2-а/130/4/2019
130/478/19
"21" березня 2019 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.
за участі секретаря Буга Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП майора поліції Тодоріка Максима Володимировича, третя особа: Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 590976 від 22.02.2019,
В березні 2019 року позивач звернувся з цим позовом до суду в якому просив скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 590976 від 22.02.2019.
Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача.
Підставами звернення до суду стало те, що 22.02.2019 приблизно о 10-40 год. він керуючи автотранспортним засобом МАН, державний номерний знак НОМЕР_1, в с. Фонтанка Одеської області побачив дорожній знак та здійснив зупинку біля інспекторів патрульної поліції для уточнення поточного маршруту, у відповідь на що від останніх почув звинувачення в тому, що ним порушено вимоги дорожнього знаку 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 10 т заборонено», за порушення чого передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП, в результаті чого працівниками поліції була складена постанова та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Вважає, що рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконним, не обґрунтованим та не доведеним, а винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії НК № 590796 від 22.02.2019 підлягає скасуванню з підстав того, що в порушення Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі інспектор поліції не роз'яснив йому права і обов'язки визначені ст. 63 Конституції України, ст.ст. 307, 308, 268, 287-289 КУпАП. Крім того, йому було відмовлено у відкладенні розгляду справи на підставі його клопотання, щоб скористатись правовою допомогою. Зазначив, що оскаржувана постанова не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення. Разом з тим до матеріалів справи не долучено відеозапис з нагрудних камер працівників патрульної поліції, які здійснювали оформлення матеріалів.
Позивач також зазначив, що він є пильним та обережним водієм, чітко дотримуючись правил дорожнього руху, тому рухаючись 22.02.2019 на своєму автомобілі був змушений заїхати в зону дії дорожнього знаку 3.15, оскільки вважає, що він встановлений з порушенням норм та стандартів, оскільки даний знак він побачив лише перед самим мостом, що унеможливлювало адекватно оцінити ситуацію на проїзній частині, а тому здійснити об'їзд або розвернутись не було технічної можливості, тому він і вирішив зупинитись біля наряду патрульної поліції і запитати подальший маршрут, тобто він вважає, що діяв в стані крайньої необхідності.
20.03.2019 від представника третьої особи Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на адресу суду надійшли пояснення щодо позову позивача в яких представник третьої особи просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивач як такі, що є безпідставними й необґрунтованими з підстав того, що з наданих до суду фотографій вбачається, що по напрямку руху вантажного автомобіля під керуванням позивача MAN, номерний знак НОМЕР_1, маса якого перевищує 10 т встановлено інформаційно-вказівні дорожні знаки на жовтому фоні зі схемою об'їзду та 3 дорожні знаки 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 10 т заборонено», які достатньо добре видно водіям як в світлий так і в темний час доби, вони не затулені від учасників дорожнього руху будь - якими перешкодами. Отже водій котрий уважний під час руху та стежить за дорожньою обстановкою, не відволікається від керування транспортним засобом спроможний вчасно помітити вищевказані дорожні знаки та відреагувати на їх вимоги. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача інспектором патрульної поліції було винесено постанову та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу. Разом з тим в обґрунтування власної позиції позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростували наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Більш того на наданих представником третьої особи фото та схем підтверджено видимість дорожніх знаків 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 10 т заборонено».
Окрім того до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача інспектора 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Тодоріка М.В., в якому останній просив суд в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі з підстав їх безпідставності та необґрунтованості. В надісланому до суду відзиві відповідач вказав, що ним як працівником патрульної поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням позивача ОСОБА_1, марки MAN, номерний знак НОМЕР_1, навпроти ТЦ «Ашан» в с. Фонтанка Лиманського району Одеської області. Під час спілкування з водієм останньому було пояснено причину його зупинки, порушення вимог дорожнього знаку 3.15 ПДР «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 10 т заборонено», однак водій ОСОБА_1 зазначив, що дані знаки встановлені з порушенням та є незаконними, він не знає як йому проїхати до м. Южне Одеської області. Водію було роз'яснено, що до моменту його зупинки ним було проігноровано три дорожні знаки 3.15 ПДР, в подальшому також роз'яснено його права та винесено постанову за порушення ч.1 ст. 122 КУпАП. Відповідач зазначив, що всі вищевказані дорожні знаки добре видно всім учасникам дорожнього руху на відстані не менше як 100 м за напрямком руху, розміщені не вище 6 м над рівнем проїзної частини. До відзиву додано копію пояснення ОСОБА_3 та диск з фотознімками.
