Справа № 206/1642/19
Провадження № 1-кп/206/201/19
"22" березня 2019 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019042020000006 від 07.02.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- 26.06.2012 року Амур-Нижньодніпровським р/с м. Дніпропетровська за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. Згідно ст.75, 76 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;
- 08.07.2013 року Амур-Нижньодніпровським р/с м. Дніпропетровська за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Згідно ст.71 КК України частково приєднати 1 місяць позбавлення волі згідно вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.06.2012 року - до відбуття 3 роки 2 місяці позбавлення волі;
- 07.09.2018 року Кіровським р/с м. Дніпропетровська за
ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі. Згідно ст. 75, 76 КК України звільнено від відбуття покарання строком на 3 роки;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
пресдтавниців потерпілого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 04.02.2019 року, в період часу з 21 години 00 хвилин до 21 години 30 хвилин, проходячи вздовж 3-ї колії парку «Є», розташованого неподалік від зупиночної платформи на «Депо Південне», залізничної станції Нижньодніпровськ-Вузол в районі буд. №81 по вул. Масивна, в адміністративно-територіальних межах Самарського району м. Дніпро помітив локомотив ВЛ-8 №1723. Оглянувши вищезазначений локомотив, ОСОБА_3 виявив одну підвіску гальмівного башмака та один башмак гальмівної важільної передачі, які кріпляться поряд з колісними парами на один валик із шплінтом.
В цей час, у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, направлений на власне незаконне збагачення, за рахунок викрадення чужого майна, а саме підвіски гальмівного башмака та башмаку гальмівної важільної передачі у зборі з локомотиву ВЛ-8 №1723.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , діючи таємно, умисно, повторно з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з рами візка локомотива ВЛ-8 №1723 руками, шляхом демонтування шплінта та валика, зняв підвіску гальмівного башмака та башмак у кількості однієї одиниці. В подальшому ОСОБА_3 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, тим самим розрядився ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 , згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №956-19 від 26.02.2019 року, спричинив СП «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», матеріальну шкоду на загальну суму 247 грн. 59 коп.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 07.02.2019 року приблизно о 10 годині 20 хвилин ОСОБА_3 , проходячи повз територію парку «Л» залізничної станції «Нижньодніпровськ-Вузол» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» на залізничній колії №11 зазначеного парку побачив два гальмівних башмаки №150 та №170, які розташовані на залізничних коліях. Усвідомлюючи те, що вказані два гальмівних башмаки належать АТ «Українська залізниця» та для чого вони використовуються у даному місці, у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, а саме: двох гальмівних башмаків №150 та №170.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 07.02.2019 року приблизно о 10 годині 25 хвилин, вчиняючи корисливий злочин повторно, діючи таємно, взяв з залізничних рейок колії №11 парку «Л» залізничної станції «Нижньодніпровськ-Вузол» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» два гальмівних башмаки №150 та №170, які належать СП «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» виробничо-технологічного підрозділу станції «Нижньодніпровськ-Вузол» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», та разом із викраденими двома гальмівними башмаками направився у бік проїжджої частини на вул. Молодогвардійська, тим самим заволодів викраденим майном та зник з місця скоєння злочину.
Таким чином, ОСОБА_3 , повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), яке належить СП «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» виробничо-технологічного підрозділу станції «Нижньодніпровськ-Вузол» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», та згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №45 від 12.02.2019, заподіяв матеріальну шкоду на суму 695,00 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, у скоєному злочині розкаявся, підтвердив фактичні обставини, викладені в установчій частині вироку, та суду пояснив наступне.
04.02.2019 року неподалік "Південного Депо" викрав одну підвіску гальмівного башмака та один башмак гальмівної важільної передачі, а 07.02.2019 року із залізничної колії парку залізничної станції «Нижньодніпровськ-Вузол» викрав два гальмівних башмаки.
Представники потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , показали суду, що безпосередніми свідками крадіжок скоєних ОСОБА_3 не були, матеріальних претензій до обвинуваченого не мають.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_3 , просив суд визнати недоцільним дослідження доказів, в зв'язку з тим що не оспорює обставини викладені в обвинувальному акті.
Покази обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, суд переконавшись, що учасники судового процесу, вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів в добровільності його позиції, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.
Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за обставин, встановлених судом, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середнього ступеню тяжкості, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше судимий, на обліку у лікаря-нарколога перебував з метою профілактики з приводу розладів психіки внаслідок вживання канабіноїдів. Вживання із шкідливими наслідками. Знятий з обліку з 04.11.2009 року по закінченню строку нагляду, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття у вчиненому правопорушенні.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочину.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі.
Призначаючи обраний вид покарання ОСОБА_3 , суд не вбачає підстав для застосування ст.ст. 69,75 КК України, виходячи з наступного.
Згідно абз. 4 п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 (із змінами) «Про практику застосування судами кримінального покарання» вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати як порушення умов застосування ст. 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
На підставі абз. 7 п. 26 Постанови, у разі коли особа була засуджена до позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням і в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до абз. 5 п. 8 Постанови застосування положень ст. 69 КК України щодо покарання, призначеного за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків, є неприпустимим.
Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, з призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі, остаточно призначивши покарання за правилами ст. 71 КК України, оскільки останній вчинив новий злочин під час іспитового строку за попереднім вироком.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення нових злочинів.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експерта документально підтверджені витрати на залучення експерта.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110, 369, 371-374 КПК України, суд-
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного ОСОБА_3 за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.09.2018 року і визначити остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили.
Після набрання законної сили даним вироком зобов'язати Самарський ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області затримати ОСОБА_3 , помістивши його в Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для подальшого етапування до місць відбування покарання.
Стягнути з ОСОБА_3 : на користь судового експерта ФОП ОСОБА_8 документально підтверджені витрати за проведення судової експертизи № 45 від 12.02.2019 року у розмірі 170 грн.; на користь Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз документально підтверджені витрати за проведення судової експертизи № 956-19 від 26.02.2019 року у розмірі 286 грн.
Речові докази: підвіску гальмівного башмака та башмак гальмівної важільної передачі, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_9 - повернути за належністю до СП «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця»; два гальмівних башмаки №150 та №170, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_10 - повернути за належністю до СП «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» виробничо-технологічного підрозділу станції «Нижньодніпровськ-Вузол» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця».
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1