з фактичною зміною видів грошового забезпечення.
Разом із тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII частину 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій" (набрання чинності з 01.01.2017).
Таким чином, починаючи з 01.01.2017 законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.
Відповідно до п. 7 Постанови Кабінет Міністрів України 17.07.1992 N 393 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів № 103 від 21.02.2018) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно та схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами.
На момент прийняття даної постанови ст. 63 Закону № 2262-ХІІ діяла в новій редакції і відповідно для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням розмірів грошового забезпечення у відповідності до цієї постанови необхідно було відповідне рішення Кабінету Міністрів України щодо порядку, умов та розмірів перерахунку.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (надалі - Постанова №103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., N 77, ст. 2374)
Відповідно до пункту 2 Постанови №103, виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 , яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р. залишено без змін, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено . Визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Приймаючи таке рішення , суд виходив з того , що можна зробити висновок про те, що пункти 1, 2 спірної Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку, затвердженого Постановою №45 щодо складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, з огляду на те, що скасовують надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій. Отже, відповідач, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом №2011-ХІІ, і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом №2262-ХІІ. Відтак, оскаржувані пункти Постанови №103, всупереч вимогам статей 13, 43, частини четвертої статті 63 та частини третьої статті 11 Закону №2262-ХІІ, змінюють умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців, зокрема позивача. При цьому, слід враховувати, що частина третя статті 11 Закону №2262-ХІІ встановлює, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З огляду на наведене, суд вважає, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку є протиправними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Тобто , суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що пункти 1, 2 Постанову Кабінету Міністрів "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 № 103 визнано протиправними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, а тому не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
Також, колегія суддів зазначає , спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно.
У разі набрання чинності рішенням суду про зобов'язання сплатити недоплачену частину пенсії за період з 01.01.2018 перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку , що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій , які полягають у зменшення розміру пенсії за рахунок виплати лише 50% сум підвищення та зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію у розмірі, якій обчислено з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 01.01.2018, однією сумою, з урахуванням раніше виплачених сум є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.
При вирішенні спору суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, що призвело до неправильного вирішення спору.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо неправомірності ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 року про залишення позовної заяви без руху, колегія суддів зазначає наступне.
Суд вказує, що відповідно до вимог п.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд зауважує, що відповідно до положень ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" №3674 - VI від 08.07.2011р. за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів, позивач звернувся до суду з позовною заявою до Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
1.Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення та у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Зобов'язати ГУПФУ у Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року, здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року.
Суд першої інстанції приймаючи ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 року про залишення позовної заяви без руху виходив з того, що позивач звернувся до суду з двома позовними вимогами немайнового характеру, тому повинен сплатити судовий збір за ще одну вимогу немайнового характеру.
Проте приймаючи зазначене рішення, суд першої інстанції не врахував, що адміністративний позов в даній справі містить пов'язані між собою вимоги немайнового характеру.
Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем у позовній заяві заявлено фактично одну позовну вимогу немайнового характеру, оскільки вимога про визнання бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (зокрема, зобов'язання вчинити певні дії) як наслідків протиправної бездіяльності є однією вимогою, а тому за подання даного адміністративного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Колегія суддів зазначає, що при зверненні до суду з позовною заявою позивачем було надано оригінал квитанції № 32 від 07.08.2018р. про сплату судового збору на суму 704,80 грн. (а.с.4).
Проте ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 р. позовна заява була залишена без руху через не сплату судового збору, за другу вимогу немайнового характеру, та надано строк для усунення недоліків скарги шляхом направлення до суду оригіналу документу про сплату судового збору на суму 704 грн. 80 коп.
На виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 р. позивачем було надано оригінал квитанції № 20, відповідно до якої позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704.80 грн. на реквізити: отримувач - УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова, рахунок отримувача: 34318206084012, код отримувача 37999628, код банку отримувача 899998, призначення платежу: 101; 2369912438, за подання позову ОСОБА_1 .
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою позивачем згідно оригіналу квитанції № 124 від 17.10.2018 р. сплачено судовий збір у розмірі 2 114, 40 грн. на реквізити: отримувач - УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова/22030101, код отримувача 37999628, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача 899998, призначення платежу: 101; 2369912438; 22030101; судовий збір за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 , Харківський апеляційний адміністративний суд., додаткові реквізити: отримувач коштів № рахунку: НОМЕР_1 .
Проте, колегія суддів зазначає, що розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 704 грн. 80 коп. (1762х0,4 = 704,8).
Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме 1057 грн. 20 коп.
Дослідивши наданий оригінал квитанції № 124 від 17.10.2018 р. встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 114, 40 грн., а отже скаржником переплачена сума судового збору у розмірі 1057 грн. 20 коп.
Враховуючи вищенаведене, наявність клопотання позивача про повернення сплаченого судового збору, з урахуванням п.1 ч.1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", колегія суддів приходить до висновку, про необхідність повернути позивачу надмірно сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами п.4 ч.1 ст.317 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Згідно з п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом, згідно оригіналу квитанції № 32 від 07.08.2018р, яка міститься в матеріалах справи (а.с.14), сплатив судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп. При зверненні до суду з апеляційною скаргою згідно оригіналу квитанції № 124 від 17.10.2018р, яка міститься в матеріалах справи (а.с.76) позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2114,40 грн. (надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1057 грн. 20 коп.).
Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 139 КАС України, часткове задоволення позову за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати в сумі 881,00грн. грн.
З урахуванням того, що відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, дана справа відноситься до справ незначної складності і відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 року по справі № 2040/6361/18 в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 80% грошового забезпечення з 01.01.2018р. з урахуванням виплачених сум.
В цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково. .
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 80% грошового забезпечення з 01.01.2018р. з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018р., залишити без змін.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 881,00грн.
Повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. згідно квитанції № 20 від 22.08.2018 р. на реквізити: отримувач - УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова, рахунок отримувача: 34318206084012, код отримувача 37999628, код банку отримувача 899998, призначення платежу: 101; 2369912438, за подання позову ОСОБА_1 , та надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1057, 20 грн. згідно квитанції № 124 від 17.10.2018 р. на реквізити: отримувач - УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова/22030101, код отримувача 37999628, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача 899998, призначення платежу: 101; 2369912438; 22030101; судовий збір за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 , Харківський апеляційний адміністративний суд., додаткові реквізити: отримувач коштів № рахунку: НОМЕР_1 .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло
Повний текст постанови складено 25.03.2019 року