Підтвердження про направлення копії відзиву позивачу відсутнє, проте Суд на підставі частини 1 ст. 269 КАС України приймає до уваги наданий відповідачем відзив на позовну заяву.
Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Процесуальні дії, заяви та клопотання.
Ухвалою судді від 05.03.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі до суду відзиву на позовну заяву.
15.03.2019 відправлено, а 20.03.2019 від третьої особи та відповідача до суду надійшли пояснення та відзив на позовну заяву позивача.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Як вбачається із постанови серії НК № 590976 від 22.02.2019 складеної інспектором 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Тодоріка М.В., 22.02.2019 о 10-40 год. в с. Фонтанка, 1 Лиманського району Одеської області водій ОСОБА_1 на автомобілі марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив рух в зоні дії дорожнього знаку 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 10 т заборонено», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 122 КУпАП (а.с.8) Вказана постанова винесена в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. За вчинення вказаного адміністративного правопорушення на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Копію постанови ОСОБА_1 отримав, про що свідчить його підпис в постанові, що ним не заперечується.
Відповідно до копії пояснення ОСОБА_4 від 15.03.2019 останній повідомив, що 22.02.2019 він перебуваючи в складі екіпажу спільно з майором поліції Тодоріка М.В. було встановлено порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, останній в с. Лиманка, 1 Лиманського району Одеської області, керуючи транспортним засобом MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив рух в зоні дії знаку 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 10 т заборонено». (а.с.20).
Як вбачається з фотознімків доданих до відзиву на позовну заяву по маршруту руху автомобіля марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням позивача встановлено інформаційно-вказівні дорожні знаки на жовтому фоні зі схемою об'їзду та 3 дорожні знаки 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 10 т заборонено», які достатньо добре видно навіть в темну пору доби, і які було проігноровано позивачем (а.с.23).
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.
Отже судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 було порушено вимоги дорожнього знаку 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 10 т заборонено», при цьому ані дана обставина, ані факт, що маса його транспортного засобу перевищувала дану позначку позивачем в поданій до суду позовній заяві не заперечуються.
Суд не приймає до уваги пояснення позивача, викладені в позовній заяві що знаки розташовані з порушенням норм та стандартів, оскілок доказів цього позивач не надав, а його пояснення повністю спростовується фотознімків доданих до відзиву на позовну заяву.
Вказані правовідносини регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства, Законом України «Про Національну поліцію», Правилами дорожнього руху України.
Відповідно до частини 1 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу адміністративного впливу у зв'язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VІІІ поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно пункту 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Так, у відповідності до п.п.8.2.1 Правил дорожнього руху, дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту
Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.
Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.
Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).
Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.
Пунктом п. 8.4. (ґ) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила несуть відповідальність згідно із законодавством.
Підпунктом «б» п. 2.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що для забезпечення дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Дорожнім знаком 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 10 т заборонено» забороняється рух транспортних засобів, у тому числі їх составів, загальна фактична маса яких перевищує зазначену на знакові.
Частиною першою статті 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (стаття 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно зі статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, засобами фото - і кінозйомки, відеозаписами, іншими визначеними законодавством доказами.
Відповідно до частини 2, 4, 5 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВС України від 7 листопада 2015 року №1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Згідно з пунктом 4 розділу І наведеної Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною першою статті 122 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пунктами 2, 4 та 10 розділу ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною першою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених остатніх доводів.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 і 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). А тому докази подані відповідачем суд приймає як належні та допустимі і не вбачає підстав для їх відхилення. Також суд звертає увагу, що позивачем на спростування обставин, викладених у оскарженій ним постанові не представлено суду жодних доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже дослідивши матеріали справи та керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, приходжу висновку, що інспектором 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області майором поліції Тодоріка М.В. цілком законно винесено постанову серії НК № 590976 від 22.02.2019 відносно ОСОБА_1 про порушення ним вимог дорожнього знаку 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 10 т заборонено», та накладено на нього адміністративне стягнення на підставі частини 1 статті 122 КУпАП у виді штрафу.
З огляду на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини викладені в постанові, і навпаки відповідачем надано суду належні та допустимі докази, які повністю підтверджують законність оскарженої постанови, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 12, 20, 77, 78, 79, 246, 268, 270 КАС України, Суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2); Інспектор 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП майор поліції Тодоріка Максим Володимирович (місцезнаходження: вул. Академіка Корольова, 5 м. Одеса, 65114, код в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 40108646); Управління патрульної поліції в Одеській області (місцезнаходження: вул. вул. Академіка Корольова, 5 м. Одеса, 65114, код в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 40108646).
Суддя: А.М. Заярний