22 березня 2019 року
м. Київ
провадження №22-ц/824/6519/2019
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О.Ф.,
перевіривши відповідність апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області
на ухвалу Володарського районного суду Київської області
в складі судді Ткаченко О.В.
від 20 лютого 2019 року вимогам ст. 356, 357 ЦПК України,
у справі №364/11128/13-ц Володарського районного суду Київської області
за скаргою ОСОБА_2
на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перепелиці Артема Володимировича,
заінтересовані особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 20.02.2019 скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця задоволено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській обл.) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій одночасно просив відстрочити сплату судового збору.
Як на підставу відстрочення сплати судового збору вказував на те, що ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській обл. не має змоги самостійно сплатити судовий збір, оскільки є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань через ГТУЮ у Київській обл., до якого вже підготовлено подання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги разом з доданими до неї матеріалами, вважаю, що клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» зі змінами (далі - Закон), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за клопотанням такої сторони відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої та багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що суд з урахуванням майнового стану сторони може відстрочити сплату судового збору за клопотанням такої сторони з підстав, які наведені в статті 8 Закону.
Однак, апелянтом у відповідності до вимог закону не надано доказів тяжкого майнового стану та відсутності коштів на сплату судового збору, в яких буде відображено доходи за минулий рік для визначення того, чи перевищує судовий збір 5 відсотків розміру річного доходу.
Посилання апелянта на те, що ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській обл. не має змоги самостійно сплатити судовий збір, оскільки є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань через ГТУЮ у Київській обл., не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу ст. 136 ЦПК України та ст. 8 закону України «Про судовий збір».
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та наявності правових підстав для залишення апеляційної скарги без руху, у зв'язку з тим, що в порушення п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України апелянтом не додано документи, що підтверджують сплату судового збору.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» зі змінами (далі - Закон) за подання до суду апеляційної скарги на судові рішення справляється судовий збір.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання юридичною особою апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 1 921,00 грн).
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській обл. не надав документ, що підтверджує сплату судового збору.
З огляду на викладене, ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській обл. необхідно сплатити судовий збір у сумі 1 921,00 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Солом. р-ні/Солом'ян. р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 34311206080024; код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Крім того, звертаємо Вашу увагу, що відповідно до п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оригіналдокументу про сплату (доплату) судового збору із зазначенням відомостей про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір, необхідно подати до Київського апеляційного суду.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 136, 185, 356, 357 ЦПК України,
В задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на ухвалу Володарського районного суду Київської області від 20 лютого 2019 року - залишити без руху, надавши строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Інформацію по справі можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі Судової влади України за адресою: https://court.gov.ua.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку не усунення у встановлений термін виявлених судом недоліків, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя О.Ф. Мазурик