Справа № 2а-8060/09/1370
26 лютого 2010 року Львівський окружний адміністративний суд
в складі : головуючого - судді Дем'яновського Г.С.,
при секретарі Галійчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Відродження» до Головного управління юстиції у Львівській області в особі віддділу державної виконавчої служби про визнання дій протиправними та скасування постанови,
Державне підприємство «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Відродження» (далі - ДП «Львіввугілля») звернулось до суду з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, покликаючись на те, що відповідачем, на думку позивача, неправомірно 25.11.2009р. винесено постанову «Про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 30.12.2005р.» в частині стягнення в користь ОСОБА_1 коштів.
Ухвалою суду від 10.12.2009 року судом відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом зупинення виконання згаданої постанови від 25.11.2009р. на час розгляду справи у суді.
Свої позовні вимоги позивач ґрунтує тим, що начальником підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Кошевою Н.І. про проведення перевірки виконавчого провадження ВП №4870715 з примусового виконання виконавчого листа №2-2681 виданого 25.07.2003р. Сокальським районним судом Львівської області про стягнення в користь ОСОБА_1 заборгованості по одноразові грошовій допомозі в сумі 27015 грн., заборгованості по заробітній платі 3770,71 грн. та компенсації частини втраченого заробітку 712,77 грн., моральної шкоди 1500 грн., витрат на юридичну допомогу 200 грн., а всього - 33198,48 грн., винесено постанову «Про скасування постанови від 30.12.2005р. про зупинення виконавчого провадження» в частині стягнення з ДП «Львіввугілля» в користь ОСОБА_1 33198,48 грн.
Тобто фактично поновлено виконавче провадження ВП №4870715 з примусового виконання виконавчого листа №2-2681 виданого 25.07.2003р. Сокальським районним судом Львівської області в частині стягнення з ДП «Львіввугілля» в користь ОСОБА_1 33198,48 грн.
Позивач вважає, що постанова від 25.11.2009р. винесена протиправно, тому просить суд 1) визнати дії начальника підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Кошевої Н.І. щодо винесення постанови від 25.11.2009р. - протиправними, а також просить 2) зобов'язати Кошеву Н.І. скасувати постанову від 25.11.2009р. в частині стягнення в користь ОСОБА_1 33198,48 грн.
26.01.2010р. представником позивача подано уточнення до позовної заяви №09-892, де позивач просить скасувати постанову від 25.11.2009р. про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 30.12.2005р. в частині стягнення з ДП «Львіввугілля» в користь ОСОБА_1 33198,48 грн.
Представник позивача в судовому засіданні зазначені вимоги підтримав, просить суд задоволити позову у повному обсязі.
2.
Представник відповідача проти позову заперечив, покликаючись на те, що постанову «Про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 30.12.2005р.» в частині стягнення в користь ОСОБА_1 коштів винесено законно, в межах повноважень. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.
25.11.2009р. начальником підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Кошевою Н.І. про проведення перевірки виконавчого провадження ВП №4870715 з примусового виконання виконавчого листа №2-2681 виданого 25.07.2003р. Сокальським районним судом Львівської області про стягнення в користь ОСОБА_1 заборгованості по одноразові грошовій допомозі в сумі 27015 грн., заборгованості по заробітній платі 3770,71 грн. та компенсації частини втраченого заробітку 712,77 грн., моральної шкоди 1500 грн., витрат на юридичну допомогу 200 грн., а всього - 33198,48 грн., винесено постанову «Про скасування постанови від 30.12.2005р. про зупинення виконавчого провадження» в частині стягнення з ДП «Львіввугілля» в користь ОСОБА_1 33198,48 грн.
Як вбачається з оскаржуваної Постанови 25.11.2009р., при розгляді звернення ОСОБА_1 та в ході проведення перевірки виконавчого провадження ВП №4870715 було встановлено, що виконавче провадження перебуває в складі зведеного виконавчого провадження, боржником по якому є ДП «Львіввугілля». Під час виконання означеного зведеного виконавчого провадження державним виконавцем Єфименко В.А. 30.12.2005р. було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.
Начальником підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Кошевою Н.І. було скасовано постанову про зупинення зведеного виконавчого провадження від 30.12.2005р., на підставі положень ст..1 та ст.2 Закону України від 23.06.2005р. № 2711-ІV "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (далі - Закон № 2711-ІV), оскільки ОСОБА_1 є фізичною особою і заборгованість на його користь виникла не внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Представник позивача вважає, що оскільки згідно абз.5 ч.2 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених п.15 ст.34 цього закону виконавче провадження зупиняється до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу і термін дії п.3.4 ст.3 Закону № 2711-ІV продовжено до 01.10.2011 року. І лише після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, виконавче провадження підлягає поновленню за власною ініціативою державного виконавця або стягувача, тому вважає, що винесена державним виконавцем Єфименко В.А. 30.12.2005р. Постанова про зупинення зведеного виконавчого провадження №14/В-4 є законною.
