20 березня 2019 р.Справа № 520/9273/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Лях О.П.,
Суддів: Бегунца А.О. , Подобайло З.Г. ,
при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.,
за участю представника позивача Шабали О.С.,
представника відповідача Виноградова В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче товариство "Тиком" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 (повний текст складено 15.11.2018, головуючий суддя І інстанції Заічко О.В., м.Харків) по справі № 520/9273/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче товариство "Тиком" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче товариство "Тиком" (далі - ТОВ НВТ "Тиком"), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0164181213 від 11.10.2018 року. (а.с.5-7)
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 по справі № 520/9273/18 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ НВТ "Тиком". (а.с.130-134)
Не погодившись із даним рішенням суду першої інстанції, ТОВ НВТ "Тиком" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити адміністративний позов.
Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням суду першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставин справи. (а.с.139-142)
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги наполягає на правильність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції.
Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.
Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.
Із матеріалів справи слідує, що податковим органом було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток позивача, зокрема, з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань.
За результатами проведеної перевірки було складено акт від 24.09.2018 № 13836/20-40-12-13-21/31269307 ( а.с.10).
Проведеною податковим органом перевіркою встановлено порушення ТОВ НВТ "Тиком" термінів сплати визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.
На підставі висновків акту перевірки, ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0164181213 від 11.10.2018, яким визначено позивачу за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств штраф у розмірі 3530,92 грн. ( а.с.8).
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов, фактично було проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань. Водночас, граничний строк для проведення камеральної перевірки 1095 днів застосовується виключно для перевірки своєчасності сплати грошових зобов'язань, які нараховуються контролюючим органом, а не у випадку погашення самостійно визначених податкових зобов'язань. При цьому, суд відмітив, що розмір штрафу за несвоєчасну сплату податку залежить від двох аспектів: кількість днів затримки та суми фактично погашеного податкового боргу. В свою чергу, штрафні санкції за порушення граничних строків нараховуються по особовій картці платника в автоматичному режимі в день погашення податкового боргу, у зв'язку із цим, контролюючий орган може самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника тільки після факту погашення податкового боргу. Наявність у позивача податкового боргу та зарахуванням сплачених ним коштів в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, призвело до несвоєчасного погашення відпвоідних податкових зобов'язань.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положеннями ст.16 ПК України визначено обов'язки платників податків, в тому числі, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п14.1.39, 14.1.156, 14.1.157, 14.1.265 п.14.1 ст.14 ПУ України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;
Із матеріалів справи слідує, що ТОВ НВТ "Тиком", і це не заперечується і не оскаржується позивачем, було самостійно визначено грошові зобов'язання з податку на прибуток шляхом подання відповідних податкових декларацій № 9010414177 від 08.11.2011, № 9016011840 від 09.02.2012, № 9022787367 від 27.04.2012, № 9047251994 від 08.08.2012, № 9070400407 від 09.11.2012, № 9087296097 від 11.02.2013, № 9081123886 від 26.02.2015, № 9275951290 від 23.02.2016, № 9269519014 від 08.02.2017, а також згідно податкового повідомлення-рішення № 44281213 від 08.09.2017.
На підтвердження своєчасної сплати вищевказаних податкових зобов'язань ТОВ НВТ "Тиком" до суду було надано виписки банку та платіжні документи, щодо сплати відповідних зобов'язань платіжними дорученнями № 1397 від 10.11.2011, № 73 від 17.02.2012, № 232 від 18.05.2012, № 415 від 15.08.2012, № 573 від 19.11.2012, № 93 від 19.02.2013, № 79 від 10.03.2015, № 75 від 04.03.2016, № 74 від 13.03.2017 та №43 від 06.03.2018. (а.с.12-81)
Проте, податковим органом під час проведеної перевірки встановлено, що ТОВ НВТ "Тиком" із затримкою встановлених ПК України строків було сплачено грошові зобов'язання з податку на прибуток, які виникли як на підставі відповідних декларацій, так і на підставі податкового повідомлення-рішення.
Зокрема, позивачем, із затримкою сплачено наступні зобов'язання:
- по податковій декларації № 9010414177 від 08.11.2011 із граничним строком сплати 19.11.2011 - фактично сплачено 06.03.2018, тобто із затримкою 2299 днів;
- по податковій декларації № 9016011840 від 09.02.2012 із граничним строком сплати 19.02.2012 - фактично сплачено 06.03.2018, тобто із затримкою 2207 днів;
- по податковій декларації № 9022787367 від 27.04.2012 із граничним строком сплати 19.05.2012 - фактично сплачено 06.03.2018, тобто із затримкою 2116 днів;
- по податковій декларації № 9047251994 від 08.08.2012 із граничним строком сплати 19.08.2012 - фактично сплачено 06.03.2018, тобто із затримкою 2025 днів;
- по податковій декларації № 9070400407 від 09.11.2012 із граничним строком сплати 19.11.2012 - фактично сплачено 06.03.2018, тобто із затримкою 1933 днів;
- по податковій декларації № 9087296097 від 11.02.2013 із граничним строком сплати 19.02.2013 - фактично сплачено 06.03.2018, тобто із затримкою 1841 днів;
- по податковій декларації № 9081123886 від 26.02.2015 із граничним строком сплати 12.03.2015 - фактично сплачено 06.03.2018, тобто із затримкою 1091 днів;
- по податковій декларації № 9275951290 від 23.02.2016 із граничним строком сплати 10.03.2016 - фактично сплачено 06.03.2018, тобто із затримкою 726 днів;
- по податковому повідомленню-рішенню № 44281213 від 08.09.2017 із граничним строком сплати 21.09.2017 - фактично сплачено 06.03.2018, тобто із затримкою 165 днів;
- по податковій декларації № 9269519014 від 08.02.2017 із граничним строком сплати 11.03.2017 - фактично сплачено 06.03.2018, тобто із затримкою 360 днів.
Так, матеріалами справи підтверджено, що зарахування контролюючим органом коштів, сплачених платіжним дорученням №43 від 06.03.2018, в рахунок погашення грошових зобов'язань по податковим деклараціям № 9010414177 від 08.11.2011, № 9016011840 від 09.02.2012, № 9022787367 від 27.04.2012, № 9047251994 від 08.08.2012, № 9070400407 від 09.11.2012, № 9087296097 від 11.02.2013, № 9081123886 від 26.02.2015, № 9275951290 від 23.02.2016, № 9269519014 від 08.02.2017 та податковому повідомленню-рішенню № 44281213 від 08.09.2017, відбулось внаслідок наявності у ТОВ НВТ "Тиком" податкового боргу з податку на прибуток.
Зокрема, ТОВ НВТ "Тиком" у 2009-2010 роках в межах розгляду справи №2а- 38049/09/2070 здійснювалось оскарження податкових повідомлень-рішень, в тому числі податкового повідомлення-рішення від 17.04.2009 № 0000392310/0 з податку на прибуток на загальну суму 19047,10 грн., в тому числі 13304,0 грн. (основний платіж), штрафні (фінансові) санкції в сумі 5743,10 грн. Так, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2010 по справі № 2а- 38049/09/2070 частково задоволено апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі: постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2009 року по справі 2-а-38049/09/2070 в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000392310/0 від 17.04.2009 року, та податкового повідомлення-рішення № 0000402310/0 від 17.04.2009 року в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 10 643 грн. 00 коп. та штрафних санкцій в сумі 5321 грн. 00 коп., а всього на суму 15 964 грн. 50 коп. - скасовано; прийняти нову постанову, якою в цій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено; в іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2009 року по справі 2-а-38049/09/2070 залишено без змін.
Враховуючи набрання рішенням суду апеляційної інстанції законної сили, 04.08.2010 податковим органом було внесено до облікової картки ТОВ НВТ "Тиком" з податку на прибуток відповідні відомості про нарахування даних податкових зобов'язань та штрафних санкцій на загальну суму 19047,10 грн., в тому числі 13304,0 грн. (основний платіж), штрафні (фінансові) санкції в сумі 5743,10 грн.
Наслідком внесення податковим органом зазначених відомостей до облікової картки ТОВ НВТ "Тиком" з податку на прибуток стало виникнення податкового боргу, який не був одразу сплачений платником падатків.
Відповідно до абз.1 п.57.1 та п.57.3 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
При цьому слід враховувати, що положеннями п.п.14.1.152, 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПУ Країни визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом
Беручи до уваги вищевказане, платежі, які надходили від ТОВ НВТ "Тиком" протягом 2011-2017 років, зараховувались податковим органом в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Таким чином, фактично погашення податкових зобов'язань по податковим деклараціям № 9010414177 від 08.11.2011, № 9016011840 від 09.02.2012, № 9022787367 від 27.04.2012, № 9047251994 від 08.08.2012, № 9070400407 від 09.11.2012, № 9087296097 від 11.02.2013, № 9081123886 від 26.02.2015, № 9275951290 від 23.02.2016, № 9269519014 від 08.02.2017 та податковому повідомленню-рішенню № 44281213 від 08.09.2017, відбулось 06.03.2018.
Враховуючи, що сума сплачених з затримкою більше 30 календарних днів грошових зобов'язань склала 17654,60 грн., контролюючим органом було застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% та визначено штраф на загальну суму 3530,92 грн.
Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Із аналізу наведеної норми слідує, що об'єктом застосування штрафу є погашена сума податкового боргу, а спосіб такого погашення значення не має (є це самостійна сплата чи примусове стягнення).
При цьому, відповідальність у вигляді штрафу не поставлена в залежність від способу та порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).
З огляду на це, незалежно від того, в який спосіб було погашено податковий борг ТОВ НВТ "Тиком" чинне законодавство не звільняє платника податків від відповідальності за затримку сплати узгодженого грошового зобов'язання.
Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено у постановах від 13.02.2018 по справі №808/2290/17 та від 11.09.2018 року по справі № 813/3722/17.
Щодо доводів позивача про необхідність застосування положень п.102.1 ст.102 та п.114.1 ст.114 ПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України (в редакції, чинній на час проведення перевірки) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Із аналізу наведеної норми слідує, що строк у 1095 днів для проведення перевірки поставлено у залежність від:
- останнього дня граничного строку подання податкової декларації,
- та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом,
- якщо така податкова декларація була надана пізніше - дня її фактичного подання.
Враховуючи, що в даному випадку контролюючим органом було проведено камеральну перевірку саме з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань, яка відбулась 06.03.2018, строк для проведення перевірки відповідачем не було порушено.
Згідно із п.114.1 ст.114 ПК України (в редакції, чинній на час проведення перевірки) граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Таким чином, з огляду на те, що контролюючим органом було проведено камеральну перевірку саме з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань, то строк для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до позивача від дати сплати таких зобов'язань, а саме з 06.03.2018, також не було порушено відповідачем.
При цьому слід враховувати, що обрахувати кількість днів, на яку було платником податків порушено граничний строк сплати грошових зобов'язань можливо лише після здійснення платником податків сплати відповідних грошових зобов'язань.
Крім того, сума штрафної санкції обраховується залежно від суми саме фактично погашеного податкового боргу.
Додатково колегія суддів звертає увагу, що не приймає доводи апелянта про відсутність порушення граничного строку сплати грошових зобов'язань з огляду на наступне.
Із наданої апелянтом до суду копії постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/6128/16 від 18.04.2107 слідує, що ТОВ НВТ "Тиком" було начебто сплачено податкові зобов'язання, визначені податковими деклараціями № 9081123886 від 26.02.2015 та № 9275951290 від 23.02.2016.
Однак, слід відмітити, що із змісту даної постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/6128/16 від 18.04.2107 слідує, що судом не здійснювалось дослідження обставин щодо зарахування податковим органом відповідних платежів платника податків відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України згідно з черговістю виникнення податкового боргу незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Відповідно до ч.ч.4, 5, 7 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Колегія суддів відмічає, що у справі №820/6128/16 учасником, який брав участь, був податковий орган - Центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області, в той час як учасником справи №520/9273/18 є Головне управління ДФС у Харківській області. Тобто, Головне управління ДФС у Харківській області є особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Більше того, надана апелянтом копія постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/6128/16 від 18.04.2107 містить відмітку про не набрання законної сили, що спростовує її доказову силу.
Беручи до уваги вищевказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче товариство "Тиком" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 по справі № 520/9273/18 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 по справі № 520/9273/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 26 березня 2019 року.
.
Головуючий суддя (підпис)О.П. Лях
Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц З.Г. Подобайло