12 березня 2019 року Справа № 915/1221/18
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,
при секретарі судового засідання Степановій І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, 01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18 (код ЄДРПОУ 21560766),
адреса для листування: Миколаївська філія ПАТ “Укртелеком”, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/3,
до відповідача: Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради, 55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 3 (код ЄДРППОУ 03194559),
про: стягнення 95828,87 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №3986 від 20.12.2018 року;
від відповідача: ОСОБА_2, доручення №32/4.2-01 від 02.01.2018 року
СУТЬ СПОРУ.
Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради про стягнення 95828,87 грн. в якості відшкодування витрат за надані позивачем телекомунікаційні послуги пільговим категоріям абонентів у період з грудня 2015 року по березень 2017 року включно.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ.
Ухвалою суду від 12.11.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 13.12.2018 року.
13.12.2018 року підготовче засідання не відбулось у зв'язку із знаходженням головуючого судді на лікарняному.
Ухвалою суду від 17.12.2018 року підготовче засідання призначено на 10.01.2019 року.
10.01.2019 року підготовче засідання не відбулось у зв'язку із знаходженням головуючого судді на лікарняному.
Ухвалою суду від 18.01.2019 року строк підготовчого провадження продовжено за ініціативою суду на 30 днів - до 13 лютого 2019 року, підготовче засідання призначено на 12.02.2019 року.
12.02.2019 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті в даному судовому засіданні.
12.02.2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 12.03.2019 року.
12.03.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
29.11.2018 року до суду від позивача надійшов відзив (том 3 а.с. 129-136).
05.12.2018 року до суду від відповідача надійшла відповідь на відзив (том 6 а.с. 55-56).
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Законом України від 22.10.1993 року №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту”, Законом України від 23.03.2000 року №1584-ІІІ “Про жертви нацистських переслідувань”, Законом України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України від 24.03.1998 року №203/98-ВР “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, Законом України від 26.04.2001 року №2402-ІІІ “Про охорону дитинства” встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку для певної категорій осіб.
Позивач зазначає, що на підставі вищезазначених Законів України у період з грудня 2015 року по березень 2017 року (включно) позивачем надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям абонентів на загальну суму 511480,70 грн., що підтверджується наданими позивачем розрахункам видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг (форма №2-пільга) та актами звіряння розрахунків за надані послуги (форма №3-пільга). Відповідач здійснив часткову оплату у сумі 415651,83 грн., а 95828,87 грн. (511480,70 - 415651,83) залишилися несплаченими.
Із посиланням на Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 року, а також на умови укладених договорів №49 від 09.01.2015 року (діяв протягом 2015 року) та №50 від 10.01.2017 року (діяв протягом 2016-2017 років), якими сторони погодили порядок відшкодування відповідачем витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям абонентів, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям абонентів у період з грудня 2015 року по березень 2017 року включно в сумі 95828,87 грн.
Відповідач в обґрунтування заперечень проти позову зазначає наступне.
Договір №49 від 09.01.2015 року виконано відповідачем в повному обсязі у межах бюджетних асигнувань.
Відповідач не визнає заявлену позивачем до стягнення суму в розмірі 35552,21 грн. за грудень 2015 року, оскільки договором №49 від 09.01.2015 року визначено, що управлінням здійснюється оплата згідно наданих розрахунків за умови надходження відповідного фінансування з державного бюджету (п. 2.2 Договору №49), якого не було через відсутність у січні 2016 року субвенції з Державного бюджету та відповідної бюджетної класифікації. На думку відповідача, відсутністю фінансування пільг з боку держави свідчить про те, що позивачем надані відповідні пільгові послуги на виконання вимог Закону України “Про телекомунікації”, але розпорядника коштів за цей період законодавством, що діяло на час спірних правовідносин не визначено. Отже, відповідач вважає, що позивачем невірно визначено відповідача, яким на думку Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради має виступати держава в особі її органів, а не органи місцевого самоврядування.
Щодо спірних правовідносин, що виникли на підставі договору №50 від 10.01.2017 року, то відповідачем зазначено наступне.
20.12.2016 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення та виконання бюджетів)”.
Згідно з підпунктом 20-4 статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать в тому числі видатки на пільги з послуг зв'язку.
Враховуючи, що Законами України “Про державний бюджет України на 2016 рік”, “Про державний бюджет України на 2017 рік”, “Про державний бюджет України на 2018 рік” фінансування видатків місцевих бюджетів на відшкодування витрат з послуг зв'язку взагалі не передбачені, Первомайською міською радою Миколаївської області було ухвалено рішення 7 сесії 7 скликання від 28.01.2016 року № 28 “Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 17.12.2015 року № 3 “Про затвердження міських Програм соціального захисту населення, які будуть фінансуватися в 2016-2020 роках”. А саме доповнено додатком № 11 “Програма надання пільг на послуги зв'язку окремим категоріям громадян міста Первомайська на 2016-2020 роки, яка фінансується з міського бюджету”. Відповідно до пункту 6 зазначеної програми, при наявності лімітів асигнувань міське фінансове управління перераховує кошти на рахунки управління соціального захисту населення.
Управління при отриманні коштів з міського бюджету перераховує їх на рахунок позивача.
Саме за таких обставин, договір про відшкодування витрат за надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян від 10.01.2017 року № 50 між Управлінням соціального захисту населення Первомайської міської ради та Публічним акціонерним товариством “Укртелеком” не містить термінів проведення розрахунків за надані послуги, оскільки вони на пряму пов'язані із отриманням коштів з міського бюджету.
Крім того, як вбачається із рішення 7 сесії 7 скликання від 28.01.2016 року № 28 “Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 17.12.2015 року № 3 “Про затвердження міських Програм соціального захисту населення, які будуть фінансуватися в 2016-2020 роках”, проведення фінансування видатків передбачається по 31.12.2020 року.
Виходячи з викладеного відповідач зазначає, що обґрунтування позивача з посиланням на статті 87, 97, 89, 102 Бюджетного кодексу України та постанову Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 року є безпідставними, оскільки оспорювані видатки не надходять з Державного бюджету України в якості субвенції. Зазначені видатки не мають коду програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, а також коду функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету, а фінансуються за рахунок міського бюджету Первомайської міської ради, що в свою чергу підтверджує відсутність Державної програми з означеного питання починаючи з 01.01.2016 року. За таких обставин відповідач вважає, що до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256, оскільки зазначена постанова містить порядок фінансування видатків місцевих бюджетів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету та регулює відносини, які виникають лише при наявності державних програм, що фінансуються за рахунок субвенцій з державного бюджету.
На підставі викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Крім того, відповідач не погоджується з наданим позивачем розрахунком позовних вимог.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
09.01.2015 року між публічним акціонерним товариством “Укртелеком” (позивач) та Управлінням соціального захисту населення Первомайської міської ради (відповідач) укладено договір №49 (далі - Договір №49), відповідно до п. 1.1 якого позивач здійснює телефонізацію квартир та індивідуальних домів і приймає оплату за користування телефоном (абонентська плата) пільгової категорії населення за рахунок фінансування з боку відповідача (том 1 а.с. 11-12).
Відповідно до п. 1.2 Договору №49 відповідач здійснює фінансування телефонізації квартир та індивідуальних домів і фінансування вартості користування телефоном (абонентська плата) в розмірі від затверджених тарифів вартості телефонізації та користування телефоном (абонентська плата) пільгової категорії населення, згідно з п.4 ст.89 глави 14 Бюджетного кодексу України і Закону України “Про державний бюджет на 2015 рік”.
Відповідно до п. 2.1 Договору №49 позивач щомісячно до 25 числа надає рахунки відповідачу за здійснену телефонізацію квартир та індивідуальних домів і користування телефоном (абонентська плата) пільгової категорії населення.
