ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
25 березня 2019 року м. Київ № 640/4536/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., ознайомившись з позовною заявою
за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Державної екологічної інспекції столичного округу
про визнання протиправним та скасування припису,
Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної екологічної інспекції столичного округу про визнання протиправним та скасування припису.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Разом з тим, у відповідності до частини 1 статті 171 цього Кодексу суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Частиною першою статті 57 цього Кодексу передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через свого представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Відповідно до частин другої, четвертої, п'ятої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Так, відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 та пункту 4 частини першої статті 37 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 № 3425-XII засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них покладається на нотаріусів та посадових осіб органів місцевого самоврядування.
За положеннями статті 75 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.
Крім того, відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді (частина п'ята статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що повноваження представника сторони мають бути підтверджені оригіналом довіреності або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, а саме: особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності.
Водночас, судом встановлено, що позовна заява від імені позивача підписана в якості його представника Мацанек К.В.
При цьому, до позовної заяви в якості доказу, що підтверджує повноваження Мацанек К.В. на підписання зазначеної заяви, приєднано копію нотаріальної довіреності від 29.01.2019 (HHP 194121), вірність якої оригіналу, засвідчено підписом Мацанек К.В. як представником позивача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій від імені Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" не підтверджено у встановленому законом порядку.
Аналогічну правову позицію неодноразово висловлено судом касаційної інстанції, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 19.03.2018 в адміністративній справі № 826/8244/16 та 15.01.2018 в адміністративній справі № 490/11396/16-а.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду оригіналу або належним чином посвідченої копії документа на підтвердження повноважень особи, якою підписана позовна заява.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом трьох днів з моменту отримання ухвали.
Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 94, 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Маруліна