КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
20 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2019 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, є громадянином України, одружений, має трьох малолітніх дітей 2002, 2008, 2016 років народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.135, ч.2 ст.286 КК України
за участю: прокурора захисників підозрюваного - ОСОБА_7 , - ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , - ОСОБА_6 ,
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 квітня 2019 року включно.
Відповідно до ухвали, слідчий суддя врахувавши вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, а також те, що офіційного місця роботи він не має, обставини вчинення злочинів та інші дані, що характеризують особу підозрюваного, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі домашнього арешту, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виглядітримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 скасувати.
При цьому захисник вважає ухвалу слідчого судді незаконною, внаслідок порушення норм ч. 3 ст. 183 КПК, які зобов'язують суд визначити розмір застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, докази щодо яких були подані захистом та досліджені під час судового розгляду.
Як зазначає апелянт, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суддя виходила з обрання такого заходу ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2018 року, в якій не зазначено строку її дії, але при цьому суддя не звернула увагу на те, що в силу п. 2 ч. 3 ст. 190 КПК названа ухвала втратила законну силу 05 серпня 2018 року, та що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 червня 2018 року у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 12017100000000775 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 відмовлено.Таким чином, як стверджує захисник, слідчий суддя не розібравшись, застосувала до підозрюваного запобіжний захід в обранні якого було відмовлено ухвалою того ж суду ще 13 червня 2018 року.
Сторона захисту в своїй апеляційній скарзі також зазначає, що додані до клопотання слідчого матеріали не підтверджують причетності ОСОБА_6 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а твердження слідчого та прокурора про існування обґрунтованої підозри щодо їх вчинення ОСОБА_6 - передчасні та необгрунтовані, внаслідок чого вимоги взяття під варту - незаконні.
Також захисник зазначає, що слідчим суддею не враховано соціальні зв'язки ОСОБА_6 , який з 2006 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_12 , має трьох доньок: 2002, 2008, 2016 років народження.
Вказує, що з оскаржуваної ухвали та журналу судового засідання вбачається, що наведені в письмових запереченнях сторони захисту доводи та додані до них докази на 126 аркушах в спростування обґрунтованості підозри та підстав застосування запобіжного заходу судом не перевірялися, внаслідок чого слідчий суддя не перевірив доводи захисту щодо необґрунтованості підозри з підстав відсутності доказів участі або присутності автомобіля Ягуар, під керуванням ОСОБА_6 , у місті ДТП під час її виникнення.
Також, на думку сторони захисту, слідчий суддя не взяв до уваги доводи захисту щодо неподання стороною обвинувачення жодного доказу в існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, про які голослівно твердять слідчий та прокурор.
Як стверджує захисник, при розгляді клопотання про взяття під варту, слідчий суддя порушила гарантовані статтею 29 Конституції України та статтями 5 і 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на свободу та особисту недоторканність і право на справедливий судовий розгляд.
Крім того, захисник зазначає, що згідно рішення ВККС України від 06.09.2018 суддя ОСОБА_13 не відповідає займаній посаді.
Заслухавши суддю-доповідача щодо змісту оскарженої ухвали слідчого судді, доводи захисника та підозрюваного щодо обставин викладених в апеляційній скарзі, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, СУ ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017100000000775 від 20 липня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135 та ч. 2 ст. 286 КК України.
ОСОБА_14 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та заподіяло тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Також ОСОБА_6 підозрюється в завідомому залишенні без допомоги осіб, які перебували в небезпечному для життя стані і були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, маючи змогу надати їм допомогу, а також яких він сам поставив в небезпечний для життя стан, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 135 КК України.
17 серпня 2017 року, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 та ч. 2 ст. 286 КК України.
Постановою слідчого від 18 серпня 2017 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 грудня 2017 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою його приводу для участі в розгляді клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
05 лютого 2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
15 лютого 2019 року підозрюваного ОСОБА_6 затримано на території України у м. Києві на підставі ст. 191 КПК України.
15 лютого 2019 року слідчий СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором відділу Прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строків досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2019 року вказане клопотання слідчого було задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 квітня 2019 року включно.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею в цілому належно дотримані.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих злочинів, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для застосування запобіжного заходу, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Окрім цього, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, який одружений, має дітей 2002, 2008, 2016 років народження,а також те, що підстав для зміни запобіжного заходу на інший більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, не встановлено, на підставі чого дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо підстав для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 ,запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя залишив поза увагою вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, яка передбачає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції, визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні посадові особи зобов'язані розглянути й альтернативні заходи забезпечення її явки до суду. Фактично, це положення не лише проголошує право на "розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження", а й передбачає, що "звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання" (рішення у справі "Сергій Волосюк проти України" п. 38).
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Вренчев проти Сербії" п. 76).
Автоматична відмова в застосування застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п. п. 23-24).
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_14 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та заподіяло тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та в завідомому залишенні без допомоги осіб, які перебували в небезпечному для життя стані і були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, маючи змогу надати їм допомогу, а також яких він сам поставив в небезпечний для життя стан, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України.
При цьому про застосуванням насильства або погрози його застосування, наслідків, що спричинили загибель людини, або щодо порушення раніше обраного запобіжного заходу у вигляді застави, не йдеться, а тому підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, з урахуванням викладених за матеріалами справи обставин вчинення злочинів та участі у них ОСОБА_15 , не вбачається.
На підставі чого, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, майновий стан підозрюваного, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_14 , яка зможе забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України, у випадку внесення застави.
Суб'єкти владних повноважень повинні приділити стільки ж уваги встановленню відповідної застави, як прийняттю рішення про те, чи є необхідним подальше утримання під вартою (рішення у справі "Іванчук проти Польщі" п. 66).
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_14 підозрюється, можливі тяжкі наслідки від вчинення злочинів, особу підозрюваного, колегія суддів вважає, що в даному кримінальному провадженні необхідно встановити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 гривень, з метою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_14 покладених на нього обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України.
Саме такий запобіжний захід є достатнім, необхідним та доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_14 та виконання покладених на нього обов'язків.
За таких обставин, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до остаточного висновку, що апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити частково клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання щодо підозрюваного ОСОБА_15 в межах строку досудового розслідування з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, а також покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , -задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 квітня 2019 року включно - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до14 квітня 2019 року, включно.
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ: 42258617, реєстраційний рахунок: 37310033182186, банк надавача послуг: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО банку: 820172).
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні;
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків покладених судом визначити протягом двох місяців після внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 ,що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця попереднього ув'язнення.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця попереднього ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд.
З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний ОСОБА_6 будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Термін дії ухвали встановити до14 квітня 2019 року включно.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/1599/2019
Категорія: ст. 183 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_13
Доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1