Справа № 137/2017/18
Провадження №1-кп/149/33/19
Номер рядка звіту 37
25.03.2019 року м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільник кримінальне провадження №12018020210000253 від 23.09.2018 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, освіта середня, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України
21.09.2018 року біля 19:30 год., перебуваючи на тротуарній доріжці навпроти будинку № 9, що по вул. Б. Хмельницького в смт. Літин Вінницької області, ОСОБА_4 помітив велосипедиста, який рухався йому на зустріч. Далі ОСОБА_4 грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувався особливою зухвалістю, прагнучи протиставити себе суспільству шляхом приниження інших громадян, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перешкодив подальший рух велосипедисту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме штовхнув його в плече. Після чого обвинувачений ОСОБА_4 безпричинно наніс удар кулаком правої руки в область грудної клітки ОСОБА_5 , внаслідок якого останній зліз з велосипеда та кинув його на асфальтне покриття доріжки. У подальшому ОСОБА_4 продовжуючи свій злочинний умисел , спрямований на грубе порушення громадського порядку , наніс удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_5 , внаслідок чого останній впав на асфальтне покриття, після чого наніс ще декілька ударів ногами лежачому на землі ОСОБА_5 по різних частинах тіла. Своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синця та саден на обличчі, які згідно висновку експерта № 105 від 27.09.2018 року належать до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав покази, що відповідають обставинам, зазначеним в обвинувальному акті. У вчиненому каїться та просить суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, однак надав заяву , в якій просить проводити судове засідання у його відсутність та зазначає, що будь-яких претензій матеріального чи морального характеру не має, при визначенні покарання покладається на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений та прокурор не заперечили проти обсягу та порядку дослідження доказів відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, та за згодою учасників кримінального провадження, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому судом з'ясовано, що сторони провадження правильно розуміють зміст цих обставин, обвинувачений свою вину у скоєнні злочину визнає повністю, сумнівів у добровільності та істинності його позиції у суду немає, сторонам роз'яснено, що вони будуть позбавлені можливості оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, тому суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів щодо нього.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_4 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 296 КК України, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство).
При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про особу винного який не працює, негативно характеризується за місцем проживання, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, однак в силу ст. 89 КК України не судимий, на консультативних обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, відповіднодо висновку досудової доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим середній, виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі є можливим та не становить великої небезпеки для суспільства.
Суд ставить під сумнів щире каяття обвинуваченого, оскільки він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, при цьому в кожному разі розкаювався у вчиненому, однак на шлях виправлення не ставав. На думку суду, зайняття такої позиції обвинуваченим свідчить лише про його бажання уникнути суворої міри покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання , відповідно до ст. 66 КК України ОСОБА_4 судом не встановлено. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Враховуючи фактичні обставини справи, відсутність пом"якшуючих вину обставин, а також особу обвинуваченого, суд вважає, що з метою виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів, у відповідності до ст. ст. 50, 65 КК України, достатньою та необхідною мірою покарання для нього буде призначення покарання у виді арешту, в межах санкції встановленої ч.1 ст. 296 КК України.
З врахуванням обставин, що в судовому засіданні, стороною обвинувачення не виносилось питання про застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд вважає, що підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не має.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376, 394 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком на 2 місяці.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази: СD диск типу CD-R на якому наявний відеозапис із обставинами подій 21.09.2018 року - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а потерпілими - з дня отримання копії вироку, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Головуюча ОСОБА_1