Вважає, що позиція Кошевої Н.І. про те, що дія Закону № 2711-ІV поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, а не заборгованість фізичних осіб є надуманою і такою, що не відповідає нормам Закону, оскільки він не ставить обов'язкове зупинення виконавчого провадження в залежність від характеру заборгованості і строку її виконання, та не передбачає обов'язку державного виконавця з'ясовувати характер заборгованості.
Згідно Закону України «№ 2711-ІV Державне підприємство «Львіввугілля» внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до вищезгаданого Закону, що підтверджується випискою з Реєстру ДП «Енергоринок» №104 від 28.11.2005 року. Станом на день розгляду справи підприємство не виключено з Реєстру.
Як вбачається з позовної заяви, заборгованість ДП Львіввугілля перед ОСОБА_1 складається з одноразової грошової допомоги, заборгованості по заробітній платі, компенсації
3.
частини втраченого заробітку у зв'язку з порушенням термінів її виплати, моральної шкоди та витрат на юридичну допомогу.
У частині 2 статті 2 Закону № 2711-ІV передбачено, що дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії. Пунктом 1.3 статті 1 вказаного Закону до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єктів господарської діяльності, розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступників ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядників цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом. Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону № 2711-ІV до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Наведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення пункту 15 статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-ХІV) щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до положень Закону № 2711-ІV його дія поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
Тобто, сфера дії Закону № 2711-ІV не розповсюджується на правовідносини, які виникли між ДП «Львіввугілля» та гром. ОСОБА_1
Однак, борг позивача не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу, а виник і складається з одноразової грошової допомоги, заборгованості по заробітній платі, компенсації частини втраченого заробітку у зв'язку з порушенням термінів її виплати, моральної шкоди та витрат на юридичну допомогу, на які не поширюються норми податкового законодавства і Закону № 2711-ІV.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, згідно яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.Крім того, п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини, яка ратифікована Верховною радою України, передбачено, що кожний при вирішенні питання про його громадянські права і обов'язки має право на справедливий та відкритий розгляд протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. №3477-IV суди застосовують Конвенцію та практику європейського суду як джерело права. Як вбачається зі змісту рішення Європейського суду з прав людини по справі «Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece» 1994р. держава не може через прийняття законів обмежувати дії судових рішень.Згідно ст. 124 Конституції України, рішення суду є обов'язковим для виконання по всій території України.
Зупинення виконавчого провадження на невиправдано тривалий строк є порушенням як ст.124 Конституції України, так і права позивача на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини. У своєму рішенні від 20.07.2004р. по справі «Шмалько проти України» Європейський суд з прав людини зазначив : «Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд”, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду”.»
Обмеження дії судових рішень, які винесені відносно підприємств паливно-енергетичного комплексу, за своєю суттю є обмеженням права стягувача на обов'язкове виконання рішення суду протягом розумного строку. Підприємство-боржник ДП «Львіввугілля» мало право добровільно виконувати рішення суду, однак з моменту внесення його до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, воно не здійснило жодної дії, яка була б направлена на погашення існуючої заборгованості перед ОСОБА_1 у розмірі 33198,48 грн.Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що начальник підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Кошева Н.І діяла на виконання Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу» від 23.06.2005 року №2711-IV ДП, Закону України «Про виконавче провадження» вiд 21.04.1999 № 606-XIV, а оспорювана постанови відповідача «Про скасування постанови від 30.12.2005р. про зупинення виконавчого провадження» в частині стягнення з ДП «Львіввугілля» в користь ОСОБА_1 33198,48 грн. є такою, що прийнята в межах повноважень і є законною.
Керуючись ст.ст. 7-14, 50, 71, 86, 94, 143, 158, 160-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволені позову Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Відродження» до Головного управління юстиції у Львівській області в особі відділу державної виконавчої служби про визнання дій протиправними та скасування постанови - відмовити .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського адміністративного апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови суду і подання після цього протягом 20-днів апеляційної скарги з поданням її копії до Львівського адміністративного апеляційного суду.
Суддя: Дем'яновський Г.С.