Справа № 344/4848/19
Провадження № 1-кс/344/2787/19
22 березня 2019 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , його адвоката ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12018090000000880, -
встановив:
в клопотанні зазначено, що ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду накладено арешт із забороною користування та розпоряджання автомобілем марки «Фольксваген Пасат» НОМЕР_1 , яким на час дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_3 . Накладення арешту зумовлено тим, що автомобіль визнано речовим доказом в кримінальному правопорушенні, оскільки він містить на собі сліди кримінального правопорушення. На даний час проведено судові експертизи. Тому заявник звернувся з клопотанням про часткове скасування арешту в частині заборони користування транспортним засобом.
В судовому засіданні ОСОБА_6 та його адвокат підтримали клопотання з підстав що в ньому зазначені. Адвокат надав перед судом пояснення про те, що всі експертизи проведено і зміна технічного стану автомобіля вже ні на що не може вплинути. Пішохода спочатку збив автомобіль іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди, а тоді його відкинуло під автомобіль ОСОБА_3 .
Слідчий проти клопотання не заперечив та надав перед судом пояснення про те, що на даний час проведено авто-технічну, інженерно-транспортну, трасологічну експертизи, все ще триває судово-медична експертиза.
Згідно абзацу другого частини першої ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.
23/11/2018 постановлено ухвалу Івано-Франківського міського суду, якою накладено арешт на зазначений автомобіль. У вказаній ухвалі зазначено, що спірний автомобіль визнано речовим доказом у відповідному кримінальному провадженні.
Доказу завершення провадження, його закриття або передання обвинувального акту для його розгляду слідчому судді не надано.
Відповідно до ст. 7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо.
Однак слідчому судді не надано доказу встановлення процесуального статусу за ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 3 КПК України державне обвинувачення - процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Однак слідчим та стороною захисту не надано суду доказу згоди прокурора на повернення речового доказу, використання якого в якості речового доказу в процесуальній діяльності вирішується саме ним.
Отже слідчий не уповноважений кримінальним процесуальним законом на розпорядження правами, що належать прокурору.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме майно щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
В ухвалі від 23/11/2018 вказано, що арешт на автомобіль накладається не тільки з метою проведення необхідних експертиз, а з метою збереження речового доказу. Збереження речових доказів здійснюється до ухвалення остаточного процесуального рішення у відповідному кримінальному провадженні або до часу відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення.
Таким чином в даному кримінальному провадженні арешт автомобіля, який, відповідно до ухвали від 23/11/2018 переїхав потерпілого і внаслідок ДТП потерпілий помер, забезпечується для збереження речового доказу для його використання в процесуальній діяльності, а не тільки до часу проведення експертиз.
Безпосереднє дослідження доказів та надання їм правової оцінки на стадії судового розгляду здійснюється судом, який розглядає кримінальне провадження по його суті.
В ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже арешт може бути скасовано у випадку, якщо відповідна особа доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Обґрунтованість арешту сторони не оспорювали, потреба в арешті речового доказу на даний час не відпала, оскільки прокурором не надано згоду слідчому на відмову від його права на складання обвинувального акту.
Отже судом раніше встановлено, що арешт на спірний автомобіль накладено обґрунтовано; автомобіль відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, згідно з якою речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Так, відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті його розгляду. До вказаного часу докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
До завершення розгляду кримінального провадження по його суті все ще зберігається необхідність здійснити процесуальні дії з відповідним речовим доказом.
Таким чином перед судом не доведено тієї обставини, що арешт відповідного автомобіля здійснено без правових підстав. При цьому арешт речового доказу здійснено саме для мети забезпечення його збереження у незмінному стані, усунення ризиків зміни речового доказу, знищення чи спотворення відповідних якостей речового доказу, що використовуються під час доказування фактичних обставин, що становлять предмет кримінального провадження.
Тому будь-якого неправомірного втручання у права, передбачені в ст. 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не здійснюється, оскільки було здійснено арешт речового доказу, що є безпосереднім засобом вчинення кримінального правопорушення, відповідні дії здійснено на основі положення кримінального-процесуального закону, такі дії мають легітимну мету, що виправдана інтересами досудового слідства, а тому здійснюються в інтересах суспільства.
Європейський суд з прав людини вказав, що елементом, передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення у справі «Бентем проти Нідерландів» від 23 жовтня 1985 року, заява № 8848/80, п. 32).
Також не є підставою для скасування арешту речового доказу сама лише думка слідчого за його заявою про відсутність у нього необхідності в утриманні речового доказу, оскільки, відповідно до ст. ст. 7, 22 КПК України обвинувачення підтримується прокурором, а відповідно до ст. 23, 95 КПК України суд безпосередньо досліджує докази, під час судового розгляду кримінального провадження.
Крім цього право на подання запитань для проведення експертизи процесуальним законом гарантовано не тільки слідчому і ОСОБА_3 , а також і іншим учасникам кримінального провадження. Тому зміна якостей автомобіля «Фольксваген Пасат» ОСОБА_3 буде перешкодою для реалізації ними їх прав в кримінальному провадженні.
Крім цього в КПК України передбачено, що після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок, спосіб зберігання вилученого майна визначено в наказі Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації від 27.08.2010 N 51/401/649/471/23/125.
Отже законом визначено відповідальних осіб за збереження вилученого майна, порядок його зберігання.
Таким чином порядок зберігання автомобіля не є підставою для зняття з нього арешту в частині користування.
В п. 3 ст. 26 КПК України вказано, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Отже перед судом не доведено, що потреба у вказаному речовому доказі остаточно відпала.
Відмову інших учасників кримінального провадження щодо використання їх прав щодо оцінки зазначеного речового доказу суду не надано.
Відповідно до зазначеного суд, -
постановив:
в клопотанні ОСОБА_3 про часткове скасування арешту в частині заборони користування автомобілем марки «Фольксваген Пасат» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , відмовити.
Відповідно до ст. 309 КПК України ухвала не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1