25 березня 2019 р. м. ХарківСправа № 543/1220/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Гуцала М.І.,
Суддів: Донець Л.О. , Бенедик А.П. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ільїна Олега Ігоровича на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 24.01.2019, головуючий суддя І інстанції: Смілянський Євгеній Анатолійович (повний текст складено 24.01.19) по справі № 543/1220/18
за позовом ОСОБА_2
до Інспектора роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ільїна Олега Ігоровича
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи,
Позивач, ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач), звернувся до суду з позовом до Інспектора роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ільїна Олега Ігоровича, в якому просив:
- скасувати постанову від 21.10.2018 року серії № НК 623809 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, прийняту інспектором роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ільїна Олега Ігоровича відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП і накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 24.01.2019 року позов задоволено частково.
Скасовано постанову інспектора роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ільїна Олега Ігоровича від 21.10.2018 року серії НК № 623809 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу розміром 340 грн.
Надіслано справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП на новий розгляд до роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції ( м. Бориспіль, Київська область, вулиця Кошового, 4).
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає доводи щодо правомірності оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В порядку, визначеному ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою інспектора роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ільїна О.І. від 21.10.2018 року серії НК № 623809, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн., у зв'язку з порушенням ним пункту 31.4.7 "е" Правил дорожнього руху.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності прийняття оскаржуваної постанови.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний перевіряти їх на відповідність усім зазначеним вимогам, надаючи оцінку мотивам та підставам, які були покладені в основу такого рішення.
Як встановлено з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, прийнята у зв'язку з порушенням ним пункту 31.4.7 "е" Правил дорожнього руху.
Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що 21.10.2018 року позивач на 112 км автодороги Київ - Харків здійснював рух на транспортному засобі MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом ВІ0942ХМ, на якому на задньому правому колесі був відсутній задній бризговик.
Статтею 222 КУпАП встановлено, що справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені ст. 121 КУпАП, розглядають органи Національної поліції.
За змістом ст. 258 КУпАП у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції протокол не складається, а уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Отже, у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, надане відповідачем фото з нагрудної камери інспектора не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 24.02.2019 року по справі № 592/5576/17, які колегія суддів, відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.
З постанови у справі про накладення адміністративного стягнення серія НК № 623809 від 21.10.2018 року встановлено, що всупереч приписів ст. 283 КУпАП, в ній не зазначено технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, який був використаний під час встановлення правопорушення та накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, не зазначивши в оскаржуваній постанові технічний засіб яким здійснено фото або відеозапис, які були використані під час встановлення правопорушення, відповідач як суб'єкт владних повноважень, діяв всупереч приписам ст.283 КУпАП.
Колегія суддів зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування, що є доказом вчинення правопорушення.
При цьому, сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки викладення обставин правопорушення, без його фіксації, не може бути належним доказом.
Для підтвердження порушення позивачем 31.4.7 е Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, посилається на фото з нагрудної камери інспектора поліції.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, за приписами зазначених норм, фото, здійснене під час встановлення правопорушення, працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли він зафіксований у встановленому законом порядку, зокрема, в постанові про накладення адміністративного стягнення.
З оскаржуваної постанови встановлено, що фото з нагрудної камери інспектора, на який посилається відповідач як на доказ вчинення ОСОБА_2 правопорушення, не зафіксований в постанові про накладення адміністративного стягнення, а тому не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
При цьому, відповідно до приписів ст. 77 КАС України, ст. 251 КУпАП, зазначений доказ не може бути прийнятий судом, оскільки він не був покладений в основу оскаржуваного рішення.
Інших доказів, які були покладені в основу оскаржуваної постанови, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП, відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, приймаючи оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення діяв не у спосіб, що встановлений чинним законодавством України, при цьому, відповідно до ст. 77 КАС України, не надав доказів правомірності свого рішення.
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 року по справі № 338/1/17.
Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія НК № 623809 від 21.10.2018 року про застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, є протиправною та підлягає скасуванню.
Враховуючи, що приймаючи оскаржувану постанову відповідач діяв не у спосіб, що встановлений чинним законодавством, що є підставою для її скасування, колегія суддів не надає правову оцінку доводам апеляційної скарги щодо правового регулювання обладнання автомобілів бризговиками.
Колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності у нього обов'язку зі складання протоколу про адміністративне правопорушення у даному випадку, між тим такі доводи не спростовують факт порушення відповідачем вимог до складення постанови про адміністративне правопорушення.
Не спростовують факт порушення відповідачем вимог до складення постанови про адміністративне правопорушення і доводи щодо не заперечення позивачем факту відсутності на автомобілі бризговика, що звільняє його від обов'язку доказування факту вчинення правопорушення.
Перевіряючи правильність висновку суду першої інстанції про направлення справи про адміністративне правопорушення відносно позивача на новий розгляд до роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, колегія суддів зазначає наступне.
Виключний перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення міститься в статті 213 КУпАП, до яких відносяться як суди, так і органи Національної поліції. Проте, розмежування підвідомчості спорів між даними органами зазначене у статтях 221-222 КУпАП.
Згідно приписами ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачених частиною 1 статті 121 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції та не передбачає повноваження судів розглядати дані справи в розумінні глави 22 КупАП.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 КУпАП, органи Національної поліції виносять постанову (частина 1 статті 283 КупАП). Відповідно до частини 1 статті 284 КупАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Таким чином, виключне право виносити одну із вищевказаних постанов по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 статті 121 КУпАП належить органам Національної поліції та належить до дискреційних повноважень останніх.
Тому, суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах, про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у статті 222 КУпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених статтею 284 КУпАП замість вказаного суб'єкта владних повноважень, що виключатиме втручання суду у дискреційні повноваження останнього.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 16.07.2018 року по справі № 520/6459/17 та по справі №214/2517/17, які колегія суддів, відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування оскаржуваної постанови та направлення справи про адміністративне правопорушення відносно позивача на новий розгляд до роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспектора роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ільїна Олега Ігоровича залишити без задоволення.
Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 24.01.2019 року по справі № 543/1220/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал
Судді(підпис) (підпис) Л.О. Донець А.П. Бенедик
Повний текст постанови складено 25.03.2019.