№ 33/824/681/2019 Постанова винесена суддею Домарєвим О.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
28 лютого 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Червоний Донець Балаклійського району Харківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.
Як встановив суддя місцевого суду, 26 вересня 2018 року приблизно о 00 год. 05 хв. ОСОБА_2 по просп. Григоренка в м. Києві керував автомобілем «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 в порушення п. 2.5 ПДР України відмовився в присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування матеріального права, просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року та закрити провадження у справі.
На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в справі відсутні допустимі докази, які б спростовували його пояснення про те, що працівник поліції не зупиняв транспортний засіб під його керуванням, а тому він і не повинен був виконувати вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння. Вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував фактичні обставини справи та не надав належної оцінки доказам відповідно до вимог ст. 252 КУпАП. Фактично у своїй постанові суд першої інстанції посилається на технічний запис з нагрудних камер інспекторів поліції, пояснення свідків та протокол про адміністративне правопорушення. Між тим, із відеозапису вбачається, що свідок ОСОБА_5 є зацікавленою в тому, щоб надати працівникам поліції необхідні їм пояснення, до того ж вона не могла бачити як він керував транспортним засобом. Інший свідок у справі - ОСОБА_6 є також зацікавленою особою, бо він працює разом із ОСОБА_5
Крім того, апелянт посилається на те, що останнє судове засідання відбулося у його відсутність, а тому він не зміг подати додаткові докази на підтвердження своїх пояснень щодо неправомірності дій працівників поліції, а саме запис його розмови з інспектором патрульної поліції ОСОБА_7 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 також порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, поважність причин пропуску якого обґрунтував тим, що постанова винесена за його відсутності, а її копію він отримав 28 грудня 2018 року.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду Підпомогою М.А. пропущений з поважних причин, оскільки судове рішення постановлено у його відсутність, і твердження апелянта про те, що він з постановою ознайомився лише 28 грудня 2018 року не спростовуються матеріалами справи, а тому процесуальний строк оскарження підлягає поновленню.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисників на підтримку доводів апеляційної скарги, повторно допитавши свідків, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, прихожу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає, зокрема, відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).
За положеннями ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Зазначені вимоги закону знайшли своє відображення і в п. 7 розділу 1 Інструкції, в якому визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. При цьому в п. 6 Порядку вказано, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я; водночас у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку). Крім того, за змістом п. 4 Порядку та п. 6 Інструкції не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 встановлено, що суддя місцевого суду при розгляді цієї справи дотримання поліцейським зазначених вимог закону та підзаконних нормативних актів під час складання протоколу про адміністративне правопорушення належним чином не перевірив та, хоча і дослідив письмові матеріали справи, відеозапис події та допитав в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_7, але не звернув уваги на те, що досліджені докази не узгоджуються між собою та фактично не спростовують доводів ОСОБА_2 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, отже висновки судді в постанові про доведеність вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не відповідають фактичним обставинам провадження.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 26 вересня 2018 року щодо ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому зазначено, що ОСОБА_2 26 вересня 2018 року о 00 год. 05 хв. в м. Києві, по пр. П.Григоренка, керуючи автомобілем «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України (а.с.1).
Указаний протокол складався в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які в письмових поясненнях, долучених до протоколу, зазначили, що в їх присутності водій ОСОБА_2 відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с. 2,3).
Відповідно до рапорту працівника поліції ОСОБА_8 від 26.08.2018, в цей день о 00 год. 05 хв. по вул. Ревуцького, 23 в м. Києві, що вже не узгоджується з іншими матеріалами справи, екіпажем 0207 було зупинено автомобіль «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_1, за кермом якого знаходився ОСОБА_2, котрий мав ознаки алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків (а.с. 4).
До протоколу також долучений технічний носій з відеозаписами з нагрудної камери поліцейських, на яких зафіксовані обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 та дії працівників поліції, які передували цьому (а.с.5).
Між тим, із досліджених в суді апеляційної інстанції відеозаписів вбачається, що працівником поліції було запрошено як свідка правопорушення ОСОБА_5, яка погодилась бути таким свідком при умові, що її транспортний засіб не заберуть на штрафмайданчик, на що поліцейський відповів їй (дослівно): "Серьезно? Ну сейчас что-то подумаем". Таке спілкування між свідком та поліцейським свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості свідка, отже в даному випадку поліцейським були порушені вимоги п. 4 Порядку та п. 6 Інструкції.
Крім того, в суді апеляційної інстанції інспектор патрульної поліції ОСОБА_7 не заперечував, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 ним були залучені як свідки учасники дорожньо-транспортної пригоди, матеріали за якою оформлялися перед тим як було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_2 При цьому свідок не заперечував, що транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_2 працівниками поліції не зупинявся.
Пояснення в суді апеляційної інстанції свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не узгоджувалися між собою в частині повідомлених ними відомостей щодо обставини, за яких кожен із них вперше побачив ОСОБА_2 та спостерігав до цього за рухом транспортного засобу «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_1. Надатипояснення про те, чи були вони учасниками дорожньо-транспортної пригоди, чи складався відносно них протокол про адміністративне правопорушення та чи вирішувалися питання, пов'язані із забезпеченням провадження у справі про адміністративні правопорушення, а саме щодо застосування заходів, які передбачені ч. 1 ст. 265-1, ч. 1 ст. 265-2 КУпАП, свідки відмовилися.
За таких обставин, враховуючи, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а за змістом ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, прихожу до висновку, що пояснення ОСОБА_2 про порушення поліцейським вимог ст. 266 КУпАП та вищенаведених Інструкції і Порядку, з огляду на невиконання вимог п. 4 Порядку та п. 6 Інструкції та складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно нього із залученням свідків щодо неупередженості яких є сумніви, не спростовуються доказами по справі, водночас недотримання процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення про відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема алкогольного сп'яніння, тягне за собою визнання доказів по справі недопустимими.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, вважаю, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддею місцевого суду не було дотримано вимог, передбачених ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, матеріали провадження не містять допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, постанова судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року - скасуванню з прийняттям рішення про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя,
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір - скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду О.П. Павленко