Справа № 676/1213/18
Провадження № 1-кп/676/47/19
ЄРДР № 12016240070000610
ч.1 ст.122 КК України
Іменем України
21 березня 2019 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з участю прокурорів Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника-адвоката ОСОБА_5 , представника потерпілої-адвоката ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 , обвинуваченої ОСОБА_8 , при секретарі судового засідання ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження щодо: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бахчисарай, Автономної Республіки Крим, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з вищою освітою, розлученої, на утриманні неповнолітня дитина 2008 р.н., працюючої вихователем ДНЗ № 9 в м.Кам'янець - Подільському , не судимої, паспорт серія НОМЕР_1 виданий 27 липня 2000 року Бахчисарайським РВ ГУ МВС України в АР Крим,
обвинуваченої за ч.1 ст.122 КК України, -
встановив:
ОСОБА_8 19 березня 2016 року о 15 год. в м. Кам'янці-Подільському, знаходячись в спальній кімнаті другого поверху будинку АДРЕСА_1 , через неприязних відносин з ОСОБА_7 , умисно, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, правою рукою схопила кисть лівої руки потерпілої та викрутила її в сторону, в результаті чого спричинила середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді розриву лівого акроміального-ключичного з'єднання, що призвело до тривалого розладу здоров'я більше 21 доби. Крім того, за вказаних обставин, 19 березня 2016 року о 15 год. в м. Кам'янці-Подільському, ОСОБА_8 в спальній кімнаті другого поверху будинку АДРЕСА_1 , нанесла 5 ударів правою рукою в область лівого плеча заподіявши таким чином тілесного ушкодження у вигляді 3 синяків на передній і задній поверхнях лівого передпліччя в середній третині, на задній поверхні середньої третини лівого плеча, які по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого правою рукою схопила кисть правої руки потерпілої та стиснула її, заподіявши таким чином тілесне ушкодження у вигляді садини на тильній поверхні нігтьової фаланги 1-го пальця правої кисті, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 вину не визнала, від дачі показань відмовилась та дала згоду на застосування щодо неї амністії.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердила, що 19 березня 2016 року після 15 год. вона з братом прийшли в будинок по АДРЕСА_1 'янець-Подільському, щоб вирішити питання про проживання брата. Включивши відеокамеру на телефоні вони пішли на другий поверх, який згідно рішення суду належить братові. Батько обвинуваченої ОСОБА_10 повідомив, що він там живе, але про рішення суду йому не відомо. В цей момент ОСОБА_8 забігла в кімнату брата, почала конфлікт і стала викручувати руку, хаотично бити в голову та тулуб. ОСОБА_8 вимкнула відео і в момент бійки вона встала і відчула біль з лівої сторони, з руки йшла кров. За медичною допомогою вона звернулася через декілька днів після даної події.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 підтвердив, що 19 березня 2018 року попросив сестру - потерпілу допомогти вселитись в житло, яке йому належить за рішенням суду і де проживав батько обвинуваченої ОСОБА_10 . На другому поверсі будинку сестра ОСОБА_7 включила відео на телефоні і в цей час до них піднялася обвинувачена ОСОБА_8 . Далі, він поїхав робити копії судових документів про право власності на житло, в момент вчинення бійки його в будинку не було. Але коли повернувся він побачив побиту сестру, після бійки вона почувалась погано скаржилась на болі в серці. Сестра відразу розповіла, що обвинувачена вирвала в неї телефон і порвала зв'язки. Через декілька днів він з сестрою ОСОБА_7 їздили в лікарню так як вона скаржилася на біль.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні повідомив, що 19 березня 2016 року до нього зателефонувала дружина ОСОБА_7 і попросила викликати поліцію. Момент вчинення бійки він не бачив, але коли приїхав в будинок по АДРЕСА_1 побачив в дружини кров на пальцях рук і було розтріпане волосся, з її слів тілесні ушкодження вона отримала, коли обвинувачена ОСОБА_8 викручувала руку і вирвала в неї телефон. Травматолог виявив розрив зв'язок.
Показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 є неналежними доказами, оскільки ці свідки не бачили обставин спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, вони бачили обставини, які передували та відбувались після факту спричинення тілесних ушкоджень, а тому свідчення цих свідків суд не бере до уваги.
Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_16 , яка стверджувала, що під час конфлікту обвинувачена руку потерпілої не викручувала, з наступних міркувань. Показання цього свідка спростувала потерпіла, вони спростовані висновком судово-медичної експертизи, відеозаписом події злочину. При цьому, суд вважає, що свідок, як дочка обвинуваченої, дала свідчення з метою уникнення відповідальності близької їй людини.
Судово-медичний експерт ОСОБА_17 в суді підтвердив, що середньої тяжкості тілесне ушкодження утворилось по механізму, які описуються у травматології і не виключається, що у спосіб викручування руки так як на це показала потерпіла. За часом, середньої тяжкості тілесне ушкодження могло виникнути 19 березня 2016 року.
Аналогічне у суді стверджував і судово-медичний експерт ОСОБА_18 .
Вина обвинуваченої також доводиться протоколами слідчих дій та висновками судово-медичних експертиз.
Так, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29 березня 2016 року підтверджується, що потерпіла ОСОБА_7 після побиття звернулася до місцевої поліції з заявою про спричинення їй 19 березня 2016 року тілесних ушкоджень обвинуваченою ОСОБА_8 (т.1 м.д.с.а.с.6).
З протоколу огляду речового доказу компакт-диску, слідує, що потерпіла видала правоохоронним органам відеозапис події під час вчинення злочину (т.1 м.д.с.а.с. 20-23).
Переглядом відеозапису на диску в судовому засіданні встановлено, що на відеофайлі створеному 19 березня 2016 року зафіксовано конфлікт між потерпілою та обвинуваченою, з відеозапису слідує, що обвинувачена напала на потерпілу та виривала в неї телефон з руки, що підтверджує показання потерпілої про факт викручування руки і спричинення тілесного ушкодження по механізму описаному експертом.
З протоколів слідчих експериментів та фотознімків слідує, що потерпіла ОСОБА_7 показала спосіб спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_8 і такий спосіб відповідає механізму отримання тілесного ушкодження описаному в експертизі (т.1 м.д.с.а.с. 32-35, 56-59).
Висновком експерта Хмельницького обласного бюро СМЕ № 954 від 16 листопада 2018 року доведено, що у потерпілої ОСОБА_7 станом на 26.03-06.05.2016 р. (відомий період часу,протягом якого вона перебувала під спостереженням лікарів-спеціалістів) виявлені тілесні ушкодження у вигляді часткового розриву акроміального-ключичного з'єднання лівого плечового суглобу з підвивихом зовнішнього (акроміального) кінця ключиці; садна шкіри тильної поверхні нігтьової фаланги 1-го пальця кисті правої верхньої кінцівки; кривовиливів м'яких тканин: попередньої та задньої поверхонь сереньої третини передпліччя лівої верхньої кінцівки(2), задньої поверхні середньої третини плеча лівої верхньої кінцівки (1), переднє-зовнішньої поверхні верхньої третини стегна лівої нижньої кінцівки (1).
Розрив акроміально-ключичного з'єднання лівого плечового поясу з підвивихом зовнішнього кінця ключиці міг утворитися внаслідок різкого надмірного вивороту лівої верхньої кінцівки про що свідчить локалізація, характер і властивості цього ушкодження, котре за своїми ознаками відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричиняють тривалий розлад здоров'я.
Садно шкіри тильної поверхні нігтьової фаланги 1-го пальця кисті правої верхньої кінцівки потерпілої могло утворитись як від одноразової дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, за механізмом «удар-тертя», так і від удару з тертям потерпілою цією ділянкою руки об тупий твердий предмет із обмеженою контактуючою поверхнею, про що свідчать локалізація, характр і властивості цього ушкодження.
Крововиливи м'яких тканин передньої та задньої поверхонь середньої третини передпліччя лівої верхньої кінцівки, задньої поверхні третини плеча лівої верхньої кінцівки могли утворитися від не менше ніж дворазової дії групи тупих предметів із обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути пальці руки людини, за механізмом «стискання», про що свідчать локалізація, характер і властивості цих ушкоджень.
Крововиливи м'яких тканин переднє-зовнішньої поверхні верхньої третини стегна лівої нижньої кінцівки міг утворитися як від одноразової дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, за механізмом «удар» так і від удару потерпілою цією ділянкою об тупий твердий предмет із обмеженою контактуючою поверхнею, про що свідчать локалізація, характер і властивості цього ушкодження.
Характер і локалізація тілесних ушкоджень, перелічених у трьох попередніх абзацах, не є специфічними чи характерними для утворення при падінні людини з висоти власного зросту, за своїми ознаками вони відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності, а мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів.
Судячи за кольором і станом загоєння садна шкіри 1-го пальця кисті правої верхньої кінцівки, крововиливів м'яких тканин передпліччя та плеча лівої верхньої кінцівки, стегна лівої нижньої кінцівки, вони можуть мати давність утвореня не менше 5-ти- 7-ми діб до моменту початку первинної судово-медичної експертизи - 28 березня 2016 р.
Характер і локалізація тілесних ушкоджень у потерпілої не виключають можливість їх утворення таким чином, як зазначено потерпілою під час проведення з нею слідчих експерементів, про що свідчать властивості цих ушкоджень, а також отриманні слідчим шляхом дані про обставини події.
Відомі судово-медичні дані та результати слідчого експеременту не дають можливості експерту категорично встановити реальний хід подій і послідовність спричинення тілесних ушкоджень потерпілій.
Висновки попередніх судово-медичних експертиз, медичні документи потерпілої не суперечать проведеній повторній експертизі, їх неточності усунуті повторною експертизою.
