ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
25 березня 2019 року Справа № 913/599/17
Провадження № 7/913/599/17
Колегія суддів господарського суду Луганської області у складі: Корнієнко В.В. - головуючий, Косенко Т.В., Зюбанова Н.М., розглянувши клопотання
прокуратури Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про повернення судового збору у справі № 913/599/17
за позовом керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області
до: 1-відповідача - Попаснянської районної державної адміністрації, м. Попасна Луганської області
2-відповідача - фермерського господарства «Біта», смт. Комишуваха Попаснянського району Луганської області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
- Комишувахська селищна рада, смт. Комишуваха Луганської області
- ОСОБА_4, м. Попасна Луганської області
- ОСОБА_5, с. Володимирівка, Артемівського району
- ОСОБА_6, м. Попасна Луганської області
- ОСОБА_7, м. Попасна Луганської області
- ОСОБА_8, м. Попасна Луганської області
- ОСОБА_9, смт. Комишуваха Луганської області
про визнання недійсними розпорядження, договору оренди земельних часток (паїв) та їх повернення
До господарського суду Луганської області з клопотанням від 13.02.2019 № 05/2-5204вих-19 про повернення судового збору звернулась прокуратура Луганської області, як платник судового збору за позовом у справі № 913/599/17.
У клопотанні вказано, що прокуратурою при пред'явленні позову сплачено судовий збір за дві немайнові вимоги та одну майнову в сумі 21007,04 грн.
З посиланням на п. 2.2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» прокурор зазначив, що судовий збір про повернення майна визначається з урахуванням вартості майна лише у позадоговірних зобов'язаннях.
Натомість вимога про повернення земельної ділянки є похідною від укладеного договору оренди, тому, вказану вимогу слід було оплачувати як вимогу немайнового характеру.
Відповідно зайве сплачено судовий збір в сумі 16207,04 грн, який слід повернути прокуратурі.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2019 для розгляду клопотання прокуратури Луганської області про повернення судового збору у справі № 913/599/17 визначено колегію суддів у складі: Корнієнко В.В. - головуючий суддя, Косенко Т.В., Зюбанова Н.М.
Розглянувши клопотання прокурора та матеріали справи, судом встановлено наступне.
Ухвалою від 15.01.2019 господарським судом Луганської області у задоволенні аналогічного клопотання прокурора від 04.05.2018 № 05/2-156вих-18 відмовлено в зв'язку з його необґрунтованістю.
Розглянувши повторне клопотання прокурора про повернення судового збору суд ще раз зазначає про відсутність законних підстав для його задоволення виходячи з наступного:
Прокурором було заявлено позовні вимоги:
- про визнання недійсним розпорядження голови Попаснянської районної державної адміністрації …;
- про визнання недійсним договору оренди земельних часток (паїв)…;
- про зобов'язання відповідача повернути позивачу невитребувані земельні частки (паї) у складі єдиного земельного масиву загальною площею 73,86 умовних кадастрових гектарів... .
Статтею 181 Цивільного кодексу України встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Частиною 1 статті 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Таким чином, земельна ділянка (земельні частки (паї) у складі єдиного земельного масиву), щодо якої заявлено позовну вимогу (про повернення) є майном у розумінні цивільно-правових відносин.
Прокурор у позовній заяві вказав, що вартість земельних часток (паїв) площею 73,86 га складає 1.187.136,32 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, прокурором було заявлено три вимоги, з них дві немайнові: про визнання недійсним розпорядження та про визнання недійсним договору, і одна майнова - про зобов'язання відповідача повернути майно вартістю 1.187.136,32 грн, а саме, земельні частки (паї) площею 73,86 га.
При зверненні з позовом прокуратурою сплачено судовий збір виходячи саме з вищевказаних обставин. Сплачено за дві немайнові вимоги по 1600 грн та за одну майнову 17807,04 грн, всього 21007,04 грн (платіжне доручення від 18.07.2017 № 775).
Тобто прокуратурою сплачено судовий збір відповідно до вимог діючого законодавства.
Законні підстави для повернення судового збору відсутні.
Доводи прокурора про те, що розмір судового збору з вимог про повернення майна визначається з урахуванням вартості майна лише у позадоговірних зобов'язаннях, суперечать вимогам вищенаведених актів законодавства, і тому, не приймаються судом до уваги.
Суд звертає увагу, що для визначення розміру судового збору не має значення характер спірного зобов'язання - договірний або позадоговірний. Судовий збір справляється у відповідному розмірі … у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Щодо посилання прокурора на постанову пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7.
По-перше, постанови пленуму Вищого господарського суду України не є джерелом права, а також не є обов'язковими для застосування судами України.
По-друге, у пункті 2.2.1. вказаної постанови пленуму, на яку посилається прокурор, не йдеться про те, що судовий збір про повернення майна визначається з урахуванням вартості майна лише (тобто виключно) у позадоговірних зобов'язаннях. У вказаному пункті лише роз'яснюється як визначається розмір судового збору з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях. І це не означає, що розмір судового збору з аналогічних позовних заяв у договірних зобов'язаннях, визначається інакше.
За таких обставин у задоволенні клопотання про повернення судового збору слід відмовити, так як судовий збір сплачено прокуратурою Луганської області у розмірі, встановленому законом.
Керуючись ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні клопотання прокуратури Луганської області від 13.02.2019 № 05/2-5204вих-19 про повернення судового збору, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Ухвалу підписано - 25.03.2019.
Головуючий суддя В.В. Корнієнко
Суддя Т.В. Косенко
Суддя Н.М. Зюбанова