14.03.2019 року м.Дніпро
Справа № 904/4286/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М. Паруснікова Ю.Б.
при секретарі судового засідання: Дон О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 (ухвалене суддею Євстигнеєвою Н.М., повне рішення складено 17.12.2018) у справі №904/4286/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент"
до Акціонерного товариства "Дніпроазот"
про стягнення 922 779,00 грн.
та
за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Дніпроазот"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент"
про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору в сумі 117 033,75 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просить стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" заборгованість у розмірі 922 779,00 грн., що виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем у встановлений договором строк прийнятого на себе зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару.
В свою чергу, Акціонерне товариство "Дніпроазот" звернулось до Господарського суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" штрафні санкції за порушення зобов'язань за договором поставки №770836 від 08.08.2017 у розмірі 117 033,75 грн., з яких: 39 600,00 грн. - штраф за ненадання документів, оформлених у відповідності до п. 9.15 договору; 77 973,75 грн. - штраф за порушення передбаченого п. 9.10 договору строку надання позивачу податкових накладних №116 від 25.01.2018, №131 від 29.01.2018, №132 від 29.01.2018, №13 від 05.02.2018, №33 від 06.03.2018, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 у справі № 904/4286/18 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" до Акціонерного товариства "Дніпроазот" про стягнення заборгованості у розмірі 922 779,00 грн. задоволено повністю, стягнено з Акціонерного товариства "Дніпроазот" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" заборгованість за поставлену продукцію у сумі 922 779, 00 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 13 841, 68 грн., в задоволенні зустрічних позовних вимог Акціонерного товариства "Дніпроазот" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" про стягнення штрафних санкцій за порушення зобов'язань за договором поставки №770836 від 08.08.2018 у розмірі 117 033,75 грн. відмолено, в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Дніпроазот" про розстрочення виконання рішення у справі №904/4286/18 на один рік відмовлено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог за первісним позовом, місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий господарський суд зазначив, що порушення, за яке Акціонерне товариство "Дніпроазот" нараховує штрафні санкції, визначено податковим законодавством і відповідно до ст. 109 Податкового кодексу України є податковим правопорушенням та застосовувати відповідальність за вказане правопорушення можуть відповідні контролюючі органи. Стосовно передачі документів, визначених п. 9.15. Договору, господарський суд зазначив, що в договорі відсутні положення про те, яким чином ці документи передаються стороні, при цьому, за доводами відповідача за зустрічним позовом, відповідні документи були передані позивачу достроково - 11.05.2017, що не спростовано АТ "Дніпроазот". Крім того, відмовляючи в розстроченні виконання рішення суду у цій справі, місцевий суд виходив с того, що наведені у відзиві на первісний позов обставини не є тими виключними обставинами, які надають суду право на розстрочення виконання рішення.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Акціонерне товариство "Дніпроазот" оскаржив його в апеляційному порядку та з урахуванням заяви про усунення недоліків, яка надійшла до апеляційного суду 30.01.2019, просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог за первісним позовом, стягнути за зустрічним позовом 39 600,00 грн. штрафу за ненадання документів, оформлених у відповідності до п. 9.15 договору; 77 973,75 грн. штрафу за порушення передбаченого п. 9.10 договору строку надання позивачу податкових накладних №116 від 25.01.2018, №131 від 29.01.2018, №132 від 29.01.2018, №13 від 05.02.2018, №33 від 06.03.2018, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, стягнути з відповідача за зустрічним позовом витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову та витрати за подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що зазначення у договорі про обов'язок ТОВ "Технохімреагент" надати АТ "Дніпроазот" податкову накладну не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські, оскільки, на думку скаржника, зобов'язання платника податків щодо надання податкової накладної, складеної в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у відносинах з контролюючими органами - органами доходів і зборів, передбачене Податковим кодексом України, визначається як податкове зобов'язання, а зобов'язання постачальника щодо надання покупцю податкової накладної, складеної в електронній формі та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у відносинах з покупцем, передбачене умовами Договору між ними, є господарським зобов'язанням, а його порушення - є порушенням у сфері господарювання. Крім того, у спірному договорі сторони добровільно визначили строк надання зареєстрованих в Єдиному реєстрі накладних, який є відмінним від строку, встановленого законодавством, отже сторони визначили характер своїх правовідносин за Договором зобов'язаннями та умовами щодо зазначеного строку як господарські, відповідно, вимоги АТ "Дніпроазот" за зустрічною позовною заявою стосуються порушення ТОВ "Технохімреагент" саме умов Договору, а не вимог податкового законодавства.
Апелянт вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що оскільки пункт 9.15 договору не визначає порядок передачі документів, то і неможливо встановити факт передачі або не передачі цих документів, оскільки такий висновок спростовується поясненнями сторін та матеріалами справи.
Крім того, апелянт зазначає, що оскаржуваним рішенням йому відмовлено в задоволенні зустрічних позовних вимог до ТОВ "Технохімреагент" про стягнення штрафних санкцій за порушення зобов'язань за договором поставки № 770836 від 08.08.2018, в той час як позовні вимоги стосувались штрафних санкцій за порушення зобов'язань за договором поставки № 770836 від 08.08.2017, що, на його думку, також свідчить про неповний розгляд в судовому процесі всіх наявних у справі доказів.
ТОВ "Технохімреагент" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2018 у даній справі - без змін.
Позивач за первісним позовом вказує, що відповідач майже рік не виконував прийняті на себе зобов'язання по оплаті продукції, отриманої протягом січня-березня 2018 року та фактично сам собі відстрочив виконання зобов'язань майже на один рік. Позивач за первісним позовом зазначає, що відповідач повторює питання щодо пені за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та наполягає, що реєстрація є господарським зобов'язанням, а не податковим. При цьому, постійне порушення відповідачем строків оплати отриманої продукції призводило до браку обігових коштів у позивача, що робило неможливим реєстрацію податкових накладних. Для того, щоб зареєструвати кожну з податкових накладних, позивач зобов'язаний внести на електронний рахунок грошові кошти в розмірі податку за цією податковою накладною. Для реєстрації кожної з податкових накладних позивач вимушений був вносити власні кошти (з інших програм), бо відповідач ще не розрахувався за попередні поставки. Отже, на думку позивача за первісним позовом, надання позивачем податкових накладних в установлений законом строк, а не у встановлений договором строк, є наслідком неможливості їх реєстрації внаслідок прострочення відповідача з оплатою попередніх поставок.
Крім того, позивач за первісним позовом зазначає, що відповідач знову піднімає питання про те, що документи йому передано неправильно, треба було їх здати в канцелярію, втім жодних доказів неналежного поводження ОСОБА_1 з отриманими документами не надає. В Договорі місце виконання зобов'язання (з надання документів) не встановлено. Отже, якщо відповідач вважав зобов'язання з надання документів не виконаним, він міг вимагати виконання цього зобов'язання за місцезнаходженням боржника, проте, відповідач не надав доказів, що він звертався з вимогою виконати зобов'язання з надання документів за місцезнаходженням боржника та жоден представник відповідача не приїжджав по позивача за отриманням документів і не надавав довіреність, що саме він має право їх отримати.
Згідно відповіді на відзив скаржник зазначає, що жодну з податкових накладних, які були складені ТОВ "Технохімреагент" за спірним Договором, останнім не було зареєстровано у встановлений Договором строк, навіть тоді, коли АТ "Дніпроазот" розраховувалося за поставлену продукцію своєчасно, у тому числі шляхом відкриття на користь ТОВ "Технохімреагент" документарного акредитиву, жодних повідомлень від ТОВ "Технохімреагент" про неможливість реєстрації податкових накладних внаслідок, як зазначає ТОВ "Технохімреагент", прострочення АТ "Дніпроазот", останнім не отримано.
Крім того, скаржник наголошує, що станом на 25.02.2019 документи, оформлені у відповідності до п. 9.15 Договору, ТОВ "Технохімреагент" АТ "Дніпроазот" не надані, жодних належних доказів надання ТОВ "Технохімреагент" АТ "Дніпроазот" копій документів, передбачених п. 9.15 Договору, засвідчених нотаріально чи підписом уповноваженої особи та печаткою ТОВ "Технохімреагент", ТОВ "Технохімреагент" не надано та матеріали справи не містять.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №904/4286/18 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018; розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 19.02.2019 о 16:00.
У судовому засіданні 19.02.2019 постановлено ухвалу про перерву у судовому засіданні до 14.03.2019 о 11:00 год.
У судовому засіданні 14.03.2019 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги, меж, в яких повинні встановлюватися обставини і досліджуватися докази, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, заслухавши виступ представника апелянта у судових дебатах, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, між Акціонерним товариством "Дніпроазот" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (постачальник) укладений договір поставки №770836 від 08.08.2017 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення у відповідності до специфікацій (додатків) до цього договору, а покупець - прийняти поставлену продукцію та оплатити її вартість в порядку і в строки, передбачені цим договором.
Найменування продукції, кількість, асортимент, характеристики та інші вимоги до продукції, яка підлягає поставці за цим договором, узгоджується сторонами в специфікаціях на поставку продукції. Специфікації на поставку продукції підписуються уповноваженими представниками обох сторін, скріплюються печатками сторін та є невід'ємними частинами (додатками) даного договору (пункт 1.2 договору).
Ціна продукції, яка підлягає поставці за цим договором, узгоджується сторонами у відповідних специфікаціях на поставку продукції до договору. Ціна продукції, яка підлягає поставці за цим договором, може бути змінена за взаємною згодою сторін шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору, а також на умовах та в порядку, передбачених відповідною специфікацією на поставку продукції по договору (пункт 2.1 договору).
Загальна сума договору визначається як загальна вартість продукції, яка передбачена всіма підписаними обома сторонами специфікаціями на поставку продукції по договору (пункт 2.2 договору).
Пунктом 9.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його укладання сторонами та діє протягом 12 місяців, а в частині гарантійних зобов'язань постачальника - протягом усього гарантійного строку на продукцію.
Відповідно до пункту 9.2 договір складений українською мовою, у 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони. Будь-які зміни, доповнення та додатки до Договору мають юридичну силу у разі, якщо вони оформлені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками обох сторін і скріплені печатками обох сторін.
23.01.2018 між сторонами підписано специфікацію №3 на поставку продукції на суму 1 559 475,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 259 912, 50 грн. (т. 1 а.с. 21).
Постачальник зобов'язаний поставити продукцію покупцю у повному обсязі до 30.03.2018 (пункт 5 специфікації №3 від 23.01.2018).
На виконання умов договору та специфікації №3 від 23.01.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" здійснено поставку Акціонерному товариству "Дніпроазот" товару на суму 922 779, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000313 від 27.02.2018, № РН-0000368 від 06.03.2018, № РН-0000443 від 19.03.2018, № РН-0000475 від 22.03.2018 (т. 1 а.с. 29-32).
Товар отримано начальником сектора сировини ОСОБА_1 на підставі довіреностей № А3/262 від 26.02.2018, № А3/314 від 06.03.2018, № А3/370 від 19.03.2018 (т. 1 а.с. 22-24).
Відповідно до пункту 2.8 договору покупець зобов'язаний оплатити поставлену (передану) йому продукцію протягом 10 (десяти) календарних днів від дати поставки цієї продукції, але не раніше моменту отримання покупцем від постачальника всіх документів, які підлягають переданню покупцю в обов'язковому порядку відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України. У випадку неотримання покупцем всіх необхідних документів від постачальника за цим договором, строк оплати продукції продовжується на час прострочення надання відповідних документів (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 3 від 23.01.2018 до Договору поставки № 770836 від 08.08.2017) (т. 1, а.с. 20).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" посилається на неналежне виконання Акціонерним товариством "Дніпроазот" зобов'язань за договором в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару, проти чого заперечує покупець, що є причиною виникнення спору за первісним позовом, Акціонерне товариство "Дніпроазот" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" зобов'язань за договором в частині своєчасного та повного надання документів, передбачених пунктом 9.15 договору та своєчасного подання податкової декларації, проти чого заперечує постачальник, що є причиною виникнення спору за зустрічним позовом.
Предметом спору за первісним позовом є стягнення заборгованості по договору поставки № 770836 від 08.08.2017.
Предметом спору за зустрічним позовом є стягнення штрафних санкцій за своєчасне та повне надання документів, передбачених пунктом 9.15 договору та своєчасне подання податкової декларації згідно пункту 9.10 договору.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Враховуючи положення пункту 2.8 договору, статті 530 Цивільного кодексу України, строк оплати товару за наступними видатковими накладними є таким. що настав:
- №РН-0000313 від 27.02.2018 на суму 292 536,00грн. - 09.03.2018;
- №РН-0000368 від 06.03.2018 на суму 292 536,00грн. - 16.03.2018;
- №РН-0000443 від 19.03.2018 на суму 275 328,00грн. - 29.03.2018;
- №РН-0000475 від 22.03.2018 на суму 62 379,00грн. - 02.04.2018.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" направило Акціонерному товариству "Дніпроазот" претензії за вих. №287/35-18 від 12.04.2018 та за вих. № 411/35-18 від 06.06.2018 з вимогою погашення заборгованості за договором (т. 1 а.с. 33-34).
Акціонерним товариством "Дніпроазот" претензії залишено без відповіді та задоволення.
Доказів оплати заборгованості матеріали справи не містять.
За викладеного, є правомірною та такою, що підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 922 779, 00 грн. основної заборгованості.
У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Акціонерне товариство "Дніпроазот" у зустрічному позові просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" штрафні санкції за порушення зобов'язань за договором поставки № 770836 від 08.08.2017 у розмірі 117 033,75 грн., з яких: 39 600,00 грн. - штраф за ненадання документів, оформлених у відповідності до п. 9.15 договору; 77 973,75 грн. - штраф за порушення передбаченого п. 9.10 договору строку надання позивачу податкових накладних №116 від 25.01.2018, №131 від 29.01.2018, №132 від 29.01.2018, №13 від 05.02.2018, №33 від 06.03.2018 зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 9.10 договору визначено, що постачальник зобов'язаний протягом трьох календарних днів від дня виникнення у нього податкових зобов'язань з податку на додану вартість за операціями, які здійснені за цим договором, скласти та надати покупцю податкову накладну, оформлену з дотриманням умов щодо її реєстрації у цей же строк в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, позивач за зустрічним позовом стверджує, що відповідач за зустрічним позовом порушив строки надання податкових накладних №116 від 25.01.2018, №131 від 29.01.2018, №132 від 29.01.2018, №13 від 05.02.2018, №33 від 06.03.2018.
Податкова накладна - це звітний податковий документ, що підтверджує виникнення податкового обов'язку платника податків у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) і одночасно підтверджуюча право на податковий кредит у покупця - платника податків у зв'язку з придбанням таких товарів (робіт, послуг).
Згідно з вимогами статті 109.1 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправні діяння (дія, чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними заходами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким із видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Порушення, за яке Акціонерне товариство "Дніпроазот" нараховує штрафні санкції, визначено в главі 11 Податкового кодексу України і відповідно до статті 109 цього кодексу може вважатися податковим правопорушенням, але застосувати відповідальність за вказане правопорушення можуть відповідні контролюючі органи. Разом з тим, Акціонерне товариство "Дніпроазот" не є таким органом.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, що відсутність реєстрації (реєстрація з порушенням встановлених строків) податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є порушенням з боку постачальника правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов'язання, адже обов'язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає саме на підставі податкового законодавства. Водночас зазначення сторонами у договорі про обов'язок відповідача надати замовнику податкову накладну не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 12.03.2018 у справі №918/216/17, від 13.04.2018 у справі №902/380/17.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" надало пояснення, що податкові накладні №116 від 25.01.2018, №131 від 29.01.2018, №132 від 29.01.2018, №13 від 05.02.2018, №33 від 06.03.2018 зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки передбачені пунктом 201.10 Податкового кодексу України. Вказані податкові накладні відправлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних в строки встановлені чинним законодавством, а не у встановлений договором строк, оскільки їх реєстрація у встановлений договором строк є наслідком неможливості їх реєстрації внаслідок прострочення відповідачем оплати попередніх поставок. Товариство зазначає, що для того, щоб зареєструвати кожну з податкових накладних, позивач зобов'язаний внести на електронний рахунок грошові кошти в розмірі податку за цією податковою накладною, у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати отриманої продукції позивач вимушений був вносити власні кошти.
Позивач за зустрічним позовом вказує, що договір укладено 08.08.2017. Отже, відповідач за зустрічним позовом зобов'язаний надати документи, передбачені пунктом 9.15 договору, в строк по 18.08.2017 включно. Однак, станом на 08.01.2019 вищевказані документи відповідачем позивачу не надано, у зв'язку з чим нараховані штраф та пеня.
Відповідач за зустрічним позовом вказує, що документи, передбачені пунктом 9.15 договору, надавалися працівнику Акціонерного товариства "Дніпроазот" ОСОБА_1 на стадії укладання договору. Дані обставини підтверджуються самим фактом підписання сторонами договору поставки № 770836 від 08.08.2017, який би не був підписаний у разі неможливості позивача за зустрічним позовом ознайомитися з усіма необхідними документами, що підтверджують юридичний статус відповідача за зустрічним позовом та достовірність його існування та повноважень особи, яка підписує договір. Крім того, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що позивач за зустрічним позовом у разі не виконання зобов'язання п. 9.15. Договору міг вимагати такого виконання, проте доказів звернення до відповідача за зустрічним позовом з вимогою виконати вказане зобов'язання матеріали справи не містять.
Апеляційний господарський суд погоджується із місцевим господарським судом, що пункт 9.15 договору не визначає порядок передачі документів, перелік яких містить.
Як зазначено у пункті 6.2 договору поставки особливою умовою укладення цього договору є усвідомлена переконаність сторін у сумлінному виконанні сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим договором, сформована на високій оцінці ділової репутації обох сторін, особистих і професійних якостях осіб та осіб, які діють від імені та в інтересах сторін.
В пункті 6.3 договору сторони визначили відповідальних осіб за виконання договору як зі сторони продавця так і зі сторони покупця (із зазначенням прізвища, посади та конкретних повноважень).
За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із доводами Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент", що правовстановлюючі документи були передані Акціонерному товариству "Дніпроазот" достроково - 11.05.2017 (на стадії укладення договору), що не спростовано АТ "Дніпроазот" належними та допустимими доказами.
Окрім того, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Дніпроазот" про розстрочення виконання рішення у справі №904/4286/18 на один рік, оскільки наведені Акціонерним товариством "Дніпроазот" у відзиві на первісний позов обставини не є тими виключними обставинами, які надають суду право на розстрочення виконання рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 у справі №904/4286/18 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 у справі №904/4286/18 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Акціонерне товариство "Дніпроазот".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.03.2019
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Ю.Б. Парусніков