Про умисність спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень свідчить механізм розриву акроміально-ключичного з'єднання лівого плечового поясу з підвивихом зовнішнього кінця ключиці, який утворився внаслідок різкого надмірного вивороту лівої верхньої кінцівки потерпілої, тобто, спричинення такого тілесного ушкодження через необережність виключається, адже дії обвинуваченої були направленні на умисне утримання руки потерпілої та надмірне цілеспрямоване викручування. За таких обставин суд вважає, що обвинувачена діяла умисно.
Оцінивши належні, допустимі та достовірні докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись Законом, суд вважає, що дії ОСОБА_8 містять склад кримінального правопорушення і обвинувачена винувата у його вчиненні. Суд кваліфікує дії ОСОБА_8 як умисне спричинення тілесного ушкодження середньої тяжкості, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.122 КК України.
При призначені покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачена вчинила злочин середньої тяжкості, вона спричинила шкоди здоров'ю потерпілій. Обвинувачена працює, вперше притягується до відповідальності, утримує пристарілих батьків та має на утриманні неповнолітню дитину. Згідно досудової доповіді органу пробації ризик вчинення повторних злочинів і небезпеки для суспільства є середній, її виправлення можливе без обмеження чи позбавлення волі, обвинувачена не становить небезпеки для суспільства. ОСОБА_8 збитків не відшкодувала, з потерпілою не примирилася.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_8 позитивна характеристика за місцем проживання та наявність на утриманні неповнолітньої дитини і пристарілих батьків.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_8 у суді не встановлено.
З врахуванням особи винної, ступіню тяжкості вчиненого злочину та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що справедливим для обвинуваченої буде покарання у виді виправних робіт з відрахуванням 20 % в дохід Держави з заробітку за місцем роботи (ДНЗ №9) , оскільки саме таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження нових злочинів.
Обвинувачена ОСОБА_8 у судовому засіданні дала згоду на застосування до неї амністії. В силу п. «в» ст.1 Закону «Про амністію у 2016 році» звільняються від відбування покарання особи, які 7 вересня 2017 року - на момент набрання чинності цим Законом мали на утриманні неповнолітніх дітей. Батьківських прав щодо доньки (2000р.н.) і сина (2008р.н.), обвинувачена не позбавлена. Наведене свідчить про наявність підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_8 положень Закону України «Про амністію у 2016 році». Відповідно до положень ч.2 ст.86 КК України, ч.2ст.3 Закону «Про застосування амністії в Україні» - установивши в стадії судовогорозгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання. Згідно ст.15 Закону «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_8 слід звільнити від покарання.
Цивільний позов ОСОБА_7 до обвинуваченої про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідачка позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди не визнала. У відповідності до вимог ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до вимог ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Така шкода, виходячи з п.п. 1,2 ч.2 ст.23 ЦК України, проявилась у душевних стражданнях, моральних переживаннях та порушенні нормальних життєвих зв'язків через спричинені тілесні ушкодження, яке привело до тривалого розладу здоров'я потерпілого. При вирішенні позову суд виходить з того, що обвинувачена вчинила злочин, яким посягнула на здоров'я потерпілої. Для відновлення попереднього фізичного стану потерпілій потрібні певні затрати і дотримання певних реабілітаційних процедур. Разом з тим, суд враховує і те, що спричинені потерпілій тілесні ушкодження суттєво не обмежили її в пересуванні, русі та виконанні трудових обов'язків. Суд враховує і те, що обвинувачена вчинила середньої тяжкості злочин, розлучена, за місцем роботи обвинувачена отримує невелику заробітну плату, утримує пристарілих батьків, тяжко хворого батька та допомагає доньці, яка є студенткою, виховує неповнолітнього сина. За таких обставин суму заявлену позивачем слід зменшити до спроможної для виплати обвинуваченою і така сума повинна становити 15 тис. грн. Суд вважає, що саме така моральна шкода відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості. За таких обставин суд частково задовольняє позовні вимоги позивача.
Долю речових доказів у справі слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ч. 2 ст. 86 КК України, ч.2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», ст.ст. 368, 370 КПК України, п. «в» ст.1 Закон України «Про амністію у 2016 році» суд, -
ухвалив:
ОСОБА_8 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити їй покарання у виді одного року виправних робіт з відрахуванням 20 % в дохід Держави з заробітку за місцем роботи (ДНЗ №9 м. Кам'янець-Подільському).
Звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Цивільний позов задоволити частково.
Стягнути з засудженої ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 п'ятнадцять тисяч гривень моральної шкоди спричиненої кримінальними правопорушеннями.
Диски з відеозаписом конфлікту - зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Вирок можна оскаржити через суд, який його ухвалив, до Хмельницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення вироку. Вирок набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не було подано апеляції. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченій. Інші учасники кримінального провадження вправі отримати у суді копію вироку.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду
Хмельницької області ОСОБА_1