Відповідно до п. 2.2 Договору відповідач щомісячно, за умови надходження відповідного фінансування з Державного бюджету, здійснює оплату згідно наданих рахунків.
Відповідно до п. 6.1 Договору №49 договір набирає чинності з моменту підписання, але діє з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.
10.01.2017 року між публічним акціонерним товариством “Укртелеком” (позивач) та Управлінням соціального захисту населення Первомайської міської ради (відповідач) укладено договір №50 (далі - Договір №50), відповідно до п. 1.1 якого позивач надає телекомунікаційні послуги (встановлення телефону, абонентна плата за користування телефоном) громадянам м. Первомайська, за місцем їх постійного проживання згідно реєстрації, які мають право на пільги відповідно до чинного законодавства України (том 1 а.с. 13-14).
Відповідно до п. 1.2 Договору №50 відповідач фінансує протягом поточного року витрати позивача по наданню телекомунікаційних послуг на пільгових умовах громадянам Первомайського району.
Відповідно до п. 2.2 Договору №50 сума відшкодування вартості встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів та надання пільги на абонентську плату за користування телефоном окремих категорій громадян на 2017 рік орієнтовно становить 372768,00 грн., але сума відшкодування може змінюватись шляхом укладання додаткових угод.
Відповідно до п. 3.1.2 Договору №50 позивач зобов'язаний надавати відповідачу щомісячно:
- до 25-го числа місяця, наступного за звітним періодом, акти звірки розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою № 3 - пільга “Акти звірки розрахунків за надані послуги, на які надаються пільги”, затверджені наказом Мінпраці України від 28.03.2003 року № 83, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003 року та поіменні списки громадян на встановлення квартирних телефонів у минулому місяці;
- до 25-го числа місяця, наступного за звітним періодом, розрахунки у паперовому та електронному вигляді щодо вартості телекомунікаційних послуг громадянам, які мають право на пільги по абонентній платі за користування місцевим телефонним зв'язком та встановлення квартирних телефонів, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою № 2 - пільга “Розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг”, затвердженою наказом Мінпраці України від 04.10.2007 року № 535 “Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг “2-пільга” та Інструкції про порядок її заповнення” відповідно до постанови КМУ № 117 від 29.01.2003 року.
Відповідно до п. 3.2.1 Договору №50 відповідач зобов'язаний перераховувати позивачу компенсацію за надані телекомунікаційні послуги (встановлення телефону, абонентна плата за користування телефоном) громадянам, які користуються пільгами згідно чинному законодавству України.
Відповідно до п. 3.2.2 Договору №50 відповідач зобов'язаний щомісячно до 25-го числа, що настає після розрахункового періоду, разом з позивачем складати акти звірки розрахунків за надані телекомунікаційні послуги громадянам, які користуються пільгами згідно чинному законодавству України.
Відповідно до п. 8.1 Договору №50 за домовленістю сторін цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017 року. Згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони прийшли до згоди, що умови Договору застосовуються до відносин між ними, що виникли з 01.01.2016 року та вважаються пролонгованими до проведення остаточних розрахунків.
У період з грудня 2015 року по березень 2017 року (включно) позивачем надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям абонентів на загальну суму 511480,70 грн., що підтверджується наданими позивачем розрахункам видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг (форма №2-пільга) та актами звіряння розрахунків за надані послуги (форма №3-пільга).
Відповідач частково сплатив заборгованість у сумі 415651,83 грн., залишок заборгованості в сумі 95828,87 грн. (511480,70 - 415651,83) залишився несплаченим.
Позивач протягом січня 2016 року - квітня 2017 року щомісячно направляв до відповідача звіти у формі листів, з розрахунковими документами, в тому числі разом з розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг (форма №2-пільга) та актами звіряння (форма №3-пільга).
Відповідач розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг приймав тільки до відома, а акти звіряння позивачу не повертав.
Сума заборгованості відповідачем не сплачена, відповіді від відповідача не надходило.
