Провадження № 2/537/585/2019
Справа № 537/1174/19
22.03.2019 року м. Кременчук
Суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Сьоря С.І. розглянувши позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Кременчуцької міської ради Полтавської області про визначення часток у праві спільної сумісної власності, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення, яким визначити, що її частка в праві спільної сумісної в праві спільної сумісної
власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 становить 1/5, частка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 році, в праві спільної сумісної власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 становить 1/5, частка ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 становить 1/5.
Суддя розглянувши позовну заяву встановив наступне.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ст..83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно ст..95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем до позовної заяви додано копії письмових доказів, однак вказані письмові докази не засвідчені належним чином, зокрема позивачем не підтверджено своїм підписом відповідність копій письмових доказів оригіналам із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою підлягає сплаті судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 768 грн. 40 коп.
Позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору, при цьому позивачем додано до позовної заяви клопотання, відповідно до якого остання просить суд звільнити її від сплати судового збору в зв'язку з тяжким матеріальним становищем.
Клопотання обґрунтоване тим, що вона працює на підприємстві "Єврокомунсервіс", двірником та отримує мінімальну заробітну плату, яка складає 3300 грн.. На даний час проживає з матір'ю, яка є пенсіонером за віком, та розмір пенсії якої складає 1975 грн.. Вона та її матір часто хворіють та чималі кошти йдуть на лікування. Таким чином, коштів, які вона отримує, ледве вистачає для забезпечення мінімального харчування, необхідного для підтримання життєдіяльності. При цьому вона не може в повній мірі забезпечити себе необхідним одягом та лікуванням в повному обсязі та в повному обсязі сплатити комунальні платежі. Оскільки для звернення до суду з позовом, їй необхідно сплатити судовий збір, що є достатньо великою сумою коштів для неї, вона фактично позбавлена можливості захистити свої права шляхом звернення до суду, адже у разі сплати судового збору вона не зможе забезпечити необхідний рівень життя та лікування собі.
Згідно ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, у порядку передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, що зазначені вище, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст..8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто суд може звільнити від сплати судового збору учасника справи лише у випадку наявності підстав, що зазначені у ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» та за змістом ст.81 ЦПК України обов»язок доказування наявності таких підстав покладено на особу, яка звертається до суду із відповідним клопотанням.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви та клопотання, позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що мають місце обставини, які відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, прихожу до висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, а тому в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 175,177,185 ЦПК України, суддя,-
В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Кременчуцької міської ради Полтавської області про визначення часток у праві спільної сумісної власності - залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів для усунення зазначених недоліків з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява у відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: