2-а-2360/0514/2009
22 грудня 2009 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Тітової Т.А.
при секретарі Михайловській Т.П.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Добропіллі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в місті Добропіллі про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги до пенсії,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду 7 жовтня 2009 року з адміністративним позовом до відповідача і просить визнати дії неправомірними та стягнути недоплачену доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2006 року по 1 жовтня 2009 року в сумі 3517,92 грн.
Зазначила, що народилась 6 червня 1938 року, отримує пенсію за віком, і їй з 1 січня 2006 року відповідно до Закону України № 2195 -1У від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але така доплата до пенсії не проводилась. Всього за період з 1 січня 2006 року по 1 жовтня 2009 року розмір невиплаченої доплати становить 3517,92 грн.
Посилається на те, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційним п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким була зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Також рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційним положення ст.67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до законодавчих актів України»щодо змін ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Також зазначила, що згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» соціальні гарантії дітям війни не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Тому вважає, що її право на звернення в адміністративний суд не обмежується річним строком, який встановлений ст.99 ч.1 КАС України.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала і просить його задовольнити в повному обсязі. Пояснила, що в суд звернулась, коли дізналась, що є масові звернення громадян з цього предмету.
Представник відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в місті Добропіллі ОСОБА_2 позов не визнала посилаючись на те, що у 2006 році Урядом не був впроваджений порядок надання пільг, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено. А Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зазначена норма була змінена. Після прийняття Конституційним Судом України рішень щодо конституційності зупинення норми закону та зміни редакції, питання фінансування підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в законодавчому порядку не було врегульоване, тоді як фінансове забезпечення соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Відповідно до постанови КМУ від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» п.8 дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, проводиться виплата підвищення у визначених твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн., з 1 жовтня - 49,80 грн.
Наполягає на застосуванні строку звернення до суду відповідно до ст. 100 КАС України і відмові в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено, позивач ОСОБА_1 є пенсіонером за віком згідно пенсійного посвідчення № 28584, має статус «дитина війни».
Як передбачено ст.6 Закону України від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію даної правової норми було зупинено на 2006 рік згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», що унеможливлює її застосування в 2006 році. Тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» статтею 71 була зупинена вказана норма Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року положення статті 71 Закону України «Про державний бюджету країни на 2007 рік» щодо зупинення дії закону, визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Це означає, що в 2007 році положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення до пенсії є чинним з 9 липня по 31 грудня.
Виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у 2007 році з 1 квітня 410,06 грн., 1 жовтня 415,11 грн., позивач мала право на підвищення до пенсії у період з 9 липня по 31 грудня 2007 року у розмірі 710,91 грн. із розрахунку: 410,06 грн. х 30%: 31 х 23 + 410,06 грн. х 30% х 2 + 415,11 грн. х 3 х30%.
Але суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог про нарахування відповідачем доплати до пенсії у період з 9 липня по 31 грудня 2007 року з підстав пропуску річного строку звернення до суду.
Згідно ст.99 ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо інше не встановлено законом, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач пропустила строк звернення до суду і не навела поважних причин пропуску. Відповідач УПФ України в м.Добропіллі наполягає на відмові у задоволенні позову з причини пропущення строку звернення до суду.
Згідно ст.100 ч.1 КАС України пропущення строку є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Тому суд відмовляє позивачу у вимогах про виплату доплати до пенсії як дитині війни за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», стаття названого Закону викладена в редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ці зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» рішенням Консти-
туційного Суду України № 10-рп2008 від 22 травня 2008 року визнані такими, що не від-
повідають Конституції України. Це означає, що дія ст. 6 названого Закону є чинною у редакції, що діяла до внесення змін, з 22 травня 2008 року.
Згідно ст.99 ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо інше не встановлено законом, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії за період з 22 травня 2008 року по 7 жовтня 2008 року у зв»язку з пропущенням строку звернення до суду за підставами, вказаними в цьому рішенні.
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду 7 жовтня 2009 року, таким чином, позовні вимоги щодо нарахування підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком підлягають задоволенню за період з 7 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Враховуючи розмір підвищення пенсії, яке позивач отримує згідно постанови КМУ від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», за період з 7 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року їй слід донарахувати 279 грн. 52 коп. із такого розрахунку: 498 грн. х30% :31х25 - 49,80:31х25 + 498 грн. х30 % х2 - 49,80 грн.х2.
Суд вважає за необхідне поновити порушені права позивача шляхом зобов»язання відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Добропіллі нарахувати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 7 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Позовні вимоги щодо нарахування підвищення до пенсії у 2009 році задоволенню не підлягають.
Законом України від 26 грудня 2008 року №835-VI “Про Державний бюджет України на 2009 рік» ст.54 ч.2 передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Згідно Постанови КМУ від 22 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 14 квітня 2009 року №355, яка є чинною з 22 травня 2008 року, п.8 , дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн., з 1 жовтня - 49,80 грн.
Питання щодо конституційності встановлених зазначеним нормативно-правовим актом розмірів доплати дітям війни в 2009 році Конституційним Судом України не розглядалось.
З пояснень представника відповідача та довідки, виданої УПФ України в м.Добропіллі 14 жовтня 2009 року про розмір пенсії позивача слідує, що, починаючи з 1 жовтня 2008 року і у 2009 році постійно проводиться доплата надбавки до пенсії як дитині війни 49,80 грн.
Також суд вважає, що позовні вимоги про зобов»язання робити нарахування підвищення пенсії як дитині війни надалі є необґрунтованими і підлягають відхиленню.
Як передбачено ст.2 ч.1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В межах Кодексу адміністративного судочинства України підлягає захисту порушене право. Тому покладення зобов»язання на відповідача проводити нарахування підвищення пенсії на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, є безпідставним, тим більше, що також має бути місце спірність правовідносин.
Відповідно до ст. ст. 11, 71, 99-100, 158-163 КАС України , суд
Визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Добропіллі у ненарахуванні ОСОБА_1 підвищенні до пенсії у період з 7 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Покласти зобов»язання на ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Добропіллі нарахувати на користь ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з як дитині війни з 7 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням фактично проведених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування судових витрат на сплату судового збору 0,27 грн.
В іншій частині позову відмовити.
На постанову може бути подана апеляція в Донецький апеляційний адміністративний суд через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів у зазначеному порядку.
Суддя Тітова Т.А.