Справа № 2-116/2010р .
Рішення
Іменем України
30 січня 2010 року
Теребовлянський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Бойка І.І.
при секретарі Кавалко В.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 (дів. Плингеу) ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_3, який було зареєстровано 3 вересня 1988 року Ладичинською сільською радою Теребовлянського району Тернопільської області, актовий запис № 7, мотивуючи тим, що із відповідачкою не зійшлися характерами, спільним сімейним життям із нею не проживає протягом останніх трьох років, миритися категорично не бажає, вважає, що сім'я існує формально, зберегти яку неможливо та недоцільно. Від спільного сімейного життя у них народилося троє дітей: 15 жовтня 1990 року син ОСОБА_4, 6 травня 1989 року дочка ОСОБА_5, 9 квітня 1994 року дочка ОСОБА_6.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав, зіславшись на мотиви, наведені у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_3 у попередньому судовому засіданні позовні вимоги позивача ОСОБА_1 визнала, на розірвання шлюбу згідна.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки позовні вимоги у попередньому судовому засіданні визнані відповідачкою та в судовому засіданні встановлено наступне.
Відповідно до свідоцтва про шлюб, серія 1-ИД № 062745, ОСОБА_1 та ОСОБА_1 (дів. Плингеу) ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 3 вересня 1988 року у Ладичинській сільській раді Теребовлянського району Тернопільської області, , про що в книзі реєстрації шлюбів 3 вересня 1988 року зроблено запис за № 7.
Сторони спільним сімейним життям не проживають протягом останніх трьох років.
Сім'я існує формально, зберегти яку неможливо та недоцільно.
Відповідно ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього кодексу.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд з'ясував фактичні взаємини подружжя, обставини подружнього життя, також було встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 130, 174, 179 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,-
вирішив:
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 (дів. Плингеу) ОСОБА_2, який було зареєстровано 3 вересня 1988 року Ладичинською сільською радою Теребовлянського району Тернопільської області, актовий запис № 7.
При видачі свідоцтва про припинення шлюбу в органах РАЦСу стягнути за його згодою з позивача ОСОБА_1 17 грн. державного мита, а відповідачку ОСОБА_3 від сплати мита звільнити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд.
Головуючий І.І. Бойко