25 березня 2019 року Чернігів Справа № 620/670/19
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень та відшкодування моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці ДФС, в якому просить визнати протиправними та скасувати картку відмови Чернігівської митниці ДФС в митному оформлені від 16.01.2019; рішення Чернігівської митниці ДФС про витребування додаткових документів від 17.02.2019; картку відмови у митному оформлені та про корегування митної вартості від 17.02.2019, та зобов'язати Чернігівську митницю ДФС відшкодувати нанесену позивачу матеріальну шкоду - повернути в розмірі 8800,00 грн. та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.
07.03.2019 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліків поданого адміністративного позову шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за вимоги немайнового характеру 768,40 грн. та документу про сплату судового збору за вимоги майнового характеру 768,40 грн., обґрунтований розрахунок суми, що стягується, та зазначення про наявність у позивача оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
18.03.2019 позивачем отримано копію ухвали суду від 07.03.2019, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
19.03.2019 на виконання вимог ухвали суду від 07.03.2019 позивачем подано заяву, в якій зазначено інформацію про знаходження у позивача оригіналів письмових доказів, доданих до позовної заяви та про те, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» він звільняється від сплати судового збору за вимогу майнового характеру (майнову та матеріальну шкоду).
Водночас квитанцію про сплату судового збору за вимогу немайнового характеру позивачем на виконання вимог ухвалу суду від 07.03.2019 не надано, а подано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що позивач на даний час є безробітним та має на утриманні однорічну дитину.
Дослідивши подані позивачем документи, суд зазначає таке.
Так, в ухвалі Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 позивачу встановлено п'ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліків поданого адміністративного позову шляхом подання до суду: оригінал документа про сплату судового збору за вимоги немайнового характеру 768,40 грн. та про сплату судового збору за вимоги майнового характеру 768,40 грн., обґрунтований розрахунок суми, що стягується, та зазначення про наявність у позивача оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Як видно з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача суму матеріальної шкоди в розмірі 8800,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн., проте, обґрунтованого розрахунку суми, що стягується, суду не надає.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, суду зазначає таке.
Як встановлено частиною першою статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, згідно з частинами першою, другою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Їх аналіз показує, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника. Обґрунтування та докази пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Проте позивачем не надано доказів підтвердження обставин, що дають підстави звільнення від сплати судового збору, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Доводи позивача про те, що він звільняється від сплати судового збору за вимогу майнового характеру (відшкодування матеріальної та моральної шкоди), суд вважає безпідставними, оскільки відшкодування моральної та матеріальної шкоди визначено сумою грошових коштів. Тому заявлена позовна вимога є майновою, за пред'явлення якої має бути сплачений судовий збір.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 9901/95/19.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги ухвали суду від 07.03.2019 позивачем повністю не виконано.
При цьому не виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків позовної заяви в частині, вважається невиконання її в цілому.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви повністю, яку залишено без руху, тому суд дійшов висновку, що така має бути повернута позивачеві.
У свою чергу суд роз'яснює позивачу, що згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 169, 248, 294, 295 КАС України, суд,-
Позовну заяву повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статті 256 КАС України та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому статтею 295 КАС України.
Суддя І.І. Соломко