У зв'язку з неповною сплатою заборгованості відповідачем, позивач повторно направив відповідачу щомісячні звіти у формі листів за період з грудня 2015 року по липень 2016 року, розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг (форма №2-пільга) за той же період та акти звіряння форми 3-пільга за період з грудня 2015 року по 01.04.2017 року.
Повторна відправка була оформлена супровідним листом від 23.10.2018 року №48і200/17-322.
Оскільки заборгованість в сумі 95828,87 грн. за період з грудня 2015 року по березень 2017 року включно відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ВИСНОВКИ СУДУ.
Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” (надалі - позивач) є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України “Про телекомунікації”, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року №295, інших законодавчих актів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України “Про телекомунікації” телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року №295 визначено, що встановлені Законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
У відповідності до ст. 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та Законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно Законами України.
Так, Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу” від 22.10.1993 року № 3551-ХП, Законом України “Про жертви нацистських переслідувань” від 23.03.2000 року № 1584-Ш, Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, Законом України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус” від 24.03.2008 року № 203/98-ВР та Законом України “Про охорону дитинства” від 26.04.2001 року №2402-ІІІ встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку для категорій осіб, визначених цими законами.
На виконання вимог законодавства України позивачем у період з грудня 2015 року по березень 2017 року включно надавались послуги на пільгових умовах відповідним категоріям громадян, визначеним вищевказаними законами.
Згідно із ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).
Крім того, відповідно до пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки навідшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 (далі - Постанова №256), якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державної бюджету (надалі - Порядок № 256), встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Відповідно до абз. 3 п. 2 Постанови №256 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Відповідно до п. 3 Порядку №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).
Згідно з п. 5 Порядку №256, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг з послуг зв'язку.
Згідно з п. 8 Порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.
Згідно з законодавством України Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради у межах своїх повноважень забезпечує, зокрема реалізацію державної політики у сфері надання пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, звільненим із служби за віком, хворобою або вислугою років військовослужбовцям Служби безпеки України, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, допомоги сім'ям з дітьми, інших пільг, пільг окремим категоріям громадян з послуг зв'язку за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Таким чином, головним розпорядником коштів місцевого бюджету у даному випадку є Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради (відповідач).
Як зазначено вище між публічним акціонерним товариством “Укртелеком” (позивач) та Управлінням соціального захисту населення Первомайської міської ради (відповідач) укладено договори №49 від 09.01.2015 року (діяв протягом 2015 року) та №50 від 10.01.2017 року (діяв протягом 2016-2017 років), якими сторони погодили порядок відшкодування відповідачем витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям абонентів.
На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договорів виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Умовами договору №49 від 09.01.2015 року (діяв протягом 2015 року) сторони передбачили, що відповідач здійснює оплату згідно наданих рахунків за умови надходження відповідного фінансування з Державного бюджету (п. 2.2).
Враховуючи відсутність відповідного фінансування з Державного бюджету у грудні 2015 року, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення грошових коштів у сумі 35552,21 грн. в якості відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям абонентів у грудні 2015 року слід відмовити.
Умовами Договору №50 від 10.01.2017 року (діяв протягом 2016-2017 років) не передбачена залежність відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям абонентів від наявності відповідного фінансування з Державного бюджету.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових кошти в сумі 60276,66 грн. в якості відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям абонентів у період з січня 2016 року по березень 2017 року включно підлягають задоволенню.
Доводи відповідача про відсутність відповідного фінансування судом відхиляються, оскільки частиною другою статті 218 ГК України та статтею 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради (55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 3, код ЄДРППОУ 03194559) на користь публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766, р/р 26008010194908, банк одержувача ПАТ “Альфа-Банк”, МФО банку 300346) грошові кошти в сумі 60276,66 грн. в якості відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям абонентів та судовий збір у сумі 1110,06 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог щодо стягнення грошових коштів у сумі 35552,21 грн. - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Південно-Західного апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.
Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.
Повний текст рішення складено і підписано 22.03.2019 року.
Суддя А.П. Алексєєв