категорія статобліку - 2.11.15
справа № 2а-13827/08/0470
Іменем України
18 лютого 2010 року м.Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Павловського Д.П.
при секретарі Шевченко Ю.В.
за участі представників позивача Курочкіна В.М., Мірошніченко Д.В.
за участі представників відповідача-1 Євтушенка О.В., Нельги А.В.
за участі представника відповідача-2 Головко Н.Ю.
за участі представника прокуратури Зіми В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Смоли» до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-
05 грудня 2008р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Дніпродзержинську від 13.06.2008 року № 0017762301/018180, на підставі Акту про результати невиїзної позапланової перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту і правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати в бюджет податку на додану вартість при здійсненні правових відносин ДП «Смоли» з контрагентами по ланцюжку постачання за жовтень-листопад 2006 року, серпень-вересень 2007 року, грудень 2007 року, січень 2008 року від 12.06.2008 року №1291/85т/23-408/30168850, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 118199 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Смоли» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, у розмірі 118199грн.
Позовні вимоги обґрунтовано адміністративними позовними заявами від 05.12.2008р. та 15.01.2009р., письмовими поясненнями від 27.10.2009р.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі, за викладених у ньому підстав.
Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судовому засіданні заперечували проти адміністративного позову та просили відмовити у його задоволенні. Позиція відповідача-1 обґрунтована запереченнями на позовну заяву (вх.№22658 від 19.05.2009р.).
Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Дніпродзержинську від 13.06.2008 року №0017762301/018180; акта про результати невиїзної позапланової перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту і правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати в бюджет податку на додану вартість при здійсненні правових відносин ДП «Смоли» з контрагентами по ланцюжку постачання за жовтень-листопад 2006 року, серпень-вересень 2007 року, грудень 2007 року, січень 2008 року від 12.06.2008 року №1291/85т/23-408/30168850; податкових декларацій з ПДВ: за жовтень 2006 року (вх.№ 69625), листопад 2006 року (вх.№ 74054), серпень 2007 року (вх. № 51709), вересень 2007 року (вх. № 63422), грудень 2007 року (вх. № 88408), січень 2008 року (вх. № 4584); заяв про повернення повної суми бюджетного відшкодування; податкових накладних: № 106 від 25.09.2006 року; № 71 від 16.10.2006 року; № 76 від 26.10.2006 року; № 61 від 20.10.2006 року; № 75 від 23.10.2006 року; № 80 від 15.11.2006 року; № 85 від 30.11.2006 року; № 127/1 від 12.12.2006 року; № 346 від 23.07.2007 року; № 385 від 07.08.2007року; № 386 від 07.08.2007 року; № 392/1 від 09.08.2007 року; № 415 від 20.08.2007 року; № 425 від 23.08.2007 року; № 649/2 від 30.11.2007 року; № 669 від 07.12.2007 року; № 697/1 від 19.12.2007 року: № 709 від 25.12.2007 року; № 710 від 25.12.2007 року; № 72 від 31.10.06; довідок про результати позапланових перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ: № 164т/23-508 від 15.12.2006 р.; № 27т/23-508 від 02.02.2007 р.; № 193т/23-408 від 17.10.2007 р.; № 217т/23-408 від 16.11.2007 р.; № 23т/23-408 від 08.02.2008 р.; № 21/32т/23-408 від 14.03.2008 р.; копії платіжних доручень: №3207 від 03.10.2006р.; №3535 від 24.10.2006р.; №3571 від 30.10.2006р.; № 3669 від 07.11.2006р.; №3688 від 08.11.2006р.; №3689 від 08.11.2006р.; №3761 від 16.11.2006р.; №3997 від 13.12.2006р.; №682 від 04.04.2007р.; №1827 від 19.07.2007р.; №1933 від 02.08.2007р.; № 1968 від 06.08.2007р.; №2050 від 10.08.2007р.; №2173 від 22.08.2007р.; № 2174 вд 22.08.2007р.; №2242 від 29.08.2007р.; №2259 від 31.08.2007р.; №3262 від 06.12.2007р.; №3174 від 07.12.2007р.; №3358 від 21.12.2007р.; №3396 від 24.12.2007р.; №3440 від 27.12.2007р.; копії додатку до акту перевірки № 27т/23-508/30168850 від 02.02.2007 "Сплачений ПДВ у жовтні 2006 року."; додатку до акту перевірки № 55т/23-408/30168850 від 06.04.2007 "Сплачений ПДВ у грудні 2006 року"; додатку до акту перевірки № 217т/23-408/30168850 від 16.11.2007 "Сплачений ПДВ у серпні 2007 року", додатку до акту перевірки № 37-т/23-508/30168850 від 21.02.2006 "Сплачений ПДВ у листопаді 2006 року, додатку до акту перевірки № 21/32т/23-408/30168850 від 14.03.2008 "Сплачений ПДВ в грудні 2007 року".
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення та доводи осіб, які беруть участь у розгляді справи, суд встановив наступні обставини.
Одним з основних видів діяльності позивача є виробництво і реалізація іонообмінних смол АМ-2Б. АМП, КСМ-2.
Основними видами сировини для виготовлення іонообмінних смол є: дівінілбензол, піридин, диметіламін, метанол, формалін, сода каустична, бензин, крохмаль, хлор, які позивач змушений закуповувати в постачальників, оскільки самостійно їх не виробляє.
При укладанні угод зі своїми контрагентами, спрямованих, зокрема, на придбання у власність зазначених вище видів сировини, Позивач, користуючись правом, наданим йому Законом України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон про ПДВ), суми ПДВ, сплачені їм у ціні товару, відносив до складу податкового кредиту. Ці суми згодом враховувалися позивачем при формуванні даних декларацій по ПДВ за відповідні податкові періоди, у тому числі, і при заповненні рядків 25 і 25.1, що свідчило про волю позивача відносно бюджетного відшкодування вказаних у них сум ПДВ.
Так, при заповненні рядків 25 і 25.1 декларацій по ПДВ за періоди жовтень-листопад 2006 року, серпень-вересень 2007 року, грудень 2007 року і січень 2008 року позивачем були указані наступні суми ПДВ, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України: у податковій декларації за жовтень 2006 р. (вх. № 69625) у рядках 25 і 25.1 указана сума 180071,00 грн.; у податковій декларації за листопад 2006 р. (вх. № 74054) у рядках 25 і 25.1 указана сума 196599,00 грн.; у податковій декларації за серпень 2007 р. (вх. № 51709) у рядках 25 і 25.1 указана сума 179075,00 грн.; у податковій декларації за вересень 2007 р. (вх. № 63422) у рядках 25 і 25.1 указана сума 329982.00 грн.; у податковій декларації за грудень 2007 р. (вх. № 88408) у рядках 25 і 25.1 указана сума 431798,00 грн.; у податковій декларації за січень 2008 р. (вх. № 4584) у рядках 25 і 25.1 указана сума 425702,00 грн.
Разом з тим, згідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Дніпродзержинську від 13.06.2008 року № 0017762301/018180 - Відповідача-1 (далі по тексту - повідомлення-рішення), основаного на Акті про результати невиїзної позапланової перевірки питань правомірності формування податкового кредиту і правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати в бюджет податку на додану вартість при виконанні договорів постачання ДП «Смоли» з контрагентами по ланцюжку постачання за жовтень-листопад 2006 року, серпень-вересень 2007 року, грудень 2007 року, січень 2008 року від 12.06.2008 року №1291/85т/23-408/30168850 (далі по тексту - Акт перевірки), сума бюджетного відшкодування, заявленого Позивачем, зменшена на суму 118199,00 грн.
