Справа № 2а-551/2010 рік
ПОСТАНОВА Іменем України
01 березня 2010 року Полтавський районний суд Полтавської області
в складі головуючий суддя - Рябішин А.О.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Полтаві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни" за період з 01.01.2008 року по 30.12.2009 року, -
Позивач звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області, в якому прохає суд визнати не донарахування та невиплату щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", та зобов'язати відповідача провести належне донарахування вказаної щомісячної соціальної допомоги за період з 01.01.2008 року по 30.12.2009 року в сумі 2464,20 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що він належить до соціальної категорії "Дитина війни" та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01 січня 2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. З 01 січня 2008 року така соціальна допомога йому виплачувалась у обсязі 10 відсотків замість 30 відсотків, тобто недоплата складала 20 відсотків щомісячно.
У зв'язку з зазначеним, позивач вважає, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-пр/2008 та положення ст.ст. 22, 152 Конституції України, відповідач з 01.01.2008 року повинен був діяти у відповідності з положенням діючої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та нараховувати та здійснювати доплату до пенсії позивача у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує та прохає розглянути справу в її відсутності.
Від відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області на адресу суду надійшла заява, згідно якої відповідач заперечує проти заявлених вимог, вважає їх безпідставними та прохає справу розглядати у відсутності представника ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області.
За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до положень ч.3 ст. 122 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що підтверджується пенсійним посвідченням №125/02 від 05.07.1993 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 року), позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак, враховуючи той факт, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) , суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни.
Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З огляду на викладене положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, не може застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
З 01 січня по 31 грудня 2008 року позивачу було нараховане та виплачено зазначене підвищення в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, що підтверджується довідкою ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Полтавському району Полтавської області .
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Полтавському районі Полтавської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач -УПФУ в Полтавському районі, з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач - УПФУ в Полтавському районі, здійснюючи позивачці доплати, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому не підлягають стягненню доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року.
Згідно ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в 2008 році виплаті підлягало такі суми доплати до пенсії:
- за травень 481х30%=144,3 грн. ; - за червень 481х30%=144,3 грн.; - за липень 482х30%=144,6 грн.;
- за серпень 482х30%=144,6 грн.;
- за вересень 482х30%=144,6 грн. ;
- за жовтень 498х30%=149,4 грн.;
- листопад 498х30%=149,4 грн. ; - за грудень 498х30%=149,4 грн.
а всього за 2008 рік підлягало виплаті 1170, 60 грн.
Враховуючи те, що починаючи з 01.01.2008р. проводилось нарахування та виплата доплати в розмірі 10 %, то позивач отримав за період з травня по грудень 2008 року доплату в розмірі 390 грн. 20 коп. Таким чином, сума невиплаченої доплати становить 780 грн. 40 коп.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача виплачувати йому в 2009 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.
З 01.01.2009 року позивачу було нараховано та виплачено зазначене підвищення в розмірі10% від прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, що підтверджується довідкою ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області.
Посилання відповідача УПФУ Полтавського району Полтавської області на те, що в 2009 році вони нараховують та виплачують надбавку до пенсії в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян та таким чином діють відповідно до норм чинного законодавства, не може бути взято судом до уваги з наступних підстав.
Статтею 71 Закону України " Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідними критеріями розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати . Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України " про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України " Про соціальний захист дітей війни".
Розмір прожиткового мінімуму на 2009 рік встановлено ЗУ « Про Державний бюджет України на 2009 рік» в ід 26.12.2008 року № 835-ІV у розмірі 498 грн .( з 1.01.09р. по 31.10.09р.) та 573 грн. з 01.11.2009 року
Таким чином, згідно ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» в 2009 році виплаті підлягають такі суми доплати до пенсії:
- Січень 498х30%=149,4 грн.
- Лютий 498х30%=149,4 грн.
- Березень 498х30%=149,4 грн.
- Квітень 498х30%=149,4 грн.
- Травень 498х30%=149,4 грн.
- Червень 498х30%=149,4 грн.
- Липень 498х30%=149,4 грн.
- Серпень 498х30%=149,4 грн.
- Вересень 498х30%=149,4 грн.
- жовтнеь 498 х30% = 149.4 грн.
- листопад 573х 30% =171,9 грн.
- грудень 573х30%=171,9 грн.
а всього до 31.12. 2009 року підлягало виплаті 1837,9 грн. грн.
Враховуючи те, що починаючи з 01.01.2009р. проводилось нарахування та виплата доплати в розмірі 10 %, то позивач отримав за період з 01.січня 2009 року по 31 грудня 2009 року доплату в розмірі 612 грн. 63 коп. Таким чином, сума невиплаченої доплати становить 1225 грн. 27 коп.
Враховуючи викладене, те, що порушення тривало понад зазначені позивачем строки, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Полтавському районі здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 01.01.2009р року по 31 грудня 2009 року з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати.
Водночас, п.п. 3, 4 Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 1261, призначення (перерахунок) та виплата пенсій віднесено до обов'язків та функцій органів Пенсійного фонду України. З огляду на вказану норму, суд не може перебирати на себе функцію органів пенсійного фонду України щодо нарахування підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, а відтак позовні вимоги позивачки щодо стягнення ще не нарахованої суми не підлягають задоволенню.
Отже відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Із змісту позовної заяви вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Полтавському районі щодо не нарахування визначеного законом підвищення до пенсії.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність даного управління протиправною, в частині не нарахування підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Згідно вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Полтавському районі протиправною, в частині не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за 2009 рік з 01 січня 2009року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням проведених виплат .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі, , а, якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.
Суддя: