Постанова від 22.02.2010 по справі 1-42/2010р

Справа № 1 - 42/2010 р.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року суддя Полтавського районного суду Полтавської області Рябішин А.О. , при секретарі Недавній Т.П. , з участю прокурора Каюкова М.М. , потерпілої ОСОБА_1»євої Т.М. , представника потерпілої - адвоката ОСОБА_2 розглянувши при попередньому розгляді матеріали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (Республіка Казахстан) , мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України , такого , що не має судимості , в скоєнні злочину передбаченого статтею 367 ч.2 КК України,-

УСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у тому , що він , будучи старшим електромеханіком Сумської дистанції електропостачання , 03 липня 2008 року під час виконання робіт з ревізії та регулювання контактної мережі непарної колії перегону станції Божково - Свинківка зі зняттям постійних заземлень недбало поставився до виконання службових повноважень , передбачених його посадовою інструкцією , а також чинних на території України пунктів 8.5.1 , 8.3.6 , 13.2 «Інструкції по техніці безпеки для електромонтерів контактної мережі» , затвердженої наказом заступника міністра шляхів сполучення СРСР № 4816 від 06.06.1990 року та пункту 5.3.27 «Правил техніки безпеки при експлуатації контактної мережі електрифікованих залізниць і пристроїв енергопостачання автоблокування» , затверджених наказом міністра шляхів сполучення СРСР № 4506 від 20.02.1987 року , які зобов»язували його організувати , забезпечити дотримання технологічних вимог та здійснювати безпосередній нагляд за виконанням робіт. Через таке ставлення ОСОБА_3 до своїх обов»язків електромонтер ОСОБА_3»єв О.Л. приблизно о 16 - й годині 30 хвилин , виконуючи роботу по від»єднанню дроту постійного заземлення від контактної вежі № 243 , доторкнувся до незаземлених елементів , які знаходилися під напругою від контактної мережі змінного струму , й отримав смертельну електротравму.

В ході проведення попереднього розгляду справи потерпіла ОСОБА_1»єва Т.М. заявила клопотання про повернення справи прокурору для проведення додаткового розслідування. Своє прохання мотивує тим , що дії ОСОБА_3 містять ознаки порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою , а тому мають кваліфікуватися за ст..272 КК України. Вказує також як на підставу повернення справи прокурору на безпідставну відмову в задоволенні її клопотання про призначення експертизи підпису її сина в журналі проведення інструктажу з техніки безпеки та притягнення до кримінальної відповідальності наглядача ОСОБА_4 , який порушив п.8.3.6 інструкції.

Заслухавши думку представника потерпілої - адвоката ОСОБА_2 , яка підтримала заявлене клопотання , прокурора та обвинуваченого , які заперечували з приводу задоволення клопотання , вивчивши матеріали справи , приходжу до висновку , що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до частини 1 статті 246 КПК України при попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи чи за клопотанням прокурора , обвинуваченого , його захисника чи законного представника , потерпілого , позивача , відповідача або їх представників своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках , коли під час порушення справи , провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу , без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Згідно речення 2 частини 2 статті 246 КПК України за клопотанням прокурора , потерпілого чи його представника суддя може повернути справу на додаткове розслідування і у випадках наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу , яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин , чи для пред»явлення йому обвинувачення , яке до цього не було пред»явлено.

Заявляючи клопотання про повернення справи прокурору для проведення додаткового розслідування потерпіла як на підставу його задоволення посилається на невірну кваліфікацію дій обвинуваченого , не проведення експертного дослідження підпису її сина та необхідність притягнення до кримінальної відповідальності разом із обвинуваченим ще і інших осіб.

Аналізуючи вимоги законодавства , що регулює повернення кримінальних справ для проведення додаткового розслідування у системному зв»язку із положеннями кримінального законодавства , законодавства , що регулює умови праці на робочому місці , виконанням робіт з підвищеною небезпекою , вважаю , що вказані доводи потерпілої частково є слушними і дають підстави для повернення справи прокурору для проведення додаткового розслідування із стадії попереднього розгляду .

Так виходячи із змісту диспозиції статті 367 КК України суб»єктом цього злочину може бути лише службова особа.

Проте викладаючи обвинувачення щодо ОСОБА_3 в постанові про притягнення його в якості обвинуваченого та в обвинувальному висновку , орган досудового слідства не зазначає , що обвинувачений є саме службовою особою в розумінні положень статті 367 КК. В постанові про притягнення в якості обвинуваченого та в обвинувальному висновку не зазначено які ж саме службові обов»язки і при цьому вимоги законодавства не виконані обвинуваченим ОСОБА_3. Разом з тим в разі кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 саме за статтею 367 КК в постанові мав би бути зазначений нормативний акт , яким визначається компетенція службової особи , а в даному випадку ОСОБА_3 , коло службових обов»язків , покладених на нього цим актом у встановленому законом порядку , які конкретні обов»язки й у якому порядку він повинен виконати у даній обстановці , чи мав він реальну можливість виконати ці обов»язки в даній обстановці , у чому саме виявилися допущені ним порушення службових обов»язків , тощо.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи та безпосередньо того ж таки обвинувачення , ОСОБА_3 перебував на посаді старшого електромеханіка Сумської дистанції електропостачання. В момент вчинення інкримінованих йому дій та бездіяльності він керував виконанням робіт на перегоні станції Божково - Свинківка і тому кваліфікація його дій або бездіяльності за статтею 367 КК України є сумнівною з точку зору вимог кримінального законодавства.

При цьому вважаю за необхідне також врахувати , що КК України містить спеціальні норми , які передбачають відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону праці та за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст..271,272).

Так диспозиції цих статей є банкетними і тому при їх застосуванні необхідно встановити не лише те , які саме законодавчі та інші нормативно - правові акти порушено при вчиненні певного діяння , а й визначити , вимоги яких статей , пунктів , параграфів не дотримано обвинуваченим , а також розкрити суть допущених порушень. Наприклад , для встановлення того , чи належать певні види діяльності до робіт із підвищеною небезпекою (ст..272 КК) , слід звернутися до спеціальних законодавчих та нормативних актів , якими є Закон від 18 січня 2001 року № 2245 - ІІІ «Про об»єкти підвищеної небезпеки» та Перелік робіт з підвищеною небезпекою , затверджений наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15.

За таких обставин є слушними доводи потерпілої в частині доцільності перевірки органом досудового слідства вірності кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 саме за статтею 367 ч.2 КК України.

В ході проведення додаткового розслідування органу досудового слідства слід ретельно дослідити і встановити статус обвинуваченого ; визначити законодавчі та інші нормативно - правові акти , які ним було порушено при вчиненні певного діяння ; визначити вимоги , яких статей , пунктів , параграфів не дотримано обвинуваченим ; також розкрити суть допущених порушень.

В ході додаткового розслідування органом досудового слідства можуть бути додатково перевірені доводи потерпілої і щодо необхідності притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб , призначення у справі почеркознавчої експертизи на предмет того чи виконаний підпис в журналі інструктажу її сином , досліджені інші обставини у справі шляхом допиту свідків , призначення та проведення технічних експертиз , які є необхідними у даній категорії справ , тощо.

Після з»ясування всіх вищезазначених обставин органу досудового слідства слід прийняти законне і обґрунтоване рішення щодо наявності причинного зв»язку між діями або бездіяльністю обвинуваченого та наслідками або відсутністю причинного зв»язку і в залежності від встановленого кваліфікувати його дії.

Доводи на які посилається прокурор заперечуючи з приводу задоволення клопотання не спростовують висновків суду.

Запобіжний захід до набрання постановою законної сили щодо обвинуваченого має бути залишений попередній - підписка про невиїзд.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст.246 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання потерпілої ОСОБА_1»євої ОСОБА_5 про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 за статтею 367 ч.2 КК України прокурору для проведення додаткового розслідування - задовольнити;

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 за статтею 367 ч.2 КК України повернути Полтавському транспортному прокурору для проведення додаткового розслідування;

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 до набрання постановою законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд;

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі 7 днів з моменту проголошення .

Суддя:

Попередній документ
8065717
Наступний документ
8065719
Інформація про рішення:
№ рішення: 8065718
№ справи: 1-42/2010р
Дата рішення: 22.02.2010
Дата публікації: 02.03.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Полтавський районний суд Полтавської області
Категорія справи: