справа № 2-а-231/2010 р.
20 січня 2010 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Шабельнікова С.К.,
при секретарі - Павліченко Т.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Зміївського районного суду Харківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС ВДАІ м. Чернігів молодшого сержанта ОСОБА_2 про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення протиправною,
ОСОБА_1 22 червня 2009 року звернувся до суду з адміністративним позовом до ІДПС ВДАІ м. Чернігів молодшого сержанта ОСОБА_2, в якому просить визнати постанову за справою про адміністративне правопорушення від 12 червня 2009 року протиправною та скасувати її.
В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 зазначив, що 12 червня 2009 року близько 10 години 30 хвилин він керував належним ОСОБА_3 автомобілем АУДІ, реєстраційний номер НОМЕР_1, по вул. Шевченка в м. Чернігів. В якості пасажирів в автомобілі знаходилися ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Рухаючись по лівій смузі по вул. Шевченка, що має дві смуги руху в одному напрямку, він не спричиняючи аварійної ситуації, завчасно перестроївся в праву смугу руху, так як на лівій смузі руху був затор. Проїхав метрів п'ятдесят він опинився на перехресті з загальним зеленим світлом світлофору і правої стрілки. Під час включення загального зеленого світла світлофора, без вказівної додаткової стрілки вправо, він прохав перехрестя. За перехрестям автомобіль зупинив інспектор ДАІ ОСОБА_2 і склав протокол про адміністративне правопорушення серії АГ № 547373, в якому вказав, що він порушив рядність проїзду перехрестя, позначеного дорожнім знаком 5.16 «Рух по смугах».
Вважав, що ним не порушувались вимоги дорожнього знаку 5.16 «Рух по смугах». Крім того, ІДПС ВДАІ ОСОБА_6 як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові по справі про адміністративне правопорушення вказав про наявність в його діях правопорушення, передбаченого не ч. 1, а ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Просив задовольнити позов.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив обставини, що зазначені у позовній заяві, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач ІДПС ВДАІ м. Чернігів молодший сержант ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Представник Чернігівського ВДАІ (підпорядкованого ВДАІ) при УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_7 подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за відсутності їхнього представника. Крім того, надав заперечення проти позову, в якому вказав, що 12 червня 2009 року під час несення служби сержантом міліції ОСОБА_2, інспектора взводу ДПС Чернігівського ВДАІ, об 10 год. 25 хв. відносно ОСОБА_1 за порушення ПДР, а саме п. 11.1 (Розташування транспортних засобів на дорозі), на перехресті вулиць Шевченко-Молодшого, за ч. 2 ст. 122 КУпАП був складений протокол серії АГ № 547373 та винесена постанова від 12.06.2009 р. серії СВ № 084645 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 450 грн. Як пояснив ОСОБА_2 ОСОБА_1, керуючи автомобілем АУДІ, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Шевченка та на перехресті з вул. Молодшого проїхав перехрестя прямо зі смуги призначеної для руху лише ліворуч, що визначено дорожнім знаком «Напрямок руху по смугам» та дорожньою розміткою. Сам факт правопорушення було підтверджено відеозаписом, котрий зроблено службовою відеокамерою SAMSUNG VP-MX10. Просив відмовити в задоволені позову.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Постановою інспектора ДПС ВДАІ молодший сержант міліції ОСОБА_2 від 12 червня 2009 року серії СВ №084645 на ОСОБА_1, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за наступних обставин: 12 червня 2009 року о 10 год. 15 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем АУДІ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, по вул. Шевченка, проїхав перехрестя з вул. Молодшого з лівої смуги прямо, чим порушив рядність проїзду перехрестя.
У відповідності до ст. 246 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідністю з ч. ч. 1, 3 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішенню справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
У відповідності до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_8 показали, що 12 червня 2009 року вони перебували пасажирами автомобіля АУДІ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 Рухаючись по лівій смузі по вул. Шевченка, що має дві смуги руху в одному напрямку, ОСОБА_1 не спричиняючи аварійної ситуації, завчасно перестроївся в праву смугу руху, так як на лівій смузі руху був затор. Проїхав метрів п'ятдесят вони опинилися на перехресті з загальним зеленим світлом світлофору і правої стрілки. Під час включення загального зеленого світла світлофора, без вказівної додаткової стрілки вправо, вони проїхали перехрестя.
Відповідно до п. 11.1 ПДР України, кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2 (див. додаток 1), а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.
З наданих фотокарток не вбачається місце розтащування дорожнього знаку 5.16 “Напрямки руху по смугах”, який начебто порушив ОСОБА_1
Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тобто доказів, які б дали змогу суду в повній мірі з'ясувати обставини справи, визначити наявність чи відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, спростувати чи підтвердити пояснення позивача, відповідачем надано не було.
Крім того, було ухвалено ухвалу про витребування з відділу ДАІ м. Чернігова належним чином завірених матеріали провадження по справі про адміністративне правопорушення від 12 червня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (постанова по справі про адміністративне правопорушення серії СВ № 084645 від 12 червня 2009 року, протокол про адміністративне правопорушення серії АГ № 547373 від 12 червня 2009 року), яку фактично не виконано.
Наведене свідчить про те, що матеріалами справи жодним чином не підтверджено вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів правомірності своїх дій, спрямованих на притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню, постанова серії АГ № 547373 від 12 червня 2009 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 246, 251, 254, 256, 268, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 9, 70, 71, 72, 99-103, ч. 4 ст. 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АГ № 547373 від 12 червня 2009 року відносно ОСОБА_1 про накладення штрафу у сумі 450 грн. - скасувати, як незаконну.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги. Повний текст постанови виготовлено 25 січня 2010 року.
Головуючий: