Справа № 2-2212 за 2008 рік.
26 листопада 2008 року. Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської
області в складі головуючого судді: САВЧЕНКА В.О.
при секретарі: ГОРБ С. Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську справу за позовом Ш У М С Ь К О ї ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 державна нотаріальна контора про визначення часток в спільній сумісній власності і визнання права власності на спадщину
В травні 2008 року ОСОБА_6 звернулась до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 про визначення часток в спільній сумісній власності і визнання права власності на спадщину. В цій позовній заяві вона просила суд на підставі статей 355, 368, 370, 392, 1261 ЦК України визначити, що в квартирі АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної сумісної власності її матері ОСОБА_7, та їй, ОСОБА_6, частка кожного складає 1/2 частину квартири. Крім того, ОСОБА_6 просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, яка належала її матері ОСОБА_7, яка померла 30 вересня 2007 року, актовий запис № 1069, в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_6 вказала, що 30 вересня 2007 року померла її мати ОСОБА_7, актовий запис про смерть № 1069. Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з невизначеної частки квартири АДРЕСА_1. Ця квартира належить на праві спільної сумісної власності її матері ОСОБА_7 та їй, тобто ОСОБА_6, згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно розпорядження органу приватизації ~ Центральної комісії по приватизації житлового фонду ВО «Придніпровський хімзавод» 30 квітня 1996 року, № 2618. За життя її мати ОСОБА_7 заповіту на належне їй майно не складала і тому спадкування спадкового майна повинно відбуватися за законом. Відповідно до ст. 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги є вона та відповідачі по справі: брати ОСОБА_2, ОСОБА_8. ОСОБА_8 помер 13 вересня 2006 року, про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 893. Згідно ч. 1 ст. 1266 ЦК України до осіб, які можуть спадкувати після смерті ОСОБА_7 належать діти померлого ОСОБА_8, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4.
В квітні 2008 року вона звернулась до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину після смерті її матері. Але нотаріус їй відмовила в видачі свідоцтва про право власності на спадщину на тій підставі, що частка квартири, яка належала її матері, не була визначена у спільному майні. Нотаріус рекомендувала звернутися до суду для вирішення питання по суті. Вона вважає, що відмова нотаріуса не може бути перешкодою в успадкуванні нею спадщини. Між нею, та її матір'ю не було домовленості про те, що комусь із них повинна належати більша частина в квартирі. Тому згідно ч. 1 ст. 368 і ч. 2 ст. 370 ЦК України слід вважати, що в квартирі, яка належить їм на праві спільної сумісної власності, частка кожного з них складає 1/2 частину квартири. Отже, 1/2 частина спадкового майна, яке належало померлій ОСОБА_7, може бути нею успадкована. Але в їхньому конкретному випадку це питання може бути вирішене тільки судом. Тому вона змушена була звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 про визначення часток в спільній сумісній власності і визнання права власності на спадщину згідно статей 355, 368, 370, 392, 1261 ЦК України. В судовому засіданні ОСОБА_6 наполягала на задоволенні своїх позовних вимог у повному обсязі на тих же правових підставах.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_6 визнали повністю і фактично просили суд задовольнити ці вимоги повністю. Представник Другої ОСОБА_5 державної нотаріальної контори до суду не з'явився, про день, місце та час розгляду справи по суті повідомлений у встановленому порядку своєчасно. Доказів, які вказували б на поважні причини неявки, ОСОБА_5 державна нотаріальна контора до суду не направила. Однак суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника нотаріальної контори, оскільки в матеріалах справи досить доказів для розгляду цієї справи з винесенням законного та обгрунтованого рішення без присутності представника нотаріальної контори.
Свідок ОСОБА_9 (дружина відповідача ОСОБА_2В.) до суду з'явилась, позовні вимоги ОСОБА_6 визнавала повністю і фактично просила суд задовольнити ці вимоги.
Суд, вислухавши позивача ОСОБА_6, відповідачів, свідка, за відсутності представника нотаріальної контори, дослідивши докази, які наявні по справі, вважає, що позовні вимоги законні та обґрунтовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 статті 355 ЦК України 2003 року, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Відповідно до ч. 1 статті 368 ЦК України 2003 року, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч. 2 статті 370 ЦК України 2003 року, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Між ОСОБА_6В та її матір'ю ОСОБА_7, не було домовленості про те, що комусь із них повинна належати більша частина в спадковій квартирі. Тому відповідно до ч. 1 статті 368 і ч. 2 статті 370 ЦК України 2003 року слід вважати, що в квартирі, яка належить їм на праві спільної сумісної власності, частка кожного з них складає 1/2 частину квартири.
У відповідності до ст. 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги є діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив, та батьки.
Зі свідоцтва про народження ХЕ № 295068 видно (а.с. 11), що ОСОБА_10 народилася 12 листопада 1949 року в м. Магнітогорську Челябінської області. її батьками в свідоцтві про народження вказані: батько, - ОСОБА_11; мати, - ОСОБА_7.
Зі свідоцтва про смерть І-КИ № 175160, яке було оглянуте в ході судового розгляду справи та копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 8), виходить що ОСОБА_7 у віці 82 роки 30 вересня 2007 року померла в м. Дніпродзержинську, Дніпропетровської області, про що в Книзі реєстрації смертей 02 жовтня 2007 року зроблений відповідний актовий запис за № 1069.
Зі свідоцтва про укладення шлюбу І-КИ № 355519, яке було оглянуте в ході судового розгляду справи та копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 12), виходить, що 09 березня 1974 року ОСОБА_10 та ОСОБА_12 одружилися, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблений запис за № 269. Прізвище після одруження, зокрема, дружини, - ШУМСЬКА.
Зі свідоцтва про право власності на житло від 20 квітня 1996 року (а.с. 21) та з технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 21-23), які були оглянуті в ході судового розгляду та копії яких знаходяться в матеріалах справи, виходить, що власниками даної квартири є ОСОБА_7 та ОСОБА_6.
З листа Другої дніпродзержинської державної нотаріальної контори від 10 квітня 2008 року (а.с. 6) видно, що ОСОБА_6 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої 30 вересня 2007 року - ОСОБА_7. В листі, зокрема, вказано, що відповідно до ч. 1 п. 224 Розділу 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України "ОСОБА_11 свідоцтва про право на спадщину" нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні. В зв'язку з тим, що закон не передбачає визначення часток нотаріусом, свідоцтво про право на спадщину на частку квартири, яка належить померлій ОСОБА_7 не може бути видано. Крім того, в цьому листі нотаріус ОСОБА_13 відповідно до статті З ЦПК України рекомендувала позивачці ОСОБА_6 звернутися до суду для вирішення спірного питання.
Оцінивши у сукупності всі докази, які наявні по справі, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_6 необхідно задовольнити в повному обсязі.
Керуючись статтями 355, 368, 370, 392, 1261 ЦК України 2003 року, статтями 10, 60 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 державна нотаріальна контора про визначення часток в спільній сумісній власності і визнання права власності на спадщину, - задовольнити повністю.
Визначити, що частки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в квартирі № 19, в житловому будинку № 103, по проспекту Леніна, в м. Дніпродзержинську, яка належала їм на праві спільної сумісної власності, є рівними та складають 1/2 частину вказаної квартири кожному.
Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину квартири № 19, в житловому будинку № 103, по проспекту Леніна, в місті Дніпродзержинську, Дніпропетровської області, яка належала її матері ОСОБА_7, в порядку спадкування за законом після її смерті 30 вересня 2007 року, актовий запис № 1069 від 02 жовтня 2007 року.
Протягом десяти днів з дня проголошення цього рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду сторонами або їх представниками і протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження тими ж особами може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська.
Рішення набрало законної сили 16 грудня 2008 року.
Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі №2-2212 за 2008 рік за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 державна нотаріальна контора про визначення часток в спільній сумісній власності і визнання права власності на спадщину.