15 березня 2019 року Справа № 280/1085/19 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (Бельгія, м. Льеж, 4000 рюе де Кампіне 90/0021, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради в особі державного реєстратора ОСОБА_2 (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 84)
до Вознесенівського управління у м. Запоріжжі Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 41699983)
про визнання недійсним рішення та визнання недійсними податкових нарахувань
ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради в особі державного реєстратора ОСОБА_2, до Вознесенівського управління у м. Запоріжжі Державної фіскальної служби у Запорізькій області, в якому просить:
визнати недійсним рішення державного реєстратора ОСОБА_2 по реєстрації приватної підприємницької діяльності (ФОП) позивача, зроблене у 2008 році, як таке, що порушило права, як громадянки, так й державного реєстратора, котрого ввела в оману невідома особа, використавши оригінали документів позивача, яка їх залишала в туристичних фірмах у 2008 році для оформлення закордонного паспорту та візи;
визнати недійсними всі існуючі податкові нарахування, а також зазначені у листі №7698/14/08-01-50-07 від 07.09.2018 Вознесенівського управління Державної фіскальної служби у м. Запоріжжі стосовно позивача, як здійснені в протиправний спосіб, у зв'язку з тим, що невідома особа використала оригінали документів позивача при державній реєстрації на її ім'я приватної підприємницької діяльності (ФОП).
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
За правилами ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із змісту адміністративного позову, позивач просить визнати недійсним рішення державного реєстратора, зроблене у 2008 році. При цьому, із адміністративним позовом до суду останній звернувся лише 14.03.2019.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У відповідності до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.
До позовної заяви не додано належним чином оформленої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності підстав його пропуску, а також доказів на їх обґрунтування/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений.
Згідно з п. 1, 3 ч. 5 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначається, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
За приписами п. 4 ч. 5 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач у позовній заяві зазначається, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавцем чітко визначено шляхи захисту порушених, на думку позивача, рішеннями, діями або бездіяльністю прав, свобод або законних інтересів позивача.
Так, у п. 1 прохальної частини позовної заяви позивач просить скасувати рішення державного реєстратора, зроблене останнім у 2008 році, при цьому, не зазначивши його дату та номер, а також зазначає, що вказане рішення порушило права також державного реєстратора, при цьому, жодних доказів надання останнім представництва його інтересів у суді представником позивача не надано.
У п. 2 прохальної частини позивач просить визнати недійсними усі існуючі податкові нарахування, не зазначаючи у якій сумі, з якого саме податку, збору, обов'язкового платежу тощо.
Тобто, позовні вимоги сформульовані всупереч вищенаведеним положенням КАС України.
У відповідності до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Як вбачається із позовної заяви відповідачем 1 вказано: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради в особі державного реєстратора ОСОБА_2, при цьому, не зазначено його код ЄДРПОУ, щодо відсутності у позивача такої інформації у позовній заяві також не зауважено.
Відповідачем 2 зазначено Державну фіскальну службу у Запорізькій області Вознесенівське управління у м. Запоріжжі, адреса: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 41699983, проте зі змісту листа-відповіді на заяву позивача від 07.09.2018 №7698/14/08-01-50-07 вбачається, що зазначені позивачем зазначено невірне найменування юридичної особи, крім того, Вознесенівське управління у м. Запоріжжі не є самостійною юридичною особою.
Зазначені обставини перешкоджають встановити відповідачів у справі та належним чином повідомити їх про дату, час і місце розгляду адміністративної справи.
У відповідності до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У відповідності до ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
До позову додані не засвідчені належним чином копії письмових доказів. Крім того, у позовній заяві не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
На вимогу п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві відсутнє таке підтвердження.
Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, відповідно до приписів пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 1 921,00 грн.
Частиною 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Оскільки у адміністративному позові ОСОБА_1 об'єднано дві позовні вимоги немайнового характеру, розмір судового збору, який повинен сплачуватися позивачем при зверненні до адміністративного суду із даним позовом становить 1 536,80 грн.
До матеріалів адміністративного позову позивачем додано квитанцію від 14.03.2019 №0.0.1294894420.1, з якої вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради в особі державного реєстратора ОСОБА_2, до Вознесенівського управління у м. Запоріжжі Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання недійсним рішення та визнання недійсними податкових нарахувань залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущено; 3 (трьох) екземплярів позовної заяви із уточненням найменуванням учасників справи, їх процесуального статусу, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місця проживання чи перебування (для фізичних осіб); позовними вимогами, сформульованими відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України (чітким викладенням позовних вимог, які розкривають зміст таких вимог); інформації про наявність оригіналів письмових доказів; належним чином завірені копії документів, доданих до позовної заяви у кількості екземплярів відповідно до кількості учасників справи; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн., оформленого відповідно до вимог законодавства шляхом перерахування коштів через установи банків чи відділення зв'язку на наступний розрахунковий рахунок: отримувач коштів УК у Дніпровськ. р-ні м.Зап/Дніпровський/22030101, ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 34310206084010, код бюджетної класифікації 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України,050), наявність відомчої ознаки: «84» Окружні, прізвище, ініціали, ідентифікаційний код.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В.Батрак