21 березня 2019 рокуСправа № 280/390/19 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я. розглянувши заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі
за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування рішень
28 січня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_2 від 12.11.2018 за №1905 “Про проведення інспекційного відвідування” в частині здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань додержання законодавства про працю та проведення у термін по 30.11.2018 року; визнати протиправним та скасувати припис інспектора праці Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_3 про усунення виявлених порушень від 15.11.2018 за №ЗП2217/563/АВ/П; визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_4 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 13.12.2018 за №ЗП2217/563/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.
Ухвалою суду від 04.02.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/390/19 та призначено підготовче судове засідання на 25.02.2019.
Ухвалою суду від 25.02.2019 відкладено підготовче судове засідання в адміністративній справі №280/390/19 на 12.03.2019.
У судовому засіданні 12.03.2019 оголошено перерву до 22.03.2019.
19 березня 2019 року позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_4 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 13.12.2018 року за №ЗП2217/563/АВ/П/ПТ/ТД-ФС до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/390/19.
В обґрунтування заяви представник позивача вказує, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 13.12.2018 за №ЗП2217/563/АВ/П/ПТ/ТД-ФС була направлена на примусове виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, яким вже 19.03.2019 відкрито відповідне виконавче провадження АСВП № 58225613. Посилається не те, що оскарження постанови відповідача не зупиняє її виконання, а для усунення наслідків, до яких призведе її примусове виконання буде необхідно докласти значних зусиль та витрат. З огляду на таке, просить заяву про забезпечення позову задовольнити.
За правилами частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглядаючи заяву позивача суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За правилами частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Звертаючись до суду із заявою в порядку ст.ст. 150, 151 КАС України заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 13.12.2018 №ЗП2217/563/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.
Тобто, задля задоволення заяви та забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення слід встановити перш за все звернення оскаржуваної постанови до виконання (звернення до стягнення).
Так, в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначає, що оскаржувана постанова вже направлена на примусове виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області та 19.03.2019 відкрито відповідне виконавче провадження за № 58225613. На підтвердження вказаних обставин позивач надає роздруківку з сайту Автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру боржників. З даних роздруківок вбачається, що відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 дійсно відкрито виконавче провадження про стягнення коштів, де стягувачем є Головне управління Держпраці у Запорізькій області, проте не вказано, на підставі якого саме виконавчого документу здійснюється стягнення коштів.
Таким чином, з наданих позивачем доказів неможливо встановити, що державним виконавцем розпочато вжиття будь-яких заходів щодо стягнення суми за оскаржуваною постановою.
Крім того, зазначити про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного суд наразі не може, оскільки вказані обставини мають бути встановлені лише під час розгляду справи за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Тож, наведені позивачем обґрунтування не свідчать про існування обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а також долученими документами не підтверджено необхідність вжиття заходів забезепчення позову шляхом зупинення виконання за оскаржуваною постановою.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.Я. Максименко