ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
25 березня 2019 року № 826/8556/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі
головуючої судді - Добрівської Н.А.,
розглянувши у спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до1. Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 2. Державної архітектурно-будівельної інспекції України
про визнання протиправними, скасування наказу та припису, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до суду із позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач-1, Департамент ДАБК), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також - Держархбудінспекція), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту ДАБК від 15 червня 2017 року №216 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт»;
- зобов'язати ДАБІ внести до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, протягом одного робочого дня з дня набрання рішенням суду законної сили, інформацію про зареєстровану Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 24 березня 2014 року №KB 083140830188;
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту ДАБК від 05 липня 2017 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, що виконується без повідомлення про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що перевірка, за результатами якої було прийнято оскаржуваний наказ, була проведена Департаментом ДАБК безпідставно, без наявності відповідних документів, які б свідчив про призначення позапланової перевірки. А сам наказ, яким було скасовано Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 24.03.2014 року №KB 083140830188, в порушення пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі - Порядок №466) не надсилався.
Відповідачі проти позову заперечили і просили відмовити у його задоволенні наполягаючи на правомірності своїх дій і рішень вчинених/прийнятих в спірних правовідносинах.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Вказаний порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий й у випадку, передбаченому частиною другою статті 39-1 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI).
Постановою Верховного суду від 01 листопада 2018 року постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду частково задовольняючи касаційну скаргу Департаменту ДАБК та ухвалюючи вищезазначену Постанову виходив з наступних мотивів.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону №3038-VI, проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Згідно із частиною першої статті 34 Закону №3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;
2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Частиною восьмою статті 36 Закону №3038-VI передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
Відповідно до частини другої статті 391 Закону №3038-VI, в разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Процедура скасування декларації про початок виконання підготовчих робіт, декларації про початок виконання будівельних робіт встановлена Порядком №466.
Відповідно до зазначеного нормативно-правового акта у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 15 Порядку №466).
Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
При цьому, абзацами сьомим - десятим пункту 15 Порядку, передбачено також інші випадки, коли може бути скасовано декларацію.
Так, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
- подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт;
- отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником будівництва;
- встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до положень статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право також проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені й у пункті 11 Порядку № 553, відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що скасування декларації про початок будівельних робіт може бути наслідком самостійного виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації) та шляхом здійснення заходів державного-архітектурно будівельного контролю, шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Верховний Суд в своєму рішенні зазначив, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення перевірок має бути дотримано й у випадку скасування реєстрації повідомлення або декларації не ґрунтується в повній мірі на вимогах законодавства.
При цьому колегія суддів Касаційної інстанції зазначила, що підставою для скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт є виявлення у ній недостовірних даних, внесених замовником, які дають підстави вважати об'єкт будівництва самочинним.
Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Отже, на відповідно до постанови Верховного Суду, перевіряючи розпорядчий акт органу архітектурно-будівельного контролю, необхідно встановити, чи є підстави вважати об'єкт будівництва самочинним у зв'язку із виявленням недостовірних даних, внесених замовником у повідомленні про початок будівельних робіт, та в чому вони полягають.
До того ж, колегією суддів звернуто увагу на те, що про скасування реєстрації декларації замовнику (його уповноваженій особі) письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування.
Процедура письмового повідомлення визначена відповідно до встановлених Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270.
Матеріали справи містять копію листа від 19 червня 2017 року №073-5485, яким Департамент ДАБК повідомляв ОСОБА_1 - замовника будівництва про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Разом з цим, ОСОБА_1 обґрунтовує свій позов й тим, що вона не була обізнана про скасування декларації, тому й продовжувалось будівництво, що стало, однією з підстав для винесення органом державного-архітектурного контролю оспорюваного припису.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зробив висновок, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою та не перевірили чи була здійснена перевірка 05 липня 2017 року, за результатами якої винесено осопорюваний припис, з дотриманням процедури проведення позапланових перевірок, визначеної Законом №3038-VI та Порядком №553 та не надали оцінку всім порушенням, за які відповідачем було винесено припис.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів Касаційної інстанції дійшла висновку, що без установлення зазначених обставин на підставі належних та допустимих доказів та без надання їм належної правової оцінки, висновки судів є передчасними.
У зв'язку з наведеним, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 01 листопада 2018 року зазначив, що під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 грудня 2018 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/8556/17 та вказану справу передано на розгляд судді Добрівській Н.А.
22 січня 2019 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято до провадження адміністративну справу №826/8556/17 за позовом ОСОБА_1 Департаменту ДАБК, Держархбудінспекції України про визнання протиправним наказу №216 від 15.06.2017 року та припису про зупинення підготовчих і будівельних робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року, частково задоволено клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а саме:
- зупинено дію наказу Департаменту ДАБК від 15 червня 2017 року № 216 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 24 березня 2014 року №0833140830188;
- зупинено дію припису Департаменту ДАБК від 05 липня 2017 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеження, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, що виконується без повідомлення про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Однак, постановою Верховного Суду від 21 листопада 2018 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року скасовано з наступних підстав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року справу прийнято до провадження судді Добрівській Н.А. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
За результатами розгляду клопотання позивача від 19 лютого 2019 року судом постановлено ухвалу від 20 лютого 2019 року про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
При прийнятті справи до провадження судом, з урахуванням викладених у постанові Верхового Суду висновків, зобов'язано відповідачів подати до суду:
- документи (в разі наявності), на підставі яких Департаментом ДАБК встановлено наявність недостовірних даних, внесених замовником у повідомленні про початок будівельних робіт, та в чому вони полягають;
- інформацію щодо здійсненої 05 липня 2017 року перевірки та документ, складений за результатами проведення такої перевірки, на підставі яких Департаментом ДАБК 05 липня 2017 року складено оскаржуваний у даній справі припис;
- належний і достатній доказ на підтвердження повідомлення відповідачем ОСОБА_1 про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали від 22 січня 2019 року Департаментом ДАБК подано відзив, в якому викладена запитувана інформація, документи, на підставі яких відповідачем-1 встановлено наявність недостовірних даних, внесених замовником у повідомленні про початок будівельних робіт та належні докази на підтвердження належного повідомлення ОСОБА_1 про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт.
Крім того, від Департаменту ДАБК надійшло клопотання про здійснення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
При вирішенні даного клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Згідно з частиною п'ятою статті262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Врахувавши зміст клопотання, матеріалів справи, в тому числі і кількість документальних доказів, наданих сторонами, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за загальними правилами позовного провадження та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.
Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, з урахуванням висновків Верхового Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 01 листопада 2018 року, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки у розумінні статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки відповідно до статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
03 березня 2014 року Замовнику будівництва - ОСОБА_1 Департаментом ДАБК видані Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Редутній, 32 у Печерському районі міста Києва №1986/0/12-3/009-14 для будівництва одноквартирного (індивідуального) житлового будинку. Кількість поверхів 4 (чотири), площа забудови - 415,5 кв. м, загальна площа будинку - 1889,0 кв. м, будівельний об'єм - 6830 куб. м. Функціональне призначення земельної ділянки відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради №370/1804 від 28 березня 2002 року, територія житлової садибної забудови.
Пунктом 3.19* ДБН 360-92** «Містобудування планування і забудова міських і сільських поселень» визначено, що площа території, яку відводять під садибну забудову, повинна забезпечити розміщення обсягів будівництва і формування планувальних одиниць у погоджені з планувальною структурою міста і системою громадських центрів. Район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів.
Відповідно до пункту В.9 Додатку В ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» при визначенні поверховості надземної частини будинку до кількості поверхів включають усі надземні поверхи (включаючи мансардний), у тому числі технічний і цокольний, якщо верх його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 метри.
Декларація про початок виконання будівельних робіт по будівництву житлового будинку на вул. Редутній, 32 в Печерському районі м. Києва зареєстрована в ДАБІ 24 березня 2014 року.
Листом Міністерства культури України №86/10/61-17 від 10 березня 2017 року погоджено проектну документацію будівництва індивідуального житлового будинку по вул. Редутній, 32 в Печерському районі міста Києва, з обов'язковою умовою - обмеження максимальної висоти, а саме 4 (чотири) наземні поверхи (включаючи цоколь та мансарду), що відповідає висоті 13,7 метрів до рівня гребеню даху.
Проте, поверховість об'єкта, згідно декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ 0831400830 від 24 березня 2014 року, складає 4 (чотири) поверхи, а також підвал і мансарда, що прямо суперечить діючому законодавству України, Державним будівельним нормам, Містобудівним умовам та обмеженням забудови та погодженням Міністерства культури України.
Наведене свідчить, що проектна документація розроблена з відхиленням від вихідних даних на проектування, а саме Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №1986/0/12-3/009-14 від 03 березня 2014 року, а тому позивачем затверджено проектну документацію наказом №1 від 14 березня 2014 року з порушенням вимог статті 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» та пункту 3.19* ДБН 360-92**.
Вказане дає підстави для висновку, що замовником будівництва - ОСОБА_1 наведені недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ 0831400830 від 24 березня 2014 року у частині затвердження проектної документації.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник будівництва самостійно несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
Пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Згідно з частиною 1 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження, технічні умови, завдання на проектування.
Відповідно до абзацу 3 статті 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» замовники на проектування і будівництво об'єктів архітектури мають право затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.
Тобто, проект на будівництво створює правові наслідки за умови його відповідності встановленим вимогам і виключно у разі дотримання таких вимог проект на будівництво може бути затверджений замовником будівництва.
Самочинним вважається будівництво, яке здійснюється хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, та за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.
Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що об'єкт будівництва на вул. Редутній, 32 у Печерському районі міста Києва має ознаки самочинного у зв'язку із виявленням недостовірних даних, внесених замовником у повідомленні про початок будівельних робіт.
При цьому, судом враховується позиція Верховного Суду, у відповідності до якої чинним законодавством України не передбачено, що встановлення фактів наведення замовником недостовірних даних у деклараціях відбувається виключно за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а не в процесі їх проведення.
Тобто, скасування декларації про початок виконання будівельних робіт може бути наслідком самостійного виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, а саме встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалась в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації та шляхом здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» №1817-VIII від 17 січня 2017 року зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
Також, суд звертає увагу на те, що Департамент ДАБК у відповідності до Порядку №466, листом №073-5485 від 19червня 2017 року письмово повідомив позивача про наказ №216 від 15 червня 2017 року, яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку по вул. Редутній, 32 у Печерському районі міста Києва» №КВ 083140830188 від 24 березня 2014 року, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.
Так, вказаний лист було направлено на адресу, яка, згідно даних паспорта ОСОБА_1 є місцем реєстрації позивача, і саме така адреса визначена у Декларації про початок виконання будівельних робіт. Відповідно до копії фіскального чека №7808, таке направлення було здійснено 19 червня 2017 року.
Відтак, посилання позивача на те, що її не було повідомлено про скасування декларації, не знаходить свого підтвердження та спростовується матеріалами справи.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у періоди з 22 червня 2017 року по 05 липня 2017 рік, з 10 липня 2017 року по 11 липня 2017 рік Департаментом ДАБК проведено позаплановий захід державного контролю щодо дотримання суб'єктом містобудування - ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: «Будівництво житлового будинку на вул. Редутній, 32 у Печерському районі м. Києва», за результатами якого складено акт б/н та без дати.
Зазначеним актом зафіксовано порушення суб'єктом містобудування:
1. Частин першої, сьомої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: відповідно до державного акту на земельну ділянку від 08 грудня 2016 року земельна ділянка площею 0,0549 га на вул. Редутній, 32 (кадастровий номер 8000000000:82:294:0020) на праві приватної власності належить ОСОБА_1 Департамент містобудування та архітектури видав замовнику будівництва ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на вул. Редутній, 32 від 03 березня 2014 року №1986/0/12-3/009-14. Проектна документація розроблена ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Реставратор». Відповідно до проекту зазначені основні техніко-економічні показники: загальна площа - 1441,6 кв. м, житлова площа - 593,3 кв. м, поверховість - 4. Категорія складності визначена проектувальником - III. Департамент ДАБК зареєстрував подану замовником будівництва ОСОБА_1 декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва: «Будівництво житлового будинку на вул. Редутній, 32 у Печерському районі м. Києва» за №КВ 083140830188 від 24 березня 2014 року. Департамент ДАБК наказом від 15.06.2017 №216 скасував реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 24 березня 2014 року №КВ 083140830188. Під час виїзду 29 червня 2017 року виконувались будівельні роботи із будівництва будинку без документів, які надають право на виконання будівельних робіт, а саме: виконувались бетонні роботи з влаштування вертикальних елементів підвалу.
2. Додатку 3.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», пунктів 5, 6 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 03 березня 2014 року № 1986/0/12-3/009-14, а саме: відстань від запроектованого будинку до будинку у пров. Редутному, 7 складає орієнтовно 3,2 м.
3. Додатку 3.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», пунктів 5, 6 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 03 березня 2014 року №1986/0/12-3/009-14, а саме: відстань від запроектованого будинку до будівлі на вул. Редутній, 9 складає орієнтовно 0,9 м.
4. Пункту 3.13 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», пункту 6 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 03 березня 2014 року № 1986/0/12-3/009-14, а саме: в проекті відсутні розрахунки інсоляції і освітленості.
5. Статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», абзацу 1 частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 9 Порядку розроблення документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45, а саме: проектна організація ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Реставратор» передала замовнику - ОСОБА_1 проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкті, розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил.
6. Статті 23 Закону України «Про архітектурну діяльність», а саме: замовником ОСОБА_1 затверджено проекту документацію, яка суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки на об'єкт: «Будівництво житлового будинку на вул. Редутній, 32 у Печерському районі м. Києва».
7. Частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, що діяла на момент реєстрації), а саме: замовником наведено недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ 083140830188 від 24 березня 2014 року у частині зазначення поверховості об'єкту будівництва.
Отже, Департаментом ДАБК під час перевірки виявлено 7 (сім) порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки, на підставі яких 10 липня 2017 року Департаментом ДАБК прийнято:
1) припис, яким останній вимагав у ОСОБА_1 з 11 липня 2017 року зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті: «Будівництво житлового будинку на вул. Редутній, 32 у Печерському районі м. Києва»;
2) припис, яким останній вимагав у ОСОБА_1 до 11 липня 2017 року усунути виявлені порушення у відповідності до вимог законодавства.
Однією з позовних вимог ОСОБА_1 є визнання протиправним та скасування припису відповідача-1 від 05 липня 2017 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, що виконуються без повідомлення про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
При цьому, як стверджує Департамент ДАБК у своєму відзиві на адміністративний позов, припис від 05 липня 2017 року «Про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, що виконуються без повідомлення про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт» ним не видавався.
Однак, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії припису, датованого 05 липня 2017 року та не надання позивачем допустимих, достатніх та достовірних доказів на спростування наявності підстав для його винесення, а саме - відсутність порушень, виявлених під час перевірки об'єкта будівництва, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного припису.
Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, з урахуванням висновків викладених у постанові Верхового Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, оцінивши надані позивачем та відповідачами доказів в контексті наведених вище вимог законодавства, суд визнає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя: Н.А. Добрівська