Справа № 539/4768/18
Провадження № 2-а/539/5/2019
18 березня 2019 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі: головуючого судді Іващенка Ю.А.,
при секретарі Карпенко Т.П.,
з участю : позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни Полтавської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Полтавській області, інспектора роти №1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП Кнюпи Владислава Євгенійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у Полтавській області, інспектора роти №1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП Кнюпи Владислава Євгенійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В позові вказав, що 06.12.2018 року він отримав постанову серії НК №502360 від 30.11.2018 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в сумі 425 грн. За змістом постанови він керував транспортним засобом Mercedes-Benz 207-D д/н/з НОМЕР_1 не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортними засобами, чим порушив п.п. 2.1 ПДР України. З притягненням його до адміністративної відповідальності позивач не згоден, оскільки він надавав інспектору посвідчення водія, в якому в розділі категорії транспортних засобів, на користування якими видано посвідчення зазначено, що він має право керувати автомобілями, які призначені для перевезення пасажирів і дозволена максимальна вага яких перевищує 3500 кг. (7700 фунтів).
Позивач прохає суд постановити рішення, яким скасувати постанову серії НК №502360 від 30.11.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав, прохав його задовольнити. Зазначив, що у нього були всі необхідні документі, в тому числі і посвідчення водія, яке він надавав інспектору.
В судове засідання відповідачі не з'явились, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, причини неявку суду не повідомили. На адресу суду 15.01.2019 року надійшов відзив інспектора роти №1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП Кнюпи В.Є. згідно якого позовні вимоги він не визнав, прохав суд відмовити позивачу в їх задоволенні, оскільки постанову про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 складено ним за порушення ним Правил дорожнього руху, і до адміністративної відповідальності він був притягнутий правомірно.
Приймаючи до уваги вимоги ч.1 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності відповідачів.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Із матеріалів справи вбачається, що інспектор роти №1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП Кнюпа В.Є. 30.11.2018 року виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №502360, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що 30.11.2018 року о 14 год. 50 хв. на а/д Київ-Харків-Довжанський 204 км. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz 207-D д/н/з НОМЕР_1 не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортними засобами, чим порушив п.п. 2.1 ПДР України, і наклав на нього адміністративне стягнення у виді 425 гривень штрафу.
Ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
П. 2.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіль марки Mercedes-Benz 207-D д/н/з НОМЕР_1, тип фургон малотонажний - В, повна маса 2800 кг.
Згідно посвідчення водія НОМЕР_3 виданого 31.05.2000 року ОСОБА_1 має право керування транспортними засобами категорії «А, В, С».
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року №340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» (з змінами), транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від типів і призначення на відповідні категорії, у тому числі В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми.
Відповідно п. 2.13. ПДРУкраїни транспортні засоби належать до таких категорій в тому числі: В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми, состав транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
В судовому засіданні встановлено, що керований позивачем фургон своєю масою не перевищує 3500 кг і має кількість сидячих місць - 3, тобто позивач, який має категорію «В» правомірно керував даним транспортним засобом.
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №502360 від30.11.2018 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом 30.11.2018 року о 14 год. 50 хв., а на відеозапису оголошується постанова о 18 год. 07 хв..
З огляду на вищевказане суд вважає, що матеріали справи не мають даних про те, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не пред'явив посвідчення водія о 14 год. 50 хв..
Крім того, на відеозапису зафіксовано, що водій ОСОБА_1 зазначає, що він пред'являв інспектору посвідчення водія.
З відеозапису встановлено, що ні час зупинки, ні час від зупинки до оголошення постанови не зафіксовано. Зафіксовано вже коли постанова була винесена, однак не зафіксована вимога інспектора щодо пред'явлення посвідчення водія.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідачами суду не надано жодних доказів того, що позивач порушив п. 2.1 ПДР та допустив адміністративне правопорушення за обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вказані вище обставини та відсутність належних доказів на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, свідчать про недоведеність відповідачами наявності в діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.1 ПДР України, що у свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП за яке позивача було піддано адміністративному стягненню.
Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови, відповідачем інспектором роти №1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП Кнюпою В.Є. вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №502360 від 30.11.2018 року слід скасувати.
Разом із тим, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно позовної заяви позивач ОСОБА_1 не прохав закрити справу.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 2 ст. 9, п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 243-246, 250, 286 КАС України,
Позов ОСОБА_1 /ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання АДРЕСА_1 РНОКПП - НОМЕР_4/ до Управління патрульної поліції у Полтавській області /місце знаходження м. Полтава, вул. Європейська, 164/, інспектора роти №1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП Кнюпи Владислава Євгенійовича /місце знаходження АДРЕСА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Скасувати постанову інспектора роти №1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП Кнюпи Владислава Євгенійовича серії НК №502360 від 30.11.2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в сумі 425 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5) Перехідних положень КАС України.
Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата повного складення рішення 22.03.2019 року.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду Ю.А. Іващенко