Справа № 139/284/19
Провадження № 1-кс/139/102/19
22 березня 2019 року смт Муровані Курилівці
Слідчий суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження - слідчого Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП України у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна, -
В провадженні Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження № 12019020230000043, зареєстроване в ЄРДР 19 березня 2019 року за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 289 КК України (а.с. 3).
Для виключення можливості втрати слідів злочину, можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні № 12019020230000043 слідчий22 березня 2019 року звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено під час проведеного огляду місця події по АДРЕСА_1 , і яке має ознаки предмету даного злочину.
Слідчий у п. 2 клопотання просив про його розгляд без участі слідчого та прокурора.
Власник вилученого майна до суду не викликався, оскільки його не встановлено належними доказами.
Розглянувши дане клопотання, проаналізувавши чинне кримінальне процесуальне законодавство, приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що в ніч з 18 на 19 березня 2019 року з гаража лікарської амбулаторії с. Немерче Мурованокуриловецького району було вчинено викрадення автомобіля «Volkswagen Golf-3» темно-синього кольору, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Зокрема, ці обставини доводяться рапортом старшого інспектора-чергового Мурованокуриловецького ВП (а.с. 4), заявою ОСОБА_4 про викрадення з гаража сільської амбулаторії його автомобіля з іноземною реєстрацією (а.с. 5). Крім того, цей факт зафіксований у витягу з ЄРДР (а.с. 3).
Із протоколу огляду місця події від 22 березня 2019 року (а.с. 7-9) вбачається, що на території домоволодіння по АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_5 , було відшукано предмет злочину. З місця огляду було вилучено автомобіль, зарядний пристрій, ремонтні інструменти та інше комплектуюче майно, а також узори пальців рук.
Слідчий у своєму клопотанні зазначив, що метою арешту майна є забезпечення збереження його як речового доказу.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Стаття 98 КПК України, зокрема, дає визначення речових доказів, під якими слід розуміти матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Під час розгляду клопотання судом достеменно встановлено, що автомобіль та інші речі, на які слідчий просить накласти арешт, відповідає за описом та зовнішніми ознаками предмету злочину щодо якого провадиться кримінальне провадження, а тому з їх допомогою можливо буде встановити особу, причетну до кримінального правопорушення та зафіксувати інші докази у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Із наявних у матеріалах клопотання доказів, вбачається, що є достатні підстави вважати, що речі, на які слідчий просить накласти арешт, відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України і можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309КПК України,
Клопотання слідчого Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженню № 12019020230000043 задовольнити.
Накласти арешт на:
-автомобіль «Volkswagen Golf-3» темно-синього кольору, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
-зарядний пристрій «Avita 6/12 9 А»;
-три ремонтні гайкові ключі;
-двоє плоскогубців;
-ключ-шестигранник;
-свердло по металу;
-викрутку-індикатор;
-два саморобні воротки;
-пляшку гальмівної рідини «РосДот-4» об'ємом 1 літр;
-автомобільний механічний домкрат;
-спецовочні штани сірого кольору;
-п'ять узорів пальців рук, які вилучені на аркуш паперу формату А4.
Арештоване майно розмістити в кімнаті зберігання речових доказів Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, заборонивши розпоряджатися та використовувати його.
Ухвалу негайно після її постановлення вручити слідчому та надіслати не пізніше наступного робочого дня після її постановлення ОСОБА_4 (с. Немерче).
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони не позбавлені можливості звернутись до суду у передбаченому законом порядку з клопотанням про скасування арешту майна.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ____________