26 березня 2019 р.Справа № 541/2256/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Судді-доповідача: Бенедик А.П.,
Суддів: Донець Л.О. , Гуцала М.І. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21.11.2018 року по справі № 541/2256/18
за позовом ОСОБА_2
до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області
про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21.11.2018 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
На зазначене рішення суду Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області подано апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі скаржник, серед іншого, просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою судді-доповідача Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21.11.2018 року по справі № 541/2256/18 за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження залишено без руху. Надано Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, із зазначенням інших підстав поновлення строку. Роз'яснено Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, копію вищезазначеної ухвали отримано Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 14.03.2019 року.
На адресу суду надійшло клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно положень ч. 3 ст. 121 КАС України, розгляд клопотання проведено в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця урегульовані статтею 287 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.287 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Строки подання апеляційних скарг у цій категорії справ визначені статтею 287 КАС України, норми якої є спеціальними по відношенню до норм статті 295 КАС України. Тобто, строк подання апеляційної скарги в цій категорії адміністративних справ становить десять днів із дня проголошення оскаржуваного рішення, а не з часу отримання копії рішення суду.
Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14 лютого 2019 року по справі №826/15730/17.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення проголошено 21.11.2018 року.
Із апеляційною скаргою відповідач звернувся 21.12.2018 року засобами поштового зв'язку, що підтверджується штампом поштового відділення на конверті.
Тобто, скаржником пропущено встановлений ст.287 КАС України строк звернення із апеляційною скаргою.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В обґрунтування поважності пропуску строку звернення із апеляційною скаргою скаржник вказує, що представник відповідача не був присутній у судовому засіданні, а копію повного судового рішення отримано засобами поштивого зв'язку 10.12.2018 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно наявного в матеріалах справи супровідного листа суду від 26.11.2018 року, на адресу відповідача направлено копію оскаржуваного рішення, для відома (а.с. 61). Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, копію рішення отримано 29.11.2018 року (а.с. 62). В послідуючому, супровідним листом від 05.12.2018 року на адресу відповідача також направлено копію рішення для відома та виконання, яке було отримано 10.12.2018 року (а.с.64).
Згідно ч. 5 ст. 251 КАС України визначено, що часникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (п. 3 ч. 6 ст. 251 КАС України).
Таким чином, враховуючи, що копію оскаржуваного рішення скаржником вперше отримано 29.11.2018 року, колегія суддів вважає неповажними вказані у заяві причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою.
Посилання скаржника у заяві, що копію рішення було направлено не на вказану у відзиві адресу (м.Полтава, вул. Соборності, 45) колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідачем по справі є Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, адресою якого є саме м.Полтава, вул. Героїв Пожежників, 13. Крім того, згідно супровідних листів, копії рішень двічі направлялись на вищевказану адресу, а скаржник фактично підтверджує факт отримання 10.12.2018 року копії рішення.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави поновлення такого строку не можуть бути визнані поважними, оскільки, вони не підтверджені належними доказами.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Також, Європейський Суд з прав людини "<…> визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява №3236/03)".
Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому, надане клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 121, 287, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Визнати неповажними вказані у заяві причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21.11.2018 року по справі №541/2256/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач (підпис)Бенедик А.П.
Судді(підпис) (підпис)Донець Л.О. Гуцал М.І.