Справа № 2-2373 за 2008 рік.
10 грудня 2008 року. Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської
області в складі головуючого судді: САВЧЕНКА В.О.
при секретарі: ГОРБ С. Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_4 державна нотаріальна контора про визнання права на спадщину в порядку спадкування за законом
В листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернулась до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про визнання права на спадщину в порядку спадкування за законом. В цій позовній заяві вона просила суд на підставі статті 1261 ЦК України визнати за нею право власності на спадкове майно, яке складається із А-1 житлового будинку, Б-1 - сараю переобладнаного в жиле приміщення, В-1 - сараю, самовільно збудованого гаражу під літерою Г-1, вбиральні-Д-1, № 1 - підвалу, № 2 - водопроводу, № 3-огорожі, № 4 - зливної ями розташованих на земельній ділянці 600 квадратних метри в м. Дніпродзержинську, пров. Тельмана, будинок № 22 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 19 липня 2006 року, актовий запис № 887.
В обґрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_1 вказала, що 04 червня 1992 року померла ОСОБА_6, актовий запис про смерть № 437. Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається із А-1 житлового будинку, Б-1 - сараю переобладнаного в жиле приміщення, В-1-сараю, самовільно збудованого гаражу під літерою Г-1, вбиральні - Д-1, № 1 - підвалу, № 2 - водопроводу, № 3 - огорожі, № 4 - зливної ями розташованих на земельній ділянці 600 квадратних метри в м. Дніпродзержинську, пров. Тельмана, будинок № 22. Під час життя ОСОБА_6 заповіту на належне їй майно не складала, тому спадкування повинно відбуватись за законом, відповідно до діючих на час відкриття спадщини статей 529, 530 ЦК України (1963 року). Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6 був її син ОСОБА_5, який відповідно до ст. 549 ЦК України (1963 року) фактично прийняв спадщину, оскільки був прописаний в спадковому будинку і постійно проживав разом зі спадкодавцем. Ці обставини підтверджуються записами в домовій книзі, а також довідкою вулично-квартального комітету №8 від 10 серпня 2006 року. 19 липня 2006 року помер ОСОБА_5, актовий запис про смерть № 887. Під час життя ОСОБА_5 заповіту не складав, тому спадкування повинно відбуватись за законом, відповідно до статей 1261-1265 ЦК України. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є вона, дружина померлого та відповідачі по справі, діти померлого - ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Таким чином і вона і відповідачі мають право на спадкування належного ОСОБА_5 майна відповідно до ст. 1261 ЦК України (2003 року). У встановлений ст. 1269 ЦК України шестимісячний строк вона подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 до Другої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори і на підставі цього 18 листопада 2006 року була заведена спадкова справа № 41127396. Відповідачі не подавали у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини, однак вважають, що мають право на спадкування спадщини. Для вирішення спору вона звернулась до суду з позовною заявою. В судовому засіданні ОСОБА_1 наполягала на задоволенні своїх позовних вимог у повному обсязі на тих же правових підставах.
Відповідачі ОСОБА_3С, ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 визнали повністю і фактично просили суд задовольнити ці вимоги повністю. Третя особа - представник Другої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори до суду не з'явився, про день, місце та час розгляду справи по суті повідомлений у встановленому порядку своєчасно. Доказів, які вказували б на поважні причини неявки нотаріальна контора до суду не направила. Однак суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника Другої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори, оскільки в матеріалах справи досить доказів для розгляду цієї справи з винесенням законного та обгрунтованого рішення без присутності представника Другої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори.
Суд, вислухавши позивачку ОСОБА_1, відповідачів, за відсутності третьої особи, дослідивши докази, які наявні по справі, вважає, що позовні вимоги законні та обгрунтовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Спадкоємцями як за законом, так і за заповітом згідно до ст. 1222 ЦК України можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця. У відповідності до ст. 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги є діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив, та батьки. Для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ст. 1270 ЦК України).
З технічного паспорту на житловий будинок № 22, по провулку Тельмана в м. Дніпродзержинську (а.с. 14-19), який було оглянуто в ході судового розгляду та копія якого знаходяться в матеріалах справи, виходить, що власником даного житлового будинку є ОСОБА_6.
Зі свідоцтва про смерть IV-КИ № 409394 яке було оглянуте в ході судового розгляду справи та копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 6), виходить що ОСОБА_6 у віці 74 роки 04 червня 1992 року померла в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, про що в Книзі реєстрації смертей 05 червня 1992 року зроблений відповідний актовий запис за № 437.
З довідки вулично-квартального комітету № 8 від 10 серпня 2006 року та домової книги, які були оглянуті в ході судового розгляду справи та копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 11, 20-27), виходить що ОСОБА_5 був прописаний в спадковому будинку № 22, по провулку Тельмана в м. Дніпродзержинську та постійно проживав в ньому разом із ОСОБА_6
Зі свідоцтва про смерть І-КИ № 099557, яке було оглянуте в ході судового розгляду справи та копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 7), виходить що ОСОБА_5 у віці 49 років 19 липня 2006 року помер в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, про що в Книзі реєстрації смертей 03 серпня 2006 року зроблений відповідний актовий запис за № 887.
Зі свідоцтва про укладення шлюбу ІІ-КИ № 373230, яке було оглянуте в ході судового розгляду справи та копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 10), виходить, що 29 травня 1982 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 одружилися, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблений запис за № 356. Прізвище після одруження, зокрема, дружини, - РОЗСУДОВСЬКА.
Оцінивши у сукупності всі докази, які наявні по справі, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1, необхідно задовольнити в повному обсязі.
Керуючись статтями 1261 ЦК України 2003 року, статтями 10, 60 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_4 державна нотаріальна контора про визнання права на спадщину в порядку спадкування за законом, - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке складається із житлового будинку А-1, сараю переобладнаного в жиле приміщення Б-1, сараю - В-1, самовільно збудованого гаражу під літерою Г-1, вбиральні - Д-1, № 1 - підвалу, № 2 - водопроводу, № 3 - огорожі, № 4 - зливної ями, розташованих на земельній ділянці 600 квадратних метри в місті Дніпродзержинську, пров. Тельмана, будинок № 22, яке належало її чоловікові - ОСОБА_5, який помер 19 липня 2006 року, актовий запис про смерть № 887 від 05 серпня 2006 року, в порядку спадкування за законом.
Протягом десяти днів з дня проголошення цього рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду сторонами або їх представниками і протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження тими ж особами може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська.
Рішення набрало законної сили 22 грудня 2008 року.
Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі № 2- 2373 за 2008 рік за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_4 державна нотаріальна контора про визнання права на спадщину в порядку спадкування за законом.