Як слідує з повідомлення-рішення, яке оскаржується, підставою для прийняття Відповідачем-1 такого повідомлення-рішення з'явилося те, що Позивачем при формуванні податкового кредиту в указані періоди в порушення вимог пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.2.3 і 7.2.8 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ нібито був завищений його розмір.
У розділі 3 Акта перевірки знайшли відображення результати перевірки формування податкового кредиту і правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати в бюджет ПДВ при здійсненні Позивачем угод з контрагентами по ланцюжку постачання за жовтень-листопад 2006 року, серпень-вересень 2007 року, грудень 2007 року, січень 2008 року від 12.06.2008 року.
При цьому, Відповідач-1 порушення Позивачем вимог пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.2.3 і 7.2.8 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ , яке нібито мало місце, вбачає в тім, що Позивач при податковому обліку операцій по придбанню товарів від контрагентів не мав права відносити суми ПДВ, сплачені їм у ціні товару, до складу податкового кредиту, оскільки в процесі обороту цих товарів, у ланцюжку їхнього постачання Позивачеві, брали участь суб'єкти господарювання, що, на думку Відповідача 1, порушили вимоги податкового законодавства України.
Разом з тим, Позивач вважає, що такий висновок Відповідача щодо порушення Позивачем податкового законодавства є помилковим.
У пункті 3.1 Акта перевірки зазначено, що основними постачальниками сировини (соди каустичної, швелера і бензину) у жовтні 2006 року були ТОВ «Раритет 3» і ПП «Продсервіс».
Ланцюжки договірних зв'язків по постачанню Позивачеві зазначених товарів зображені на схемах 1 і 2 пункту 1) Додатка.
При цьому в Акті перевірки є відомості, що підтверджують відносини постачання між покупцем - Позивачем і постачальниками: ТОВ «Раритет 3» і ПП «Продсервіс».
Такі відомості про ці відносини містяться, зокрема, у наступних прикладених до позовної заяви доказах:
- По відносинам з ТОВ «Раритет 3»:
- податковій накладній № 106 від 25.09.2006 року, що підтверджує факт постачання швелера на суму 48326,4 грн., у тому числі ПДВ- 8054,40;
- податковій накладній № 71 від 16.10.2006 року, що підтверджує факт постачання соди каустичної на суму 48456,2 грн, у тому числі ПДВ - 8076,03 грн.;
- податковій накладній № 76 від 25.10.2006 року, що підтверджує факт постачання соди каустичної на суму 50310,68 грн., у тому числі ПДВ - 8385,11 грн.
- По відносинам із ПП «Продсервіс»:
- податковій накладній № 61 від 20.10.2006 року, що підтверджує факт постачання бензину А-76 на суму 76392,00 грн., у тому числі ПДВ - 12732,00 грн.
Однак, у пункті 3.1 Акта перевірки (стор.10) міститься висновок, що Позивачем необґрунтовано завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2006 року в розмірі 35004,55 грн. До такого висновку Відповідач-1 приходить у зв'язку з тим, що:
а) у ланцюжку договірних зв'язків по постачанню Позивачеві соди каустичної (див. Схему 1) знаходиться приватне підприємство «Укрспецтехнологія КП», що визнане банкрутом і 03.09.2007 року знято з податкового обліку.
В Акті перевірки, також, зазначено, що за станом на 28.05.2008 року відповідь з відділу податкової міліції ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на запит щодо опитування колишніх посадових осіб підприємства по факту взаємин із ПП «Попов і К» не отримана;
б) у ланцюжку договірних зв'язків по постачанню Позивачеві швелера (див. Схему 1) знаходиться ТОВ «Проектування - Будівництво - Дизайн», що відповідно до отриманої відповіді не подає звітність і що за станом на 28.05.2008 року відповідь з відділу податкової міліції ДПІ в Дніпровському районі м.Києва на запит щодо опитування колишніх посадових осіб підприємства по факту взаємин з ТОВ «Раритет 3» не отримано;
в) у ланцюжку договірних зв'язків по постачанню Позивачеві бензину А-76 (див. Схему 2) знаходиться ТОВ «Дамаск ЗЛС», що не подає звітність і що провести зустрічну перевірку підприємства по відносинам із ПП «Продсервіс» неможливо, тому що прокуратурою Ленінського району м.Дніпропетровська порушена кримінальна справа по ознаках злочину, передбаченого частиною 1 статті 205 КК України.
У пункті 3.2 Акта перевірки зазначено, що основним постачальником сировини (соди каустичної, титана) у листопаді 2006 року було ТОВ «Раритет 3».
Ланцюжок договірних зв'язків по постачанню Позивачеві зазначених товарів зображений на Схемі 3 пункту 2) Додатка.
При цьому в Акті перевірки є відомості, що підтверджують відносини постачання між покупцем - Позивачем і постачальником ТОВ «Раритет 3».
Такі відомості про ці відносини містяться, зокрема, у наступних прикладених до позовної заяви доказах:
- податковій накладній № 75 від 23.10.2006 року, що підтверджує факт постачання титана 4-х хлористого на суму 342398,40 грн., у тому числі ПДВ- 57066,40 грн.;
- податковій накладній № 80 від 15.11.2006 року, що підтверджує факт постачання соди каустичної на суму 50757,64 грн., у тому числі ПДВ - 8459,61 грн.;
- податковій накладній № 85 від 30.11.2006 року, що підтверджує факт постачання соди каустичної на суму 53456,65 грн., у тому числі ПДВ - 8909,44 грн.
Однак, у пункті 3.2 Акта перевірки (стор.12) міститься висновок, що Позивачем необґрунтовано завищено суму бюджетного відшкодування за грудень 2006 року в розмірі 17782,62 грн.
До такого висновку Відповідач-1 приходить у зв'язку з тим, що в ланцюжку договірних зв'язків по постачанню Позивачеві соди каустичної (див. Схему 3) знаходиться приватне підприємство «Укрспецтехнологія КП», що визнане банкрутом і 03.09.2007 року знято з податкового обліку.
В Акті перевірки, також, зазначено, що станом на 28.05.2008 року відповідь з відділу податкової міліції ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на запит щодо опитування колишніх посадових осіб підприємства по факту взаємин із ПП «Попов і К» не отримано.
У пункті 3.3 Акта перевірки зазначено, що основним постачальником сировини - нефраса технічного в грудні 2006 року було ТОВ «Інвестторгсервіс».
Ланцюжок договірних зв'язків по постачанню Позивачеві указаної сировини зображений на Схемі 4 пункту 3) Додатка.
При цьому в Акті перевірки є відомості, що підтверджують відносини постачання між покупцем - Позивачем і постачальником ТОВ «Інвестторгсервіс».
Такі відомості про ці відносини містяться, зокрема, у прикладеній до позовної заяви податковій накладній № 127/1 від 12.12.2006 року, що підтверджує факт постачання Позивачеві нефраса технічного на суму 155350,08 грн., у тому числі ПДВ - 25891,68.
Однак, у пункті 3.3 Акта перевірки (стор.15) міститься висновок, що Позивачем необґрунтовано завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2007 року в розмірі 25891,68грн.
До такого висновку Відповідач-1 приходить у зв'язку з тим, що в ланцюжку договірних зв'язків по постачанню Позивачеві нефраса технічного (див. Схему 4) знаходиться ТОВ «Консалтингова компанія «Такос», щодо якого отримано відповідь про неможливість проведення зустрічної перевірки, оскільки зазначене підприємство «...згідно АРМу АІС «Реєстр платників податків» знаходиться в розшуку...».
У пункті 3.4 Акта перевірки зазначено, що основним постачальником сировини - нефраса технічного, бензину і дизельного пального в серпні 2007 року було ПП «Мікс».
Ланцюжок договірних зв'язків по постачанню Позивачеві зазначеної сировини зображений на Схемі 5 пункту 4) Додатка.
При цьому в Акті перевірки є відомості, що підтверджують відносини постачання між покупцем - Позивачем і постачальником ПП «Мікс».
Такі відомості про ці відносини містяться, зокрема, у наступних прикладених до позовної заяви доказах:
- податковій накладній № 346 від 23.07.2007 року, що підтверджує факт постачання бензину і дизельного пального на суму 34125,00 грн., у тому числі ПДВ- 5687,50 грн.;
- податковій накладній № 385 від 07.08.2007 року, що підтверджує факт постачання бензину і дизельного пального на суму 34600,00 грн., у тому числі ПДВ - 5766,67 грн.;
- податковій накладній № 386 від 07.08.2007 року, що підтверджує факт постачання нефраса на суму 44844,8 грн., у тому числі ПДВ - 7474,13 грн.
- податковій накладній № 392/1 від 09.08.2007 року, що підтверджує факт постачання нефраса на суму 44844,8 гри., у тому числі ПДВ - 7474,13 грн.
• - податковій накладній № 415 від 20.08.2007 року, що підтверджує факт постачання бензину і дизельного пального на суму 7330.00 грн., у тому числі ПДВ - 1221,67 грн.
• - податковій накладній № 425 від 23.08.2007 року, що підтверджує факт постачання бензину і дизельного пального на суму 33500,00 грн., у тому числі ПДВ - 5583,33 грн.
Однак, у пункті 3.4 Акта перевірки (стор.17) міститься висновок, що Позивачем необґрунтовано завищено суму бюджетного відшкодування за вересень 2007 року в розмірі 5904,28 грн.
До такого висновку Відповідач-1 приходить у зв'язку з тим, що в ланцюжку договірних зв'язків по постачанню Позивачеві дизельного пального знаходиться ТОВ «Артер», що визнано банкрутом і 18.01.2008 року знято з податкового обліку.
У пункті 3.5 Акта перевірки зазначено, що основним постачальником сировини - розчинника нафтового, бензину і паливно-мастильних матеріалів у грудні 2007 року було ПП «Мікс».
Ланцюжок договірних зв'язків по постачанню Позивачеві зазначеної сировини зображений на Схемі 5 пункту 4) Додатка.
При цьому в Акті перевірки є відомості, що підтверджують відносини постачання між покупцем - Позивачем і постачальником ПП «Мікс».
Такі відомості про ці відносини містяться, зокрема, у наступних прикладених до позовної заяви доказах:
- податковій накладній № 649/2 від 30.11.2007 року, що підтверджує факт постачання розчинника нафтового на суму 173802,00 грн., у тому числі ПДВ- 28967,00 грн.;
податковій накладній № 669 від 07.12.2007 року, що підтверджує факт постачання бензину на суму 122800,00 грн., у тому числі ПДВ - 8183,33 грн.;
- податковій накладній № 697/1 від 19.12.2007 року, що підтверджує факт постачання розчинника нафтового на суму 161684,00 грн., у тому числі ПДВ - 26947,33 грн.;
- податковій накладній № 709 від 25.12.2007 року, що підтверджує факт постачання паливно-мастильних матеріалів на суму 55875,00 грн., у тому числі ПДВ - 9312,50 грн.;
- податковій накладній № 710 від 25.12.2007 року, що підтверджує факт постачання розчинника нафтового на суму 207168,00 грн., у тому числі ПДВ - 34528,00 грн.
Однак, у пункті 3.5 Акта перевірки (стор.19) міститься висновок, що Позивачем необґрунтовано завищено суму бюджетного відшкодування за грудень 2007 року в розмірі 51087,13 грн.
До такого висновку Відповідач-1 приходить у зв'язку з тим, що в ланцюжку договірних зв'язків по постачанню Позивачеві сировини знаходиться ПП «Док-Тріна», щодо якого отримана відповідь про неможливість проведення зустрічної перевірки взаємин даного підприємства з ПП «Мікс» у зв'язку з тим, що «...у ході обшуку ... 14 грудня 2007 року співробітниками податкової міліції була вилучена вся бухгалтерська документація...».
Із вищевикладеного випливає, що зазначені висновки Відповідача-1 про те, що в розглянуті податкові періоди Позивач завищив суму бюджетного відшкодування в розмірі 118199,00 грн. шляхом нібито необґрунтованого включення указаної суми у відповідних податкових періодах до складу податкового кредиту заснований на його сумніві в правосуб'єктності ПП «Укрспецтехнологія», КП ТОВ «Проектування-Будівництво-Дизайн», ТОВ «Консалтингова компанія «Такос» і ПП «Док-Тріна», що знаходяться в ланцюжку постачальників товарів, кінцевим споживачем яких є Позивач.
Однак, як видно з приведених схем договірних зв'язків (див. Додаток), у Позивача був відсутній безпосередній правовий зв'язок (юридична зв'язаність) із зазначеними суб'єктами господарювання.
Відсутність стану юридичної зв'язаності (взаємних прав і обов'язків контрагентів) між Позивачем і суб'єктами господарювання, відносно правосуб'єктності яких у Відповідача виникли сумніви, дозволяє зробити висновок про те, що дії останніх не впливають на можливість Позивача формувати податковий кредит.
Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ), постачання товарів це, зокрема, операції, що здійснюються відповідно до договорів купівлі-продажу.
Згідно до пункту 3.1 статті 3 Закону про ПДВ, об'єкт оподатковування є операції платників податків по постачанню товарів.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків протягом звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням товарів.
Відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону про ПДВ, дату виникнення права платника податків на податковий кредит вважається зокрема дата одержання податкової накладної, що підтверджує факт одержання платником податків товарів.
З аналізу змісту вищевказаних приписів закону можна зробити висновок про те, що виникнення об'єкта оподатковування, права на податковий кредит, визначення його розмірів і т.д. Закон про ПДВ ставить у залежність лише від наявності операцій по постачанню товарів, суб'єктами яких є постачальник і покупець цих товарів. Така правова регламентація відносин податкового кредиту не містить указівок на які-небудь дії третіх осіб, у тому числі і «проміжних» постачальників, що оцінювалися б як юридичні факти, внаслідок яких виникає право покупця на податковий кредит.
Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що факти наявності або відсутності правосуб'єктності «проміжних» постачальників є юридично байдужими для цілей формування податкового кредиту в кінцевого покупця - Позивача.
Що стосується відносин Позивача з його безпосередніми постачальниками (контрагентами), з якими він знаходився в стані юридичної зв'язаності, то, як указувалося вище, в Акті перевірки містяться відомості, що підтверджують ці відносини, що виключає сумнів щодо дієздатності і правоздатності таких безпосередніх постачальників.
При таких обставинах безпосередні постачальники (контрагенти) Позивача на підставі приписів підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ мали право при здійсненні постачання товарів Позивачеві складати і видавати останньому податкові накладні, а Позивач, відповідно, на підставі підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону про ПДВ був вправі відносити суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, до складу податкового кредиту.
У зв'язку з вищевикладеним, викликає подив позиція Відповідача-1 щодо порушення Позивачем положень підпунктів 7.2.3 і 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ, оскільки положення підпункту 7.2.3 узагалі не регулює права й обов'язку Позивача, що виступає в якості покупця, а положення підпункту 7.2.8 регулюють іншу діяльність Позивача відносно обов'язку вести окремий облік операцій по придбанню товарів.
Так, Відповідач-1 при прийнятті повідомлення-рішення, яке оскаржується, застосував норми права (підпункти 7.2.3 і 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ), які не підлягають в даному випадку застосуванню і не застосував, підлягаючі застосуванню, норми пункту 1.4 статті 1, підпункту 7.2.4 пункту 7.2. підпункту 7.4.1 пункту 7.4 і пункт 7.5 статті 7 Закону про ПДВ.
Крім того, до розглянутих відносин Відповідач-1 неправильно застосував і положення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ. Відповідно до правових приписів абзацу 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ у випадку, коли на момент перевірки платника податків органом Державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими визначеними цим підпунктом документами, платник податків несе відповідальність у виді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
З зазначеної правової норми шляхом логічного прийому тлумачення від противного можна вивести протилежну по змісту норму права, що підлягає застосуванню до спірних відносин, оскільки під час перевірок, проведених раніше, перевіряючим були представлені податкові накладні, реквізити яких зазначені в Акті перевірки.
Ці обставини підтверджуються наданими до позовної заяви наступними довідками про результати позапланової перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ: довідка № 164т/23-508 від 15.12.2006 р., довідка № 27т/23-508 від 02.02.2007 р., довідка № 193т/23-408 від 17.10.2007 р., довідка № 217т/23-408 від 16.11.2007 р., довідка № 23т/23-408 від 08.02.2008 р., довідка № 21/32т/23-408 від 14.03.2008 р.
Таким чином, до спірних відносин варто застосовувати протилежну по змісту приписам абзацу 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ норму, суть якої зводиться до того, що законодавець установлює заборону на застосування фінансових санкцій до платника податків у випадку, коли він на момент перевірки суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, підтверджує наявними в нього податковими накладними. Відповідач-1 неправильно застосував норму підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ, застосувавши її в протиріччі з точним змістом приписів Закону про ПДВ тобто порушив ці приписи закону.
Відповідно до нормативних приписів підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ платник податків, що має право на бюджетне відшкодування і прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію і заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, що відображається в податковій декларації. При цьому платник податків у п'ятиденний термін після подачі податкової декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації з відміткою податкового органа про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
Зазначені приписи підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ Позивача при здійсненні свого волевиявлення про повернення йому суми бюджетного відшкодування були виконані.
Про це свідчать подані їм у ДПІ в м.Дніпродзержинську і прийняті контролюючим органом указані вище податкові декларації за відповідні податкові періоди, а також заяви про повернення повної суми бюджетного відшкодування.
Копії податкових декларацій з відміткою їх прийняття податковим органом передані у встановлений термін Головному управлінню Державного казначейства України в Дніпропетровській області (Відповідачеві-2).
З аналізу положень підпунктів 7.7.5 - 7.77 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ слідує, що закон зобов'язує податковий орган здійснити указані в цих нормах перевірочні дії в термін не більш 60 днів, наступних за днем отримання податкової декларації.
Крім того, у судовому засіданні судом у відповідача-1, були з'ясовані питання такі як: чи були скасовані, чи визнані недійсними вищевказані угоди між позивачем та контрагентами, чи було встановлено факти безтоварних операцій за вказаними угодами, чи передувало взаємовідносинам між позивачем та контрагентами припинення або банкротство цих контрагентів, що при підтверджені наведених фактів, було би підставою для висновку, що Позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту суми податку та в подальшому претендував на бюджетне відшкодування. Жодних доказів на підтвердження встановлення фактів за питаннями які були поставленні судом, представники відповідача-1 суду не надали.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем була обґрунтована його позиція належним чином і доведена неправомірність рішення відповідача, та доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську щодо складання податкового повідомлення-рішення №0017762301/018180 від 13.06.2008р. винесене на підставі Акту перевірки від 12.06.2008р. №1291/85т/23-408/30168850 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 118 199грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення №0017762301/018180 від 13.06.2008р. винесеного на підставі Акту перевірки від 12.06.2008р. №1291/85т/23-408/30168850 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 118 199грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Смоли» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 118 199грн.
Присудити на користь державного підприємства «Смоли» документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова складена у повному обсязі 23.02.2010р.
Суддя Д.П. Павловський