ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у задоволенні клопотання
21 березня 2019 року м. Київ № 640/19723/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., при секретарі судового засідання Борсуковській А.О., за участю представників учасників справи, розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) (далі - позивач) до Управління Державної міграційної служби України в Київській області (код ЄДРПОУ 37826158, адреса: 04073, Київ, вул.Петропавлівська, 11), в якому, з урахування зміни предмету позову, просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Київській області про відмову ОСОБА_1 в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, оформлене Наказом №442 від 06.11.2018 року;
зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Київській області розглянути питання щодо прийняття рішення про оформлення документів про визнання біженцем або собою, яка потребує додаткового захисту, стосовно ОСОБА_1;
стягнути з Державної міграційної служби України в Київській області на користь ОСОБА_1 суму компенсації завданої немайнової (моральної) шкоди у розмірі 1 000 000,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Представником позивача до суду подано клопотання про призначення у справі №640/19723/18 судової психологічної експертизи, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, якому на розгляд поставити наступні запитання:
Чи була ситуація, пов'язана з отриманням ОСОБА_1 рішення Управління Державної міграційної служби України в Київській області про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, психотравмувальною для ОСОБА_1 Якщо так, то чи завдані ОСОБА_1 страждання (моральна шкода)?
Чи спричинені ОСОБА_1 страждання (моральна шкода) внаслідок прийняття Управлінням Державної міграційної служби України в Київській області рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, що досліджується у справі №640/19723/18?
Якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлене клопотання просив його задовольнити та зупинити провадження у справі до отримання висновків судової психологічної експертизи.
Представник відповідача проти задоволення клопотання заперечував, просив у його задоволенні відмовити.
Розглянувши подання представником позивача клопотання, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку відповідача, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з частинами першою-третьою статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Так, відповідно до частини першої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Виходячи із змісту частини першої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, вбачається, що призначення судом експертизи є обов'язком за наявності певних умов при цьому предметом висновку експерта можуть бути дослідження обставин які входять до предмета доказування.
Вирішуючи питання про призначення судово-медичної експертизи з огляду на позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.
Так, при з'ясуванні фактів, з якими Закон пов'язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог статті 1167 та статті 1187 Цивільного кодексу України, що визначають підстави покладання обов'язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" моральна шкода - втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до підпункту 2 частини третьої статті 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Водночас, досліджуючи подане позивачем клопотання про призначення експертизи, суд виходить із відсутності сукупності умов, наявність яких зумовлює необхідність їх призначення у даній справі.
Зокрема, суд, з урахуванням положень, наведених в пунктах 4, 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами і доповненнями), не вбачає необхідності призначення наведеної експертизи з метою встановлення обґрунтованості заявлених позивачем вимог в частині відшкодування моральної шкоди.
З огляду на викладене, відсутні правові підстави для задоволення клопотання представника позивача.
Керуючись статтями 102, 243, 248, 250, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про призначення судової психологічної експертизи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.В. Аблов