26 березня 2019 року справа №805/4307/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Ястребової Л.В., суддів Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 р. у справі № 805/4307/18-а (головуючий І інстанції Логойда Т. В., повний текст складено 14.02.2018р.) за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
12 лютого 2019 року позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі № 805/4307/18-а.
В обґрунтування зазначила, що на виконання постанови суду 15.08.2018 року видано виконавчий лист, за яким 04.10.2018 року відкрито виконавче провадження. Згідно з постановою про перевірку виконавчих проваджень від 06.12.2018 року вбачається, що рішення суду не виконане, оскільки згідно з повідомленням боржника заборгованість з пенсії не виплачена. Станом на 04.02.2019 р. заборгованість з пенсії досі не виплачена.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилається на невідповідність висновків суду вимогам законодавства, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити заяву та зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення по справі №805/4307/18-а.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення Донецького окружного адміністративного суду набрало законної сили 09 серпня 2018 року. 04 жовтня 2018 року було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду. Загалом боржник не виконує рішення суду протягом 6 місяців (починаючи з 09.08.2018р.). Станом на 28.02.2019р. заборгованість з пенсії з 01.08.2017 року досі не виплачена.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року задоволено позов ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати позивачу пенсії з 01 серпня 2017 року.
Зобов'язано Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 та сплатити заборгованість з пенсії з 01 серпня 2017 року, і провести компенсацію втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року зазначене судове рішення набрало законної сили 09 серпня 2018 року.
12 лютого 2019 року позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Відмовляючи у задоволенні зазначеної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом суду, а не обов'язком. До того, судове рішення перебуває на виконанні у відповідному органі державної виконавчої служби, на який покладений обов'язок примусового виконання судового рішення та вжиття для цього заходів примусового виконання рішень, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині рішення у разі необхідності вказується про порядок і строк виконання рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття рішення у справі.
Разом з тим, вказаною нормою КАС України передбачено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов'язань у межах відповідної справи.
Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов'язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
Натомість, захист прав позивача внаслідок рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду передбачено положеннями ст. 383 КАС України.
За приписами ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Матеріали справи свідчать, що при постановленні рішення судом першої інстанції судовий контроль не встановлювався.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлення судового контролю за відповідною заявою позивача вже після постановлення рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №826/18826/14.
З огляду на зазначене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.
За приписами частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 р. у справі № 805/4307/18-а - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 р. у справі № 805/4307/18-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 26 березня 2019 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 березня 2019 року.
Головуючий суддя Л.В. Ястребова
Судді І.Д. Компанієць
Е.Г. Казначеєв