ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 березня 2019 року № 640/20931/18
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домеко» про стягнення податкового боргу,
Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі по тексту також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домеко», у якому просить стягнути податкову заборгованість у сумі 464005,23 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами діяльності станом на момент звернення до суду з даним позовом за відповідачем обліковується податкова заборгованість у розмірі, що не погашена у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надав, заява про визнання позову також суду не надходила.
Надіслана на адресу відповідача рекомендованим з повідомленням листом копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у даній справі була повернута до суду разом поштовим відправленням з відміткою поштового органу «за закінченням встановленого строку зберігання». (а. с. 27-29)
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Домеко» не перебуває в процесі припинення, адреса місцезнаходження юридичної особи відповідає адресі, на яку судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі. (а. с. 30)
До суду будь-які відомості про зміну місцезнаходження відповідача не надходили.
Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Домеко» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та є платником податків за основним місцем обліку.
За результатами діяльності за відповідачем обліковується податкова заборгованість перед бюджетом на загальну суму 464005,23 грн., що складається з:
- орендної плати з фізичних осіб на суму 449425,23 грн.;
- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості - 14580,00 грн. (а. с. 8-14)
Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві зазначає, що сума заборгованості складається із узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених платником податків самостійно.
На виконання вимог ст. 59 ПК України, податковим органом направлено товариству рекомендованим листом податкову вимогу № 18939-17 від 05.10.2016 на загальну суму 36212,03 грн. (а. с. 15)
Крім того, фіскальним органом прийнято рішення № 18939-17 від 05.10.2016 про опис майна у податкову заставу. (а. с. 16)
Позивач зазначає, що контролюючим органом здійснено всі заходи спрямовані для погашення податкової заборгованості, проте, вищевказані дії контролюючого органу не призвели до повного погашення податкового боргу, що й зумовило звернення до суду з даними позовними вимогами.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з положеннями п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, передбачено право податкового органу - звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків податкового боргу або його частини.
Так, п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. п.14.1.175. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі по тексту також - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п.п.16.1.4. п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. (п. 54.1 ст. 54 ПК України)
Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п. 54.1 ст. 54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.
Статтею 59.1 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
З метою погашення податкового боргу, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві вжито заходів, передбачених ст. 59 ПК України, а саме, направлено відповідачу податкову вимогу № 18939-17 від 05.10.2016.
Станом на час розгляду справи доказів про сплату відповідачем податкових зобов'язань суду не надано, як і не надано доказів щодо оскарження вищевказаної податкової вимоги.
Згідно з приписами п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Положеннями п. 95.1 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
У п. 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу та підстав для його стягнення, а тому вимога про стягнення з нього спірної заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Доказів, які спростовували б доводи податкового органу, відповідач суду не надав.
Керуючись статтями 9, 77, 241 - 246, 255, 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (ЄДРПОУ 39439980, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домеко» (ЄДРПОУ 34805708, проспект Визволителів, 5, м. Київ, 02660) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домеко» (ЄДРПОУ 34805708, проспект Визволителів, 5, м. Київ, 02660) на користь Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, ЄДРПОУ 39439980) податковий борг у розмірі 464005,23 грн. (чотириста шістдесят чотири тисячі п'ять гривень 23 коп.)
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко