ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про роз'яснення судового рішення
25 березня 2019 року м. Київ № 640/497/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., розглянувши заяву представника Державної судової адміністрації України про роз'яснення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2019 № 640/497/19 про забезпечення позову, за заявою ОСОБА_1 до подачі позовної заяви, без повідомлення учасників справи
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову, в якій зазначає про те, що він має намір звернутись у строк, передбачений КАС України, до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної судової адміністрації України про визнання дій щодо проведення конкурсного відбору на посаду генерального директора державного підприємства "Інформаційні судові системи" протиправними та скасування результатів конкурсного відбору, зобов'язання утриматися від вчинення дій по призначенню на посаду генерального директора вказаного підприємства будь-якої особи за результатами проведення конкурсного відбору.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2019 заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - задоволено.
Зупинено дію рішення Комісії з проведення конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання, що належать до сфери управління Державної судової адміністрації України, від 08 січня 2019 року (протокол № 4), яким визначено переможця конкурсного відбору на заміщення вакантної посади генерального директора державного підприємства "Інформаційні судові системи";
Заборонено Державній судовій адміністрації України та будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на завершення процедури призначення на посаду генерального директора державного підприємства "Інформаційні судові системи" за результатами проведеного 08 січня 2019 року конкурсного відбору на посаду генерального директора державного підприємства "Інформаційні судові системи", здійснювати покладення виконання обов'язків генерального директора або інші дії щодо зміни керівника, в тому числі, але не виключно: видавати наказ на призначення генеральним директором або виконуючим обов'язки генерального директора переможця конкурсного відбору; укладати контракт з переможцем конкурсного відбору; уповноважувати будь-яких осіб на вчинення дій щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо керівника державного підприємства "Інформаційні судові системи".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 апеляційну скаргу Державної судової адміністрації на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.2019 у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до подачі позовної заяви - залишено без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.2019 - залишено без змін.
20.03.2019 представник Державної судової адміністрації України звернувся до суду з заявою про роз'яснення ухвали суду від 10.01.2019 про забезпечення адміністративного позову. В обгрунтування зазначає, що ДСА України 21 листопада 2018 року на офіційному сайті розмістила наказ від 15 листопада 2018 року № 571 "Про проведення конкурсного відбору на посаду генерального директора Державного підприємства "Інформаційні судові системи", яким оголосила конкурс на заміщення вакантної посади генерального директора Державного підприємства "Інформаційні судові системи". Вказане Підприємство належить до сфери управління ДСА України.
За відсутністю обставин, які б унеможливлювали проведення конкурсу на зайняття вакантної посади постійно діючою комісією з проведення конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання, що належать до сфери управління ДСА України 08.01.2019 було проведено конкурс на посаду генерального директора Державного підприємства "Інформаційні судові системи", за результатами якого визначено переможця - ОСОБА_2.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про запобігання корупції" стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.
Згідно з пунктом 4 Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, затвердженого рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 17.06.2016 № 2 посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами.
А тому, на думку заявника, виникають об'єктивні труднощі у розумінні резолютивної частини ухвали щодо можливості проведення Державною судовоюадміністрацією України та будь-якими іншими особами спеціальної перевірки, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", кандидата на посаду генерального директора державного підприємства "Інформаційні судові системи". Крім того, вказав, що проведення спеціальної перевірки спрямовано для встановлення відповідності кандидата на посаду згідно якої проводився конкурс і є лише перевіркою відомостей про особу або достовірності поданих нею документів.
Проаналізувавши доводи викладені в заяві позивача, з урахуванням вимог Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
Крім того, як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Суд зазначає, що в мотивувальній частині ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2019 про забезпечення позову № 640/497/19 зазначено усі обставини та мотиви, з яких суд виходив при винесенні останньої, і положення закону, яким він керувався з огляду на об'єкт порушеного права. В резолютивній частині ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2019 про забезпечення позову № 640/497/19 заборонено Державній судовій адміністрації України та будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на завершення процедури призначення на посаду генерального директора державного підприємства "Інформаційні судові системи" за результатами проведеного 08 січня 2019 року конкурсного відбору на посаду генерального директора державного підприємства "Інформаційні судові системи", здійснювати покладення виконання обов'язків генерального директора або інші дії щодо зміни керівника, в тому числі, але не виключно: видавати наказ на призначення генеральним директором або виконуючим обов'язки генерального директора переможця конкурсного відбору; укладати контракт з переможцем конкурсного відбору; уповноважувати будь-яких осіб на вчинення дій щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо керівника державного підприємства "Інформаційні судові системи".
Вказана ухвала суду містить чіткий та обґрунтований висновок по суті заявлених вимог заяви про забезпечення позову та не передбачає його двоякого тлумачення.
При вирішенні даної заяви суддя вважає за необхідне зазначити, що заявник взагалі не ставить під сумнів зрозумілість даної ухвали суду, а натомість просить надати роз'яснення щодо процедури виконання означеної ухвали.
Поряд з цим, суд задля усунення труднощів у розумінні резолютивної частини ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2019, вважає за необхідне роз'яснити наступне.
Державна судова адміністрація України не позбавлена можливості проводити спеціальну перевірку стосовно ОСОБА_2, у тому числі щодо відомостей, поданих ним особисто, як то передбачено ст. 56 Закону України "Про запобігання корупції", адже спеціальна перевірка не ставиться в залежність та не пов'язана із забороною вчинення дій, спрямованих на завершення процедури призначення на посаду генерального директора державного підприємства «Інформаційні судові системи», як то визначено в резолютивній частині ухвали суду від 10.01.2019 про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248, 254 КАС України, суд, -
1. Заяву про роз'яснення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2019 № 640/497/19 - задовольнити.
2. Роз'яснити, що Державна судова адміністрація України не позбавлена можливості проводити спеціальну перевірку стосовно ОСОБА_2, у тому числі щодо відомостей, поданих ним особисто, як то передбачено ст. 56 Закону України "Про запобігання корупції", адже спеціальна перевірка не ставиться в залежність та не пов'язана із забороною вчинення дій, спрямованих на завершення процедури призначення на посаду генерального директора державного підприємства «Інформаційні судові системи», як то визначено в резолютивній частині ухвали суду від 10.01.2019 про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Р.О. Арсірій