Справа № 761/15107/18 Головуючий 1 інстанція- Шевченко Т.М.
Проваження № 22-ц/824/5255/2019 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.
іменем України
22 березня 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії судів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Савченка С.І., суддів Верланова С.М., Мережко М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Голосіївського районного суду м.Києва від 30 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,-
У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав. Позовмотивований тим, що позивачка перебувала у шлюбі із відповідачем, від якого мають сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач ухиляється від виконнаня батьківських обов'язків по вихованню дитини, а відтак наявні передбачені законом підстави для позбавлення його батьківських прав у відношенні сина ОСОБА_4.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Києва від 07 червня 2018 року позовна заява ОСОБА_2 передана за підсудністю на розгляд до Голосіївського районного суду м.Києва.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м.Києва від 14 серпня 2018 року відкрите провадження у справі.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м.Києва від 30 січня 2019 року позовна заява ОСОБА_2 передана за підсудністю на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області за місцем реєстрації та проживання відповідача.
Не погоджуючись із ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді першої інстанції, а справу повернути до Голосіївського районного суду м.Києва для продовження розгляду, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення судом норм процесуального справа. Скарга мотивована безпідставною передачею справи за підсудністю із Шевченківського районного суду м.Києва до Голосіївського районного суду м.Києва, бо відомості щодо місця реєстрації відповідача, вказані у довідці відділу з питань реєстрації Шевченківської райдержадміністрації м.Києва, стосуються іншої особи. Неодноразова передача судами даної справи за підсудністю порушує права позивачки на розгляд її справи упродовж розумного строку, передбачені п.1 ст.6 Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, оскільки близько 10 місяців справа не розглядається, що свідчить про порушення розумних строків її розгляду. Окрім того, її явка на розгляд справи до Вінницького міського суду Вінницької
- 2 -
області буде ускладнена з огляду на необхідність догляду за малолітнім сином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду (п.9 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Передаючи справу на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області, суддя першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що даний позов не підсудний Голосіївському районному суду м.Києва, а належить до територіальної юрисдикції Вінницького міського суду Вінницької області за місцем проживання відповідача, який зареєстрований АДРЕСА_1.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають вимогам цивільного процесуального закону.
Загальні правила підсудності визначені ст.27 ЦПК України, згідно ч.1 якої позови до фізичних осіб пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її поживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 відповідно до наданої ним копії паспорта громадянина України (а.с.37-38), увстановленому законом порядку із 1997 року зареєстрований у АДРЕСА_1, а відтак дана справа підсудна Вінницькому міському суду Вінницької області.
Згідно ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За таких обставин суддя першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для передачі справи за підсудністю на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області.
Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про необгрунтовану передачу даної справи за підсудністю із Шевченківського районного суду м.Києва до Голосіївського районного суду м.Києва, так як отримані судом відомості щодо місця реєстрації відповідача стосуються іншої особи з таким же прізвищем, ім'ям та по батькові, однак з іншою датою народження. Проте, дане процесуальне порушення не має правового значення і не впливає на висновки судді Голосіївського районного суду м.Києва про підсудність даної справи Вінницькому міському суду Вінницької області.
Посилання у скарзі на те, що неодноразова передача судами даної справи за підсудністю порушує права позивачки на розгляд її справи упродовж розумного строку, передбачені п.1 ст.6 Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, оскільки близько 10 місяців справа не розглядається, також не спростовують висновків суду про підсудність даної справи Вінницькому міському суду Вінницької області.
Відхиляючи даний довід, колегія суддів враховує, що позивачка, яка перебувала у
- 3 -
шлюбі з відповідачем, обізнана, що він не був зареєстрований за місцем її проживання, а відтак за сумлінного ставлення до своїх процесуальних обов'язків мала б з'ясувати місце його реєстрації чи повідомити про це суд з метою подачі позову із дотриманням правил підсудності, чого не зробила.
Доводи скарги про те, що явка позивачки на розгляд справи до Вінницького міського суду Вінницької області буде ускладнена у зв'язку із необхідністю догляду за малолітнім сином ОСОБА_4 не є передбаченою законом підставою для повернення справи на розгляд до Голосіївського районного суду м.Києва. В тому числі ст.28 ЦПК України, яка визначає правила підсудності за вибором позивача, не надає останній прав на розгляд справи про позбавлення батьківських прав за місцем її проживання.
При цьому колегія суддів враховує п.1 ст.6Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року вказав, що «фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» … Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Розгляд справи судами з порушенням правил виключної підсудності є порушенням п.1 ст.6Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.259, 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу судді Голосіївського районного суду м.Києва